Світ входить до економічної кризи. Що це означає для України?

Світова економіка на всіх парах мчить у масштабну кризу.

Кризові "страшилки" не нові. Песимістичні прогнози звучать ще від початку пандемії. Але ніякого колапсу так і не сталося, принаймні поки що.

Втім, аналітики стверджують, що цього разу все буде інакше. Війна в Україні лише посилила всі колишні ризики, а світова криза вже почалася. І з цього моменту все погіршуватиметься.

У США вже відзначається рецесія - падіння ВВП протягом двох кварталів поспіль (офіційних даних щодо другого кварталу поки що немає, але попередньо прогнозується мінус 1%).

При цьому США не так страждають від кризи, як Європа, через яку сильно б'є подорожчання енергоносіїв, що імпортуються, та їх дефіцит.

Це вже спровокувало обвал євро – його курс щодо долара впав до 20-річного мінімуму – нижче 1,01.

На тлі кризових очікувань посипалися сировинні ринки - нафта опустилася нижче за 100 доларів за барель, метали подешевшали з травня на 10-40%. Падають котирування навіть на продовольство, хоч його дефіцитом і лякають світ. Незмінно дорогим залишається хіба що газ, цінник на який уже наближається до 2 тисяч доларів за тисячу кубів через перебої з його постачанням з Росії до ЄС.

Тобто цього разу світові буде важче уникнути економічної кризи.

"І чим довше триватиме війна в Україні, тим глибшою буде світова криза", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

На його думку, головний ризик світової рецесії для нас – скорочення допомоги від Заходу.

"Поки йде війна, про нас не забудуть. Але варто ситуації стабілізуватися, і все може різко змінитись. Хоча і є план Маршалла для України на мільярди, власні економічні проблеми можуть поставити під питання щедрість інвесторів", - вважає Пензін.

Крім того, вдарити по Україні може й падіння цін на експортні товари (а експорт і так сильно впав через блокування портів). Особливо якщо воно торкнеться продовольства.

Розбиралися, що означає рецесія для світу та України.

Нафта, метали, зерно. Чому посипалися сировинні ринки

Прогнози про нову світову кризу раніше вже вдарили по біржових індексах та криптовалютах, які раз у раз "коригуються" або просто летять вниз.

Наразі пішли "коригування" на сировинних ринках. Якщо в березні через війну в Україні сировина різко пішла вгору (наприклад, нафта подорожчала майже до 130 доларів за барель, мідь - до 10,8 тисяч за тонну, пшениця, кукурудза, соя взагалі підскочили до багаторічних максимумів), то тепер спостерігається зворотний процес.

Дешевшає нафта, метали, навіть продовольство (хоча ризик голоду через проблеми з експортом українського та російського зерна нікуди не подівся).

Так, нафта опустилася нижче за 100 доларів за барель, мідь коштує менше 8 тисяч за тонну. Цінник на олії впав наприкінці червня до найнижчих за останні чотири місяці показників. Котирування на пшеницю повернулися до довоєнних (хоча у березні вони підскочили майже на 20%). Наприклад, американська пшениця подешевшала на 43 долари за тонну (до 316 доларів), німецька - на 20 доларів (до 371 долара. На початку липня на 3% подешевшали соєві боби, на 1,8% рис, на 0,99% овес і т.д.

Незмінно дорогими залишаються хіба що енергоресурси – газ, електрика, вугілля, цінники на які зашкалюють. Наприклад, ціна на газ у Європі перевищила 1950 доларів за тисячу кубів. Контракти на електроенергію з умовами постачання наступного року в Німеччині цього тижня подорожчали на 13% - до 325 євро за мегават-годину. У Франції електрика коштує ще дорожче – 366 євро – це вдвічі вище, ніж роком раніше. Таке подорожчання енергоресурсів пов'язане насамперед зі зниженням постачання російського газу до Європи.

Що ж до обвалу на сировинних ринках, то тут ключовий чинник - загроза рецесії.

"Криза - це зменшення споживання ресурсів, тому ціни вже зараз коригуються. Наприклад, щодо нафти прогноз на період рецесії - 65 доларів за барель. Утім, поки на біржах відбувається саме корекція, це ще не глобальна тенденція, можливі злети та падіння залежно від поточної ситуації", - пояснив Андрій Шевчишин.

За металами причина "коригувань" та ж - очікування рецесії та уповільнення промислового виробництва.

Щодо продовольства, то тут все не так однозначно. З одного боку, через війну в Україні є загроза дефіциту постачання зерна. За оцінками ООН, армія голодуючих у світі збільшиться на 40 млн. людей.

