Україна готується пережити найважчу зиму за всю війну - стратегії виживання

За постійних ударів по ключовій інфраструктурі українці вже звикли зіштовхуватися з регулярними блекаутами, проблемами зі зв'язком та необхідністю спускатися в укриття. Однак затяжні морози минулих сезонів позначили загрозу нового порядку: цілі райони великих міст, включаючи Київ, тижнями залишалися без базових комунальних послуг — тепла, проточної води та каналізації, що функціонує.

Про стратегії виживання простих українців за умов непередбачуваної зими пише видання Bloomberg

Цей тяжкий досвід змушує мешканців і владу готується до нових випробувань заздалегідь, особливо з урахуванням того, що тактика використання ударних БПЛА продовжує модернізуватись на тлі дефіциту засобів ППО. Люди обирають різні стратегії: хтось планує переїзд у безпечніші регіони чи за кордон, а хтось запасається твердим паливом, генераторами та теплим одягом.

Напередодні зимового періоду президент Володимир Зеленський анонсував переговори з Дональдом Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, наголосивши, що ця зустріч «може багато чого змінити» у питаннях енергетичної та продовольчої безпеки. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав поточний етап ключовим, а глава українського уряду Сергій Корецький зазначив, що при плануванні влада орієнтується на найгірші сценарії:

«На що я точно не розраховую, — це на м'яку погоду»

Вразливість централізованих систем та побутові рішення

Найбільш уразливою ланкою у міському середовищі залишається радянська модель централізованого теплопостачання. Вона жорстко прив'язана до великих об'єктів — ТЕЦ та котелень, які подають гарячу воду розгалуженими мережами до багатоповерхових будинків. У разі критичного пошкодження джерела тепла без опалення миттєво залишаються сотні тисяч людей, а при глибокому мінусі воду із системи доводиться екстрено зливати, щоб уникнути розриву труб, що замерзають. Подібний колапс уже відбувався в київському масиві Троєщина, де за 20-градусних морозів люди одночасно втратили тепло, воду і світло.

Побоюючись повторення цього сценарію, 35-річна менеджер Ганна Сторож разом із сім'єю вирішила змінити квартиру у дев'ятиповерхівці на Лівобережжі на приватний будинок у селі Віта-Литовська. Хоча будинок потребує ремонту, наявність дров'яної печі стало вирішальним фактором.

«Я можу жити без електрики – жодних проблем. Але кожен має свою межу, і моя починається там, де закінчується опалення», — пояснює Ганна

Попит на альтернативне опалення вже викликав стрибок цін: за її спостереженнями вартість дров зросла на 70–80%.

Не у всіх є можливість чи бажання їхати у сільську місцевість. 34-річна координатор Greenpeace Ukraine Марина Абрамян розглядала варіант купівлі або оренди будинку з піччю за містом, але відмовилася від цієї ідеї через ризики безпеки та непередбачуваність повітряних атак. Для неї цей конфлікт став уже третім вимушеним переселенням: 1995 року її родина переїхала до Донецька, звідки 2014 року їй знову довелося їхати, переживши перед цим тиждень без водопостачання.

«Залишитись без води жахливо. Мабуть, це є найстрашніше», — ділиться досвідом Марина

Заходи уряду та міжнародна підтримка

Головним завданням оновленого кабінету міністрів на чолі із Сергієм Корецьким стає мінімізація комунальних ризиків. Влада планує розширювати мережу «пунктів незламності» — обладнаних генераторами та зв'язком локацій, де можна зігрітися та зарядити техніку. Також Київ просить у партнерів відправити спеціалізовані ремонтні бригади для оперативного відновлення пошкоджених мереж.

Європейські союзники вже постачають комплектуючі для електростанцій та опалювального обладнання, проте ключовим фактором захисту залишається посилення протиповітряної оборони. Головну загрозу для критичної інфраструктури становлять балістичні ракети, проти яких ефективні системи Patriot. Пауза в їхньому активному застосуванні наприкінці літа може свідчити про те, що противник накопичує запаси для масованих ударів з настанням перших холодів у жовтні-листопаді.

Володимир Зеленський раніше заявляв, що для захисту країни в зимовий період необхідно не менше 300 перехоплювачів Patriot, запропонувавши США передати або продати від 5% до 10% наявних американських запасів:

"Америка поповнить запаси, а ми переживемо зиму"

Європейські лідери розраховують обговорити постачання систем ППО та ракет до них у рамках дипломатичних зустрічей у Нью-Йорку, а також залучити додаткове фінансування з боку Великобританії та Японії. Німеччина та низка інших країн уже заявили про готовність виділити додаткові комплекси та боєприпаси зі своїх арсеналів.

Водночас, серед союзників зберігається обережність в оцінках. Якщо окремі європейські чиновники висловлюють побоювання, що зима стане критичним випробуванням для стійкості України, то представник НАТО вказує на динамічність ситуації та здатність країни адаптуватися. Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі під час зустрічі Контактної групи з оборони України закликав до тверезої оцінки можливостей, зазначивши, що точно передбачити термін завершення конфлікту неможливо. При цьому передумов до укладання неформального «енергетичного перемир'я» або припинення ударів по інфраструктурі на даний момент немає.