Наступ у Харківській області – ідея американців. Підсумки 202-го дня війни

Аналізуємо та підбиваємо підсумки 202-го дня війни.

Ситуація на фронті

Україна та Захід продовжують підбивати підсумки контрнаступу ЗСУ у Харківській області. А також аналізувати, як він розвивається на півдні.

З 6 вересня ЗСУ звільнили 3800 квадратних кілометрів території та понад 300 населених пунктів під Харковом, заявила заступник міністра оборони Ганна Маляр.

Цікаво, що, як з'ясувалося, контрнаступ саме у Харківській області – це ідея американців. Принаймні так пишуть заокеанські медіа. Чиновники з Вашингтона, у тому числі помічник президента з національної безпеки Джейк Салліван та голова Комітету начальників штабів ЗС Марк Міллі, разом з українськими посадовими особами розробляли стратегію контрнаступу Києва протягом кількох місяців, повідомила газета "Нью-Йорк таймс" з посиланням на джерела. американської влади.

За їхніми даними, розробкою плану контратаки займалися українські військові за вказівкою президента Володимира Зеленського. Вони запропонували провести "широке настання" на півдні, щоб захопити Херсон і відрізати Маріуполь, пише газета. Проте частина українських військових та американські чиновники вважали, що при реалізації такого задуму втрати України будуть надто великі.

Тоді українське командування вирішило почати ділитися подробицями своїх планів з американськими та британськими співробітниками розвідки і почало запитувати у них поради. За словами представника американської адміністрації, Салліван кілька разів розмовляв із головою офісу президента України Андрієм Єрмаком про "планування контрнаступу". У свою чергу Міллі проводив бесіди з американськими військовими високого рангу, сторони ділилися розвідданими та обговорювали питання військової допомоги, пише видання.

"Ми проводили моделювання і деякі теоретичні тренінги. У результаті цих вправ з'ясувалося, що деякі способи проведення контрнаступу з більшою ймовірністю були б успішнішими, ніж інші. Ми дали цю пораду, а потім українці обміркували її та ухвалили своє рішення", - повідомив в інтерв'ю. New York Times заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Кол.

Раніше західні медіа повідомляли, що НАТО надало розвідувальні дані для операції в Харківській області. Також офіційні особи на Заході регулярно кажуть, що цієї перемоги досягнуто завдяки західній зброї. Загалом, наголошують на своїй залученості до процесу і важливості своєї допомоги.

Але повернемось до ситуації на фронті. Нині багато питань щодо того, чи зуміли росіяни закріпитися на лівому березі річки Оскол у Харківській області. Радник Офісу президента Арестович учора заявив, що загалом - так, за винятком ділянок на південь від Куп'янська та в районі Борової, де ЗСУ намагаються прорвати оборону.

Однак на ранкових картах "Інституту вивчення війни" не відображено появи українських військ за річкою Оскол. При цьому "Інститут" помітив на своїх картах, що на південь від Святогірська і Богородичного вже звільнено ЗСУ. На відміну від Лимана, який поки що залишається під контролем "ДНР".

По Святогорську повідомлення надходять різні. Російські військові телеграм-канали пишуть, що місто знаходиться у сірій зоні. Об'єктивна ситуація у місті до кінця неясна. Але можна теоретично припустити, що українська артилерія з вищого берега Дінця могла вибити росіян зі Святогірська (судячи з фото Нацгвардії, будівлі там ґрунтовно зруйновані).

Святогірськ, як уже повідомлялося, має важливе значення для утримання лінії фронту лівим берегом Дінця, на яку відійшли росіяни після залишення Ізюму.

Схід - на Луганщині - може розпочатися новий наступ ЗСУ, повідомив губернатор Сергій Гайдай. За його словами, воно почнеться з Кремінної та Сватового. "Росіяни вже почали стягувати техніку ближче до цих міст. Основний удар буде саме там", - сказав він.

Щоправда, судячи з того, що Україна раніше обіцяла головного удару завдати під Херсоном, а пішла на Балаклію - до слів Гайдая потрібно ставитися з обережністю. З боку росіян йдуть заяви, що українська армія збирається атакувати чи то під Запоріжжям, чи то у бік Волновахи з-під Вугледару. Тобто, у південному напрямку – до узбережжя Азовського моря та у напрямку Криму.