З іншого, за словами Пендзіна, зниження платоспроможності потенційних покупців, у тому числі через рекордну інфляцію, пригальмовує цінники на їжу.

Але головний чинник обвалу котирувань – надходження на ринок нового врожаю. Наприклад, по пшениці зниження котирувань спровокували добрі прогнози щодо врожаю в Канаді та США, а також у Росії. Вересневі ф'ючерси обвалилися порівняно з березневими майже на 40%.

Втім, уже 6 липня біржі почали відігравати падіння на низку культур. Наприклад, на біржі Чикаго кукурудза піднялася на 1,09% (до 291,7 доларів за тонну), соя - на 0,32% (до 580 доларів за тонну). При цьому пшениця продовжила дешевшати (мінус 0,13% до 290,9 доларів за тонну). На французькій біржі MATIF пшениця подешевшала на 1,9% (до 325 євро), кукурудза подорожчала з 287,7 до 288 євро, ріпак – з 663 до 683 євро.

Криза вже настала чи на підході?

Втім, ринки "коригувалися" під кризу вже неодноразово, але у глобальну рецесію негативні тенденції так і не переросли.

Наскільки велика загроза світовій економіці зараз?

В інвестиційній групі Wells Fargo стверджують, що, наприклад, у США криза вже почалася. Щоправда, поки що лише "технічний".

Самір Самана, старший стратег із глобального ринку цієї компанії зазначив: "Є технічна частина рецесії, але є і суттєве погіршення споживання та зайнятості. Технічна частина - це історія першого півріччя, а основний тягар безробіття та споживання припадає на друге півріччя". Тобто все буде ще гірше.

Як пояснив Андрій Шевчишин, технічна рецесія настає, якщо два квартали поспіль відзначається зниження ВВП. За підсумками першого кварталу в США було мінус 1,4%, офіційних даних щодо другого кварталу ще не озвучили, але, за прогнозами, очікується мінус 1%.

"Але при цьому показники економіки - ринку праці, промисловості та послуг у США не такі вже й погані. Більше того, ФРС США вже почала скорочувати свій баланс (нагадаємо: раніше Федеральна резервна система пішла на різке збільшення облікової ставки), тобто доларів на ринку стає менше, тому на тлі Європи позиції США кращі", - каже Шевчишин.

Втім, за прогнозами Wells Fargo, головне – попереду. Аналітики лякають американців переростанням технічної рецесії у глобальну, через що рівень безробіття до 2023 року становитиме 5,2% (цього року - 4,3%).

Що стосується Європи, то там ситуація загострюється ще сильніше. Інфляція в єврозоні досягла 8,6%, промисловість ледве справляється з зростаючими цінами на газ і електроенергію, курс євро по відношенню до долара впав до 20-річного мінімуму.

У банку Berenberg прогнозують масштабну рецесію в ЄС із 2023 року та падіння ВВП на 0,8%.

Інвестори масово виводять гроші із Європи. За даними ERFR Global, з січня по червень відтік коштів із європейських фондів становив майже 28 млрд доларів.

"Інвестори побоюються не лише негативних економічних прогнозів щодо Європи, якій на тлі різкого подорожчання енергоресурсів ще доводиться допомагати Україні та годувати мільйони наших біженців, а й того, що "Путін не зупиниться". Тому виводять гроші в тиху гавань, насамперед США" , – каже Пензін.

Днями тему світової рецесії прокоментували у МВФ.

Як зазначила голова Фонду Кристаліна Георгієва, "не виключена" глобальна рецесія у 2023 році.

"Перспективи з часу нашого останнього оновлення значно погіршилися. 2022 буде важким, але 2023, можливо, буде важче. Ризики рецесії в 2023 зросли", - заявила Георгієва в недавньому інтерв'ю агентству Reuters. Серед причин вона назвала високу інфляцію, війну в Україні, санкції щодо Росії, уповільнення економічного зростання Китаю.

Найближчим часом МВФ має вкотре переглянути свої прогнози щодо зростання світової економіки на цей рік. Поки що неясно, як саме відкоригують цифри. Але, наприклад, у квітні прогнози знизили з 4,4% до 3,6% (для порівняння: торік світова економіка зросла на 6,1%).

По Європі, як прогнозують в ING, зростання на цей рік не перевищить 2,6%, а не виключено, що економіка взагалі почне йти в мінус.

У Goldman Sachs очікують, що Європа опиниться на межі рецесії у другому півріччі цього року, якщо не буде збільшено постачання газу. Зокрема, може бути технічна рецесія у найбільш залежних від російського газу країнах – Німеччині та Італії.

