Трамп оголосив про припинення війни з Іраном: три головні загадки мирної угоди

Перед оголошеним припиненням конфлікту між США та Іраном залишається низка невирішених питань. Серед них — статус Ормузької протоки, майбутнє іранської ядерної програми та ситуація навколо Лівану.

Про проблемы досягнутої між США та Іраном угоди пише британське видання The Guardian

Президент США Дональд Трамп та представники Тегерану позитивно оцінили домовленість про негайне припинення бойових дій. Американський лідер заявив, що «нафта знову почне надходити в обидва кінці — для регіону та всього світу». Однак багато деталей угоди поки що залишаються невідомими. Остаточний текст меморандуму про взаєморозуміння не опубліковано, а інформація щодо ключових пунктів вкрай обмежена.

Пізніше Трамп в інтерв'ю The New York Times попередив, що США готові відновити військові удари, якщо Іран не досягне нової угоди щодо ядерної програми в рамках переговорів, які мають стартувати найближчими днями.

Ормузька протока

У неділю Дональд Трамп зробив гучну заяву щодо Ормузької протоки:

«Цим я повністю дозволяю безмитне відкриття Ормузької протоки та негайне зняття військово-морської блокади США. Кораблі всього світу запускайте двигуни. Нехай постачання нафти відновиться!»

Проте вже за годину американський президент уточнив, що відкриття стратегічно важливого маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти, стане можливим лише після підписання окремої угоди. За його словами, процедура проводитиметься «з метою розмінування».

Примітно, що прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, який виступив посередником на переговорах, не торкнувся теми протоки у своїй першій заяві. У той же час, іранське агентство Mehr повідомило, що меморандум передбачає відновлення судноплавства протягом 30 днів, але виключно на умовах Тегерана.

Вашингтон традиційно виступає проти будь-яких обмежень чи зборів за прохід через протоку. Раніше Трамп наголошував:

«Протока буде відкрита для всіх. Ніхто не контролюватиме її»

Аналогічну позицію зайняли лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, які заявили про необхідність безумовного відновлення свободи судноплавства.

Незважаючи на невизначеність, світові ціни на нафту після новин про перемир'я почали знижуватися. Проте, експерти попереджають, що повне відновлення енергетичної інфраструктури Перської затоки може зайняти місяці і навіть роки. Деякі об'єкти нафтогазової галузі отримали пошкодження внаслідок атак безпілотників, а судноплавним компаніям та страховикам ще належить оцінити рівень безпеки маршруту.

Ліванське питання

Одним із найбільш спірних пунктів переговорів стало питання про те, чи поширюється угода на Ліван.

Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гаріб-Абаді заявив, що досягнуті домовленості передбачають «постійне та негайне припинення війни на всіх фронтах, включаючи Ліван».

Таку ж позицію озвучив і прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, який написав у соціальних мережах, що сторони погодили припинення військових дій «на всіх фронтах, у тому числі в Лівані».

Водночас Дональд Трамп у перших коментарях практично не згадував Ліван, зосередившись головним чином на питанні Ормузької протоки.

Особливого значення має реакція Ізраїлю, який брав участі у переговорах і спочатку ніяк не прокоментував досягнуті домовленості. Для уряду Біньяміна Нетаньяху припинення конфлікту може стати складним політичним рішенням, враховуючи протистояння з силами, що підтримуються Іраном, насамперед із рухом «Хезболла».

Додаткові складнощі виникли після удару по Бейруту, завданого ізраїльською авіацією. Внаслідок атаки було зруйновано будівлю у південному передмісті столиці Лівану, загинуло троє людей, ще шестеро отримали поранення. За словами Трампа, цей інцидент відстрочив підписання угоди на кілька годин.

За даними американських ЗМІ, відносини між Трампом і Нетаньяху в останні тижні помітно загострилися через операції Ізраїлю, що продовжуються, в Лівані. Американський президент неодноразово критикував ізраїльське керівництво за дії, які можуть ускладнити переговорний процес.

Майбутнє ядерної програми Ірану

Найважливіше питання — доля іранської ядерної програми — в опублікованих заявах практично не фігурує, хоча саме воно тривалий час називалося головним приводом для конфлікту.

Трамп знову заявив, що «Іран ніколи не матиме ядерної зброї». У той же час представники Пакистану повідомили, що переговори з ядерної тематики продовжаться протягом найближчих двох місяців.

Країни Європи також підтвердили готовність розглянути пом'якшення режиму санкцій у випадку, якщо Тегеран зробить конкретні кроки з обмеження своєї ядерної діяльності.

Іран протягом багатьох років стверджує, що його програма має виключно мирний характер. При цьому влада країни не заявляла про намір відмовитися від запасів збагаченого урану, частина яких, імовірно, знаходиться на об'єктах, які раніше зазнали ударів.

Додатковий тиск на адміністрацію Трампа чинить внутрішньополітична ситуація. Від президента вимагають домогтися більш вигідних умов, ніж ті, які передбачала угода 2015 року, яка була укладена при адміністрації Барака Обами. Тоді Іран погодився обмежити свою ядерну програму та допустити міжнародних інспекторів в обмін на поступове скасування санкцій. Пізніше США вийшли із цієї угоди.

Після цього Тегеран прискорив процес збагачення урану. За оцінками міжнародних спостерігачів, накопичені запаси високозбагаченого матеріалу наблизилися до рівня, який можна використовувати для створення ядерної зброї. Саме доля цих запасів, мабуть, стане центральною темою майбутніх переговорів.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем уже заявив, що має намір уважно стежити за розвитком діалогу між Вашингтоном і Тегераном, оскільки його результати матимуть значення не лише для Близького Сходу, а й усієї системи міжнародної безпеки.