Та й для того, щоб дійти до Кремінної, треба по дорозі взяти Лиман та Ямпіль, а про їхнє заняття ЗСУ поки що нічого не повідомлялося.

Крім того, вже другий день надходять звістки про те, що українські війська зайняли Білогорівку (причому йдуть різночитання якусь саме - ту, що на Донеччині дорогою з Бахмута на Лисичанськ, чи то на Луганщині біля Дінця). Але чітких підтверджень цієї інформації немає.

Триває настання ЗСУ у Херсонській області – хоч і не такими темпами, як під Харковом. Приблизно за два тижні боїв звільнено понад 500 квадратних кілометрів територій та 13 населених пунктів, заявив начальник оборони Миколаївської області, генерал Дмитро Марченко.

Міністр оборони Рєзніков пояснив, що Херсонська область – це сільськогосподарський регіон з іригаційними каналами, які росіяни використовують як оборонні траншеї. Тому швидко там просуватися не вийде.

Останні новини із регіону приходять суперечливі. "Інститут вивчення війни" пише про те, що російські війська виходять із Киселівки на північному заході Херсонської області. Організація посилається на супутникові знімки, де видно, як "всі російські машини, крім чотирьох, відійшли від колишніх передових позицій".

Киселівка важлива для росіян із оперативної точки зору. Це останній великий населений пункт на шосе E58 з Херсона до Миколаєва – та на залізничній лінії між позиціями ЗСУ та Чорнобаївкою. Виведення російських військ з цієї позиції могло б поставити під загрозу їхню здатність захищати північно-західні околиці Херсона.

Також одна з тем, що обговорюються сьогодні, - поява іранських дронів на війні в Україні. Судячи з опублікованих фото, ЗСУ збили перший такий безпілотник, який використовували російські війська. Це сталося у районі Куп'янська Харківської області. Дрон-камідзе називається "Герань-2". І це, власне, точніше копія іранського дрону Shahed-136.

Російські експерти називають дрон "русифікованим" іранським дроном. Вони також стверджують, що дрон не був збитий, а завдав удару.

Військові перспективи

Сьогодні радник глави Офісу президента Михайло Подоляк окреслив військові завдання української влади:

1. Потрібно захистити об'єкти критичної інфраструктури, якими зараз б'є російська армія, системами ППО.

2. Потрібно організувати наступ на Донецьк та Луганськ.

"Звільнення Луганська чи Донецька викличе ефект доміно, обрушить ru-фронт і призведе до політичної дестабілізації в РФ. Це реально. Потрібна воля (зброя)", - написав Подоляк.

Але знову ж таки, чи ЗСУ будуть наступати за великими агломераціями, де є ризик зазнати великих втрат і зав'язнути в боях - питання. Швидше за все, реальний напрямок нового контрудара озвучувати ніхто публічно не буде.

І в цілому поки що рано робити прогнози про те, чим закінчиться наступ України, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. За його словами, "росіяни зберігають в Україні дуже значні сили, а також обладнання, зброю та боєприпаси".

Мабуть, щоб нівелювати цей чинник, США та їхні союзники обговорюють доцільність надання Україні ППО та винищувачів. Щоправда, лише у середній та довгостроковій перспективі, пише Financial Times. Тобто, зараз на фронті вони не з'являться.

Також контрнаступ поки що не зміг зрушити з мертвої точки позицію Німеччини щодо передачі танків Україні.

"Сигнали з Німеччини розчаровують, у той час як Україні зараз потрібні "Леопарди" та "Мардери", щоб звільнити людей та врятувати їх від геноциду. Жодного раціонального аргументу, чому цю зброю не можна надати, лише абстрактні страхи та виправдання. Чому боїться Берлін , а Київ – ні? – написав глава МЗС України Дмитро Кулеба.

Але очевидно, що тепер Україна, на хвилі успіху свого контрнаступу, активніше намагатиметься отримати від німців ці танки.

"Швидкий успіх українського наступу надихнув її європейських союзників напередодні суворої зими, пов'язаної зі зростанням цін на паливо, і, ймовірно, посилить тиск на членів НАТО з метою поставити Україні важче озброєння", - пише New York Times.

У той же час, Захід поки що й сам не знає, як насправді виглядає перемога. Різні її сценарії мають свої ризики. Відповіді на питання про те, де зупиниться війна "багато в чому визначатимуться не тільки в Україні, а й у Вашингтоні, який, як Німеччина та Франція, прагне не розширювати війну".

"Статус-кво глухого кута або виснаження був якимось чином комфортним для Західної Європи та США, які нервуються з приводу двох крайніх сценаріїв - програшу України та перемоги України", - пише видання. Щодо програшу зрозуміло, а ось що до перемоги, то тут, мабуть, є побоювання щодо переростання конфлікту в ядерну фазу та у відкрите зіткнення Росії та НАТО.

В унісон із цією позицією прозвучала сьогодні заява верховного представника ЄС Борреля. Він заявив, що Євросоюз хотів би мирних переговорів щодо України та з низки питань, включаючи безпеку Запорізької АЕС. Але остаточне рішення тут, за його словами, ухвалюватиме українська влада.

Чи буде у Росії мобілізація?

Від західної реакції на український контрнаступ перейдемо до російської. В останні дні у Росії на тлі невдач у Харківській області знову активізувалася тема необхідності початку мобілізації.

Офіційно плани щодо проведення мобілізації заперечуються (останню заяву про це сьогодні зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, але на рівні журналістів та блогерів ця тема обговорюється постійно.

А вчора і сьогодні за це виступили два депутати Держдуми – кримчанин Михайло Шеремет та голова КПРФ Геннадій Зюганов.

Втім, поки що мало що вказує на те, що російська влада оголосять мобілізацію. Є сумніви навіть у суто військовому ефекті від неї. Не говорять про важкі соціально-політичні наслідки для російського суспільства.

Як ми вже писали, зараз росіяни спостерігають за війною в Україні як за футбольним матчем, "хворіючи за наших" і не особливо вникаючи питання необхідності цієї війни для Росії та росіян. Звідси й висока підтримка спецоперації.

Але якщо росіянам накажуть самим "виходити на поле" і ризикувати своїм життям, а також затягувати пояси і привчатися жити "за законами воєнного часу", відмовляючись від звичного "мирного" способу життя, то ставлення до війни може сильно змінитися.

Саме тому російська влада і намагається створити у народу відчуття, що війна десь далеко і ніяк не впливає на звичайне життя людей, а воюють лише контрактники та добровольці. І мобілізація, звісно, ​​за такого підходу протипоказана.

Але саме собою мусування цієї теми може серйозно змінити настрої у суспільстві. І збільшити кількість прихильників завершення війни (а воно й зараз чимало, як свідчать опитування, особливо серед молоді).

І чим більше російські військові блогери та телеграм-канали пишуть про наростаючі проблеми на фронті і необхідність їх вирішення за рахунок мобілізації, тим сильніше в російському суспільстві буде настрій на припинення війни - якщо вона йде з такими проблемами і "не за планом".

І це може вплинути на позицію Кремля. Раніше однією з перешкод для російської влади піти на якісь компроміси з Україною була теза "це не прийме російське суспільство і, можливо, бунт". Але чим більше буде прихильників укладання миру, тим менша ця загроза впливатиме на рішення Кремля.

Інше питання, що за збереження нинішнього становища на фронті, коли ЗСУ провели успішний наступ у Харківській області та наступають на Херсон та на півночі Донбасу, не налаштована на будь-які поступки українська влада.

Але тема переговорів та компромісів не померла, і її намагається час від часу реанімувати так звана "партія світу" на Заході. У тому числі й зараз. У розрахунку на те, що з російського боку вона після настання ЗСУ зустріне більше розуміння, ніж півроку тому, а позиція західних країн та України може змінитися в міру наближення зими та наростання енергетичних проблем.

Гарантії безпеки Україні

Одна з головних новин дня – презентований у Києві Офісом президента проект повоєнних гарантій безпеки України, який готували з весни Єрмак та екс-генсек НАТО Расмуссен.

У ньому перераховані держави-гаранти: США, Великобританії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.