За словами Шевчишина, ризики реальної рецесії у США – 30%, Європі – 40%, Великій Британії – 45%.

"Висока інфляція, наслідки ковіда, проблеми з ланцюжками поставок, що зберігаються, і, звичайно, енергетична криза поряд з підвищенням облікових ставок Центробанками є головними драйверами рецесії.

Доходи корпорацій уповільнюються, продажі слабшають, світ під тиском дорожчих грошей (внаслідок підвищення облікових ставок) за високої інфляції та різкого зростання вартості палива та енергоресурсів готується до падіння", - зазначив експерт.

Куди котиться євро

Зазначимо, що цього тижня шоком для фінансових ринків стало різке падіння курсу євро – більше ніж на 3% за тиждень. Європейська валюта закріпилася на рекордно низькому рівні - 1,01 до долара. Це щонайменше за останні 20 років. Причому посилилися прогнози про ще більший обвал євро, аж до того, що він коштуватиме дешевше за долар.

У чому причина, і чому долар, який після включення до США друкарського верстата на тлі локдауну рекордно просів, тепер раптом виявився дорожчим за євро?

Як каже Пендзін, долару допомогло підвищення облікової ставки ФРС. Від європейського центробанку всі очікували такої ж реакції, і він, власне, не відмовляється від своїх планів підвищити облікову ставку, але поки що зволікає.

"У Європі, на відміну від США, не так легко отримати єдине рішення з цього питання. Тому Америка спрацювала швидше. Якби підвищення облікової ставки відбулося в США та Європі одночасно, то паритет долара та євро було б збережено. А оскільки ЄС із цим питанням пригальмувала, чи маємо результат - обвал євро", - прокоментував Пензін.

За словами Шевчишина, євро виявилося вразливішим через проблеми з постачанням газу.

"Побоювання нестачі газу в опалювальний період, низька заповненість сховищ - це привід для великих хвилювань. Для експортно орієнтованої та промислової Німеччини це критична небезпека, втім як і для інших європейських країн, залежних від російського газу. У такій ситуації реакція ринку негайна - падіння євро по відношенню до долара.Втім, варто звернути увагу на досить спокійну реакцію на це падіння світових центробанків.Якщо раніше США досить голосно заявляли, що міцний долар це погано, то зараз при виході на паритет з євро - спостерігаємо тиху згоду. може навіть зіграти у плюс - підтримає експорт, пом'якшить наслідок спаду, але, на жаль, не дотримається критично важливого енергетичного імпорту.А ось для США – така ситуація позитивна – оскільки Штати отримують більше доларових доходів від такої динаміки”, – пояснив Шевчишин.

Чи не забудуть про Україну?

Глобальна рецесія традиційно сильно б'є по слабких економіках - на тлі економічного "шторму" інвестори ведуть гроші в "тихі гавані", зокрема, у США, зовнішні позики для країн, що розвиваються, дорожчають, приплив коштів скорочується. Такі наслідки були б і для України. Але – не цього разу.

"Поки що в країні йде війна, ми не залежимо від комерційних зовнішніх позик - нам їх просто ніхто не дасть. Україна зараз залежить виключно від фінансування міжнародних партнерів", - пояснив Пензін.

Обвал цін по Україні вдарить, хоч і без того експорт різко впав. Тож на тлі такого падіння це буде не таке відчутне, хоча й важко для окремих компаній.

Головні ризики для охопленої війною України зараз – не забуде про нас Захід на тлі власних проблем.

Пензін вважає, що поки йде війна, про нас точно не забудуть.

"Щоправда, грошей нам будуть давати, швидше за все, кілька попросимо, а щоб вистачило на виживання і війну. Замість 5 млрд доларів на місяць, що запитуються, швидше за все, буде 1,5-2 млрд. Зауважте, що МВФ не поспішає списувати нам борги - все закінчилося на рівні розмов.Недавнє блокування позики ЄІБ на 1,5 млрд бюджетним комітетом Єврокомісії, нібито через ризик невиплат, б'є за іміджем України (яка, зауважимо, продовжує справно платити за боргами - Ред.). Якщо ж ситуація стабілізується, бажання допомагати Україні відбудовуватися може і зовсім піти на спад План Маршалла на сотні мільярдів - це, звичайно, звучить оптимістично, але ось чи буде він фінансуватися - питання поки що відкритий. Особливо на тлі світової економічної кризи", - підсумував Пензін.

strana.news