Що відбувається з енергосистемою України після російських атак

Російські війська продовжують бити українською енергосистемою. Сьогодні вранці дронами-камікадзе атаковано Ладижинську ТЕС у Вінницькій області. Як заявили на підприємстві, пошкоджено енергетичне обладнання станції.

"Це велика електростанція, яка є своєрідним "містком" між заходом та центром країни, а також дозволяє вирівнювати ситуацію у разі проблем на Південноукраїнській АЕС", - каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Після прильотів знову залишилося без світла 30% Львова, повідомив мер міста Андрій Садовий. Немає електроенергії також у Приморському районі Одеси.

Не до кінця ліквідовано і наслідки вчорашньої атаки, найбільшої від початку війни.

За повідомленням ДСНС, на ранок, 11 жовтня, знеструмленими залишалося понад 300 населених пунктів у п'яти областях країни – Київській, Львівській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій. Відновлено подачу електроенергії майже у 3,6 тисячі населених пунктів.

Але зберігаються ризики віялових відключень. Графіки вже складено по Києву та області (можуть відключати окремих споживачів у порядку черговості в піковий годинник навантажень), про можливі відключення попередили також до Хмельницького - за графіком відключатимуть 15% споживачів на дві години на день. Графіки відключень є також у Чернігові, Черкасах, Житомирі.

Місцева влада переходить на режим економії, зокрема, відключає вуличне освітлення. Заощаджувати закликають і громадян - людям рекомендують не включати енергоємні прилади, особливо в години пікового споживання вранці та ввечері. Також зупиняються промислові підприємства. Так, про зупинення роботи оголосив один із найбільших в Україні Полтавський ГЗК.

Експерти вже давно попереджали про "складну зиму", коли через удари по критичній інфраструктурі без електроенергії, води та опалення можуть залишитися окремі міста та навіть цілі регіони. І зараз ці сценарії вже не виглядають такими вже фантастичними.

З одного боку, українська енергосистема поки що справляється із "провалами" - наслідки ударів оперативно ліквідуються. "Це дозволяє зробити переключення на резервні потужності. Скажімо, для покриття потреб Сходу перекидаються потужності з центру країни", - пояснив керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадія Рябцев.

З іншого - у енергосистеми все ж таки є межі запасу міцності. "Найбільша загроза - це навіть не ТЕС, які забезпечують 25% генерації, а АЕС, на які припадає 60%. Якщо буде випадання великої кількості блоків або, скажімо, зашкодять ЛЕПи, врятувати ситуацію може хіба що імпорт, а він під великим питанням . Тобто з'являється загроза масштабного блекауту", - говорить Корольчук.

Розбиралися, яка зараз ситуація в українській енергосистемі та які є ризики.

Важко маневрувати

Вчора було завдано ударів по численним об'єктам критичної інфраструктури - Бурштинській ТЕС, київським ТЕЦ-5, 6 та 3, Харківській ТЕЦ-5, підстанціям "Укренерго" та обленерго.

У низці міст, у тому числі, у Києві, Львові, Харкові частково зникла електроенергія та вода, були проблеми зі зв'язком.

Відразу розпочалися роботи з відновлення енергопостачання. І вже буквально надвечір світло і воду в більшості населених пунктів дали, щоправда, в деяких - з перебоями. Але Львів сьогодні знову частково залишився без електропостачання.

За словами Рябцева, і ремонтні бригади, і диспетчери спрацювали дуже оперативно.

Так швидко відновити енергопостачання багато в чому вдалося за рахунок резервних потужностей.

"Об'єднана енергосистема складається з кількох підсистем, перетікання яких можна перекидати з однієї на іншу. Наприклад, якщо є проблеми з північною системою, задіють центральну. Що вдалося зробити, наприклад, коли був удар по Харківській ТЕЦ-5. Цього разу ситуація була складнішою.По Харківській ТЕЦ-5 знову був серйозний удар, а Зміївська та Кременчуцька ТЕС, які також входять до Північної підсистеми не функціонували.Одночасно була атака на об'єкти центральної підсистеми (київські ТЕЦ).Тому Харків порівняно довго залишався знеструмленим - пустити перетікання із центральної підсистеми просто не було можливості. Тобто резервні потужності теж не безмежні", - пояснив Рябцев.

При цьому у Києві та області найближчими днями можуть бути віялові відключення.

Про обмеження у години ранкових та вечірніх піків уже попередив ДПЕК.

"Це не означає, що вся столиця сидітиме без світла по кілька годин на день, як це піднесли деякі ЗМІ. Якщо буде дефіцит високоманеврених потужностей у піковий годинник споживання, можуть відключати частину споживачів за графіком. Для України віялові відключення – не новина, тому "Чередність обмежень давно відпрацювала. Спочатку вимикають рекламні конструкції, що світяться, підсвічування будівель, вуличне освітлення, потім споживачів за категоріями "важливості", і тільки потім - населення", - говорить Рябцев.

У ДПЕК повідомили, що у Києві будуть відключення у три черги. Перша – з 8.00 до 12.00 та з 20.00 до 24.00. Друга – з 12.00 до 16.00, третя – з 16.00 до 20.00. Але це не означає, що графіки відразу ж пустять у хід. "Графік буде застосовано лише у випадку, якщо у "Укренерго" виникне необхідність збалансувати енергосистему", - зазначили у ДПЕК.

За словами Корольчука, найближчими днями дефіцит потужності у вітчизняній енергосистемі збережеться і складатиме приблизно 2 гігавати. Це досить велика цифра (як два блоки АЕС), а отже, віялові відключення можуть бути не лише в тих містах, за енергооб'єктами яких "прилетіло", а й буквально по всій країні.

"Думати про економію доведеться всім, особливо в години пікових навантажень", - каже експерт енергоринку Олег Попенко.

"Протягом кількох наступних днів нам знадобиться додаткове обмеження електроспоживання, щоб надати можливість нашим ремонтним бригадам відновити електромережі", - заявили в "Укренерго".

Зазначимо, що і до вчорашньої атаки частина маневрених потужностей в Україні не працювала (Вуглегірська, Слов'янська ТЕС, Криворізька ТЕЦ та ін.). А удари ще з низки об'єктів ще більше ускладнили ситуацію. Тому з 11 жовтня призупинили також експорт електроенергії до ЄС.

"З базовим навантаженням (електроенергія АЕС) особливих проблем немає. Але потрібні маневрені потужності, а це переважно ТЕС. Також великою проблемою стало пошкодження підстанцій", - зазначив Рябцев.

"Підстанції, безперечно, теж важливий елемент енергопостачання. Але без електроенергії - це просто точки на карті. Головне питання - все ж таки генерація", - каже Корольчук.

Чим більше буде обстрілів (а вони, як показав сьогоднішній день, коли атакували Ладижинську ТЕС), тим складніше відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Це вже показав приклад Харкова. Найуразливішими регіонами залишаються Харківська, Донецька, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська, Сумська області, а також Київ та Київська область, де зосереджено багато споживачів”. – додав Олег Попенко.

У Дніпропетровській області після ракетних ударів запроваджують режим тотальної економії електроенергії. Про це повідомив у своєму Телеграм-каналі голова ОВА Валентин Резніченко. Він уточнив, що росіяни потрапили ракетами з енергетичної інфраструктури у Павлоградському та Кам'янському районах, є серйозні руйнування, багато населених пунктів залишилися без світла. Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук написав, що суттєво пошкоджено одну з високовольтних підстанцій області – трансформатори та резервні лінії електропостачання. Скільки часу займе відновлення - сказати складно.

"Під час пікових навантажень є висока ймовірність відключення від електроенергії понад 20% території регіону та перебоїв у роботі об'єктів критичної інфраструктури не лише Дніпропетровщини, а й Запорізької області", - зазначив Лукашук. Він також закликав зменшити споживання електроенергії, щоб не перевантажувати мережі.

Центральна енергетична компанія (підприємство з експлуатації електромереж, до нього входять Дніпропетровські, Жовтоводські, Криворізькі, Павлоградські РЕМ) звернулася за допомогою до місцевих жителів - просять поділитися непотрібними вживаними пластиковими мішками для піску, які потрібні "для захисту енергооб'єктів". у компанії, "мережі, на щастя цілі".

Чи загрожує Україні блекаут

Зазначимо, що у російських військових телеграм-каналах досить активно обговорюють удари по українській енергосистемі, подаючи їх як своєрідне "попередження".

Начебто атаки йшли на ТЕС, ТЕЦ та підстанції на 330 кВ, тобто об'єкти, які можна відносно швидко "реанімувати", і це не "тотальне руйнування енергосистеми".

А, мовляв, ударів по АЕС, ГЕС та підстанціях на 750 кВ ще не було.

На цю особливість енергетичної атаки Україною звертає увагу і Юрій Корольчук.

"Часткову "поломку" маневреної генерації можна компенсувати віяловими відключеннями. Але що буде, якщо підуть атаки на АЕС? Якщо зупиняться 4 блоки з 9 працюючих, а вони можуть "випасти" як внаслідок ударів по самих станціях, так і у разі пошкодження інфраструктури, скажімо, ЛЕПів.АЕС виробляють 60% електроенергії, це близько 4 гігават. Чим ми її можемо компенсувати?Тільки імпортом чи аварійною допомогою з Європи хоча б на рівні 2 гігават. Але питання звідки імпортувати, якщо в Європі не особливо є зайві обсяги. - недостатньо пропускної спроможності транскордонних ЛЕП. При цьому потреби в імпорті можуть бути протягом тижня та більше", - каже Корольчук.

Про те, що імпорт електроенергії з Європи може виявитися проблемою говорить і Рябцев, але все ж таки, на його думку, можливість поставок є.

Удари по ГЕС (вони також працюють на покриття пікового навантаження) можуть стати причиною екологічних НП.

"Тобто зараз ми спостерігаємо спробу РФ підштовхнути Україну і Захід до переговорів. Але не можна виключити, що удари по інфраструктурі АЕС або ЛЕПам можуть піти "другим етапом", - припустив Корольчук.

За його словами, якщо "випаде" 4 блоки АЕС, а це 4 гігавати потужності, а імпорту не буде, можливі дуже жорсткі відключення електроенергії.

Навіть за наявності грошей облаштування такої паралельної енергосистеми може тривати до трьох років. Мобільні генератори невеликої потужності можуть застосовуватись лише точково, скажімо, на об'єктах критичної інфраструктури", - підсумував Корольчук.

Страховкою від нових прильотів могло б стати зміцнення систем ППО в зоні енергетичних об'єктів, але питання чи вистачить їх Україні. І як швидко (і в якій кількості) буде поставлено системи ППО, які вже пообіцяли західні країни.

ctrana.online