Олександр Кукуруза про медицину, освіту, безпеку та розвиток Вознесенського району

У березні цього року ми опублікували інтерв'ю із керівником Вознесенської районної адміністрації Олександром Кукурузою. Глава району був гранично відвертим: розповідав не лише про досягнення, а й проблеми. Матеріал викликав інтерес у наших читачів, і не лише з Вознесенського району – голови РВА чомусь не так часто дають інтерв'ю. Минуло півроку і ми знову вирушили до Вознесенська на зустріч із Олександром Кукурузою, щоб з'ясувати, як змінилася ситуація в районі, наскільки просунулась реалізація тих проектів, про які ми говорили під час минулої зустрічі, які виникли нові проблеми.


-Під час нашої минулої зустрічі багато говорили про Вознесенську районну лікарню, де було проведено колосальну роботу — відремонтовано відділення, на території збудовано «з нуля» реабілітаційні центри. Тоді роботи велися у хірургічному відділенні. Яка там зараз ситуація?

-У хірургічне операційне відділення ми придбали апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ). Це апарат експертного класу. Він значно покращує респіраторну підтримку пацієнта під час оперативних втручань чи критичних станах. Наявність такого апарату відповідає вимогам НСЗУ.

І скільки це апарат коштує?

-Два мільйони гривень. Апарат ШВЛ було придбано у закордонного постачальника. Збирали ми гроші всім світом: субвенцію місту передавали громади, хто скільки міг: хтось 300 тисяч, хтось 400. Все для того, щоб зберегти за лікарнею хірургічний пакет, щоб людям не треба було їхати до обласного центру чи ще кудись.

- Ви говорили, що до кінця року буде завершено ремонт у хірургічному відділенні. Наразі плани змінилися?

-Плани не змінилися. Частину роботи ми вже зробили. Наразі тривають роботи з облаштування системи вентиляції. Все залежить від фінансів. Ми збираємо на це відділення всі разом: місто, громади. У зв'язку з тим, що ситуація зі збиранням та продажем зернових у країні проходить не в повному обсязі, відповідно громади не отримують повноцінних сплат податків на землю від фермерів, які зараз опинилися у складній економічній ситуації. Тому дорогу здолає той, хто йде, ми йдемо по цьому напрямку, не згортаючи. Роботи продовжуються.

- А як загалом у районі просувається питання реформування медичних закладів?

- Нещодавно пройшли слухання з медичної мережі в області. Вони пройшли на базі комісії обласної ради.

У нас базовою буде Вознесенська районна лікарня. Дуже важливо те, що нам вдалося зберегти всі лікарні району, вони залишаються у своїх статусах: Південноукраїнська, Братська, Веселинівська та Доманівська.

-І ні з отриманням пакетів НСЗУ, ні з оснащенням серйозних проблем у них немає?

-Проблеми є завжди. Є те, що виходить із ладу, є те, що потребує ремонту, потребує обслуговування. На даний момент у нас знову згорів елемент апарату КТ у Вознесенській лікарні, без нього він працювати не може. Але поки що всі послуги, які має отримувати населення, воно отримує, вирішуємо питання.

- А ось є питання, яке стосується частково охорони здоров'я, частково освіти. Нинішній початок навчального року яскраво висвітлив величезну проблему: багато шкіл у Києві та інших містах не змогли набрати перші класи, не набралося учнів. Як у вас з цим справи?

- Загальна статистика у нас така сама - народжуваність падає. Але все ж таки шкіл, які не змогли набрати перший клас, у нас немає. Усі перші класи набрали.

– Мережа освітня не змінилася порівняно з минулим роком? Така ж кількість шкіл у районі відкрилася, як і минулого навчального року?

- Ні, є кілька установ, які передбачається закрити – у Братській громаді дві школи. Дві школи реорганізовано із гімназій у початкові. Ще три навчальні заклади не відкрилися через малу наповнюваність класів.

- А за якими ознаками визначається, що школу треба закрити?

- Загальна кількість дітей, витрати на одну дитину, питання підвезення.

- І як тепер бути з цими дітьми у тих населених пунктах, де закриють школи?

- Возитимемо до інших населених пунктів. Припустимо, у Братській громаді мають намір придбати мікроавтобус, бо в одній із громад навчається 8-9 дітей. Ганяти «Богдан», який розрахований на 25 місць, нема сенсу. Запитання виникають, але вони вирішуються. На сьогоднішній день, 2 вересня, всі установи запущені, працюють у різних режимах, десь змішаний, десь оффлайн.

- Добре. Є тема, яка зараз скрізь дуже гостро стоїть у зв'язку з посиленням ракетно-дронових ударів по нашій країні – проблема укриттів. Які справи в школах, лікарнях?

- Кожна школа перед початком навчального року проходить комісію, процедуру погодження із ДСНС. Установу не відкриють, якщо укриття не відповідає встановленим нормам та стандартам. Є різна кількість дітей у школах, є різні типи укриттів, переважно всі забезпечені ними. Понад 80% шкіл у нас у районі мають укриття. Є найпростіші укриття, а є ті, які спеціалізовані, це протирадіаційні укриття, які розраховані на перебування понад 48 годин.

-Ви кажете, що не всі укриття встигли підготувати. Чим викликані затримки із завершенням робіт?

- Затримки під час підготовки укриттів пов'язані з тим, що постійно змінюються вимоги до цих об'єктів. Наприклад, одна із значних змін відбулася у листопаді 23-го року. Вона стосувалося того, що ударні навантаження збільшилися зі 100 кПа на квадратний метр до 500 кПа. Тому частина проектів пройшла коригування, і вони знаходяться на стадії реалізації. Це та Олександрівське укриття, яке на сьогоднішній момент має готовність на 63%. Це укриття буде одним із найбільших в області. Також не закінчено укриття Прибузького ліцею та ліцею №4 Південноукраїнська – там готовність 90%. У Богданівському ліцеї – готовність 80% виконаних робіт.

- Якщо готовність 65% і більше, чи означає це, що об'єкт буде закінчено цього року?

- І так, і ні. Найчастіше все залежить від фінансування. Але не лише. Іноді затягування робіт пов'язане з технічними причинами, наприклад, є об'єкти, де ми зіткнулися з ґрунтовими водами. Відповідно, були зміни до технічних параметрів з гідроізоляції та фундаментів. Збільшилась вартість. Але ми працюємо.

- А з автономним енергозабезпеченням як справи? На випадок вимкнення електроенергії?

- Кожен із закладів освіти – і школи, і дитячі садки – отримали субвенцію від UNICEF у розмірі 420 тисяч гривень. Школи використовували її на свої потреби, чи то ремонт системи опалення, утеплення будівель, ремонт вентиляційних систем, у тому числі і альтернативні джерела енергії, а також заміну вікон і дверей.

І на покупку генераторів?

- Або генераторів або інверторів, або акумуляторних батарей. Також район очікує на субвенцію ще на три установи - 10 мільйонів гривень на альтернативні джерела енергії.

– А лікарні вже забезпечені?

- Лікарні забезпечені. І генератори, і сонячні станції є. Звичайно, щоб запустити КТ та МРТ, потрібно багато енергії, там споживання колосальне. Проте для життєзабезпечення, для світла, роботи насосів, води, проведення процедур, вони забезпечені.

- Проекти, які ми обговорювали минулого разу, стосувалися проблем із водою. Ви говорили про те, що Доманівка має хороші шанси отримати проект, який зможе вирішити багаторічне питання водопостачання.

- Там не просто отримано проект, а на сьогодні у Доманівки вже проведено торги НЕФКО, визначено переможця та розпочинається стадія реалізації.

- А проблеми з водою у Вознесенську? Ви казали, що, можливо, буде розглянуто питання пошуку та буріння додаткових свердловин…

- Знайшли додаткові свердловини, виявили воду. Займаються цією проблематикою. Те ж саме Nefco відібрало Вознесенську громаду для реалізації свого проекту з термосанації, поки що йдеться про лікарню та навчальний заклад. Але зокрема розглядається питання про модернізацію очисних споруд на суму 5,2 млн євро.

- Нещодавно в Південноукраїнську було запроваджено військову адміністрацію, яку очолив Іван Кухта. Ми минулого разу з вами говорили, що там своєрідна політична криза була. Як запровадження адміністрації відбилося на роботі міста, на забезпеченні міста? Як у вас відносини складаються із керівником військової адміністрації?

- У нас нормальні стосунки. Ми як депутати обласної ради входимо до складу комісії з інфраструктури області. Тому намагаємося, як то кажуть, працювати у парі.

- Міська рада запрацювала там тепер? Сесії проводяться?

– Сесії проводяться. Вони розділили функції та повноваження, питання фінансування входять у повноваження військової адміністрації. Люди запрацювали, структура запрацювала, як треба, а не на тому популізмі, який був раніше. Скажімо, є позитивна динаміка — починається ремонт доріг, наприклад.

- А ще якісь проекти знакові щодо ремонту доріг реалізуються в районі?

- Наприклад, у Єланці сесія передала субвенцію у розмірі 10 мільйонів на область, а область дофінансує ще 10 мільйонів, щоб відремонтувати дорогу обласного значення та зв'язати Єланець із миколаївською трасою.

– Сьогодні все частіше доводиться чути, що не вистачає грошей. Яка загалом фінансова ситуація в громадах?

– Ситуація стабільна. Кожна громада має той чи інший коефіцієнт перевиконання бюджетів щомісячних, відповідно, та квартальних. І так далі.

- Тобто бюджет перевиконується?

- Так. Наприклад, Олександрівська громада – 1 мільйон 300 тис. гривень, Веселинівська – 1 мільйон дев'ятсот. Вознесенська – 1 мільйон шістсот.

- Збирання врожаю пройшло в районі успішно?

- Так. Урожайність цього року набагато вища за торішню. Валовий збір ранніх зернових склав 755 211 тонн за середньої врожайності 35,4 центнера з гектара.

- Один із найяскравіших проектів Вознесенського району – Новий Копенгаген у Доманівці, будиночки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Як реалізується програма будівництва модульних будиночків? Чи триває вона по району?

- Вона продовжується, але, знову ж таки, в Доманівській громаді. Поступово додають будиночки, збільшують їхню кількість.

- А у Вознесенську що, немає жодної такої програми? Наскільки я знаю, дуже багато людей виїхало до Вознесенська.

– У цьому випадку діє інша програма. Є міжнародна громадська організація, яка викуповує, наприклад, зруйновані чи напівзруйновані будинки, власним коштом виробляють ремонт. І передають їх потім для ВПО. І йдуть у такий спосіб. Caritas Ukraine називається. Ось вони безпосередньо працюють за таким напрямом, у Вознесенську вже працюють третій рік.

- На завершення нашої розмови хотілося б торкнутися ще однієї теми. Під час підготовки до цього інтерв'ю ми натрапили в інтернеті на статтю, в якій згадується і ваше прізвище. На якомусь сайті, не пам'ятаю, на якому. Йдеться про те, що кілька будівельних фірм отримали підряди на відновлювальні роботи на суму в кілька сотень мільйонів гривень. Автор стверджує, що всі ці фірми нібито належать вашим родичам та друзям. Стаття, на мій погляд, досить тенденційна: якісь напівнатяки, бездоказові твердження тощо. Очевидно, що це чиєсь замовлення. Кому ви так не догодили, що вони готові платити гроші для дискредитації? І чи справді ви допомагали своїм друзям та родичам отримувати будівельні підряди?

– Ну, це вже не перший такий матеріал. Я знаю про що ви кажете, мені недавно показували цю статтю. Чи знаю я, хто за це все це платить? Звичайно, знаю – у таких випадках безвідмовно діє правило: «Шукай кому це вигідно». Може, колись, я розповім і про те, хто це робить, і про причини, чому він це робить – а причини, повірте виключно шкурні. Зараз просто не хочу вплутуватися в склоку - надто багато роботи. Але я не впевнений, чи варто нам витрачати час на це бездоказове нісенітниця?

- Думаю, що варто, хоча б у найзагальнішому плані. На Заході давно існує правило: якщо ти не спростовуєш висунуті публічно проти тебе звинувачення, то ти з ними згоден.

- Добре, давайте. Всі ці так звані звинувачення по-перше, побудовані на піску, по-друге, за принципом «одна бабця сказала». Схема проста: береться назва будь-якої фірми, яка веде будівельні роботи на території району та «прив'язується» до мене. При цьому доказів жодних: у кращому випадку, «за відомостями, що є в розпорядженні редакції». Пишуть, наприклад, що власник однієї із фірм, яка веде роботи у Вознесенському районі, мій родич. Насправді люди, які згадуються в публікації, жодними моїми родичами не є.

- Я звернув увагу на інший аспект – роботи на багатьох об'єктах, про які йдеться у статті, розпочиналися ще у 2023 та 2024 роках. А ви коли були призначені на посаду голови району?

- Рік та чотири місяці тому – навесні 2025 року.

-Тоді не зрозуміло, яким чином ви могли «допомагати» отримувати підряди у 2023 та 24-му роках…

– Тоді районом керували зовсім інші люди. Але всіх цих «письменників» логіка та здоровий глузд не цікавлять – їм треба виконати замовлення. І ось так щодо кожного пункту «звинувачень» – якщо їх ретельно розібрати, то від них і порожнього місця не залишається. Щоб закінчити цю тему, хочу сказати таке. Я працював у будівельній галузі близько 30 років. І в області важко знайти будівельника, з яким ми не були б знайомі, чи не перетиналися б по роботі. Тому наймані письменники можуть крокувати далі і сміливо «прив'язувати» до мене будь-яку будівельну фірму Миколаївської області – напевно, якісь точки перетину знайдуться. До речі, можливо, незабаром знову вийдуть чергові матеріали, швидше за все, на тій самій тематиці. Нещодавно до мене зверталися по телефону люди, які представилися журналістами одного відомого українського телеканалу і наполягали на записі інтерв'ю зі мною на відео. Тож, думаю, знову читатиму, чи, цього разу, можливо, буду дивитися, про «найгіршого голову району». Впораємося. Для мене сьогодні головне – робота на благо району та часу відволікатися на наклеп у мене немає.

-До суду подати не хочете?

- Поки що не бачу сенсу. Звинувачення настільки сміховинні та голослівні, що якщо я звернуся з цього приводу до суду, з мене люди сміятимуться. Крім того, у мене турбот вистачає за місцем роботи вище за дах – а тут доведеться ходити судами, доводити, що ти не верблюд. Ні, поки що, не хочу…

- Що ж, ваша позиція зрозуміла. Дякую за відверте інтерв'ю!