10-сторінковий документ не містить будь-якої конкретики щодо того, як саме мають діяти країни-гаранти у разі агресії проти України. Чи мають вони, наприклад, вступати у війну на боці України та задіяти для цього свої збройні сили.

Там досить обтічні щодо цього формулювання: "гарантії мають забезпечити можливість самооборони України як для стримування збройного нападу або акту агресії, так і – у разі нападу – для захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки України. Київський договір дозволить досягти цієї мети шляхом мобілізації необхідних Договір складатиметься зі спільного документа про стратегічне партнерство, підписаного державами-гарантами та Україною (а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами)".

Окремо в документі наголошується, що договір про гарантії безпеки не означає проголошення нейтрального статусу та не скасовує прагнення України вступити до НАТО. Також проект передбачає, що країни ЄС мають налагодити постійні поставки Україні зброї та допомагати фінансово.

Важливий момент: проект гарантій безпеки передбачає поширення цих гарантій на всю територію України в рамках міжнародно-визнаних кордонів (тобто і на Крим з Донбасом). Проти чого ще навесні виступала Росія.

Також проект передбачає заборону на зняття санкцій з РФ, поки вона не відшкодує збитки Україні від війни.

Поки що ця рамкова конструкція сенсаційної не виглядає. Військово-фінансову допомогу Захід і так надає без жодних гарантій (і обмежена вона лише його бажаннями та можливостями). Санкції з Росії також навряд чи хтось зніме навіть якщо проект "Київського договору" не реалізується.

Навчання з країнами НАТО, згадані у проекті, і так відбувалися більш ніж регулярно. Кошти ППО та ПРО в Україну і так починають постачати.

Тобто поки що документ носить досить декларативний характер і дуже далекий від статуту НАТО, який наказує колективний захист.

Але сам факт появи проекту саме зараз є примітним. Нагадаємо, що цей договір був у березні складовою переговорів про мирне врегулювання між Україною та Росією.

І те, що проект договору зараз презентовано, може опосередковано свідчити, що і з переговорами, незважаючи на публічне заперечення цього і Києва, і Москви, деякі процеси все ж таки йдуть.

Втім, навряд чи в їхній основі буде саме цей проект договору про гарантії.

Його вже різко розкритикували у Москві. "Усі пункти проекту київської угоди з безпеки спрямовані на ескалацію, це проект залучення країн НАТО до конфлікту", - заявив депутат Держдуми РФ та член переговорної групи з Україною Слуцький.

Ще далі пішов екс-президент РФ Дмитро Медведєв. Він написав, що проект гарантій створює "передумови для початку третьої світової війни" із застосуванням ядерної зброї. Принаймні такий висновок можна зробити із його заяви.

Економіка та санкції

Питання введення нових санкцій проти Росії в деяких країнах ЄС "дещо згасає", тому ухвалення кожного нового пакету даватиметься складніше, заявив сьогодні глава МЗС України Кулеба.

"Рішення приймаються консенсусом, тому навіть якщо одна країна втратить апетит, треба її годувати. Дійсно, буде дуже складно. Я можу відразу сказати: кожен наступний пакет санкцій буде даватися нам складніше, ніж попередній за нинішнього статусу-кво", - сказав він. інтерв'ю "РБК Україна".

Як би на підтвердження цих слів ЄС, за даними британських ЗМІ, вже відмовився від запровадження стелі цін на російський газ. І вирішив натомість обкласти податками "надлишковий" прибуток енергетичних компаній.

Економічний фронт, зважаючи на все, майбутньої зими буде не менш важливий, ніж військовий.

Армія України перемагає, але її економіка програє, пише старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету Ніл Фергюсон у колонці для Bloomberg.

"Зеленський та його команда чудово усвідомлюють, що найближчі три місяці принесуть Україні як економічні, так і дипломатичні небезпеки", - пише він.

Поточний розвиток подій веде Україну до високої інфляції, якщо не до гіперінфляції, а наближення зими створює загрозу єдності Заходу. "Без негайного збільшення підтримки Заходу Україні важко зберегти свій успіх на полі бою", - пише він.

За його словами, на перший погляд, "Росію рано чи пізно приречено на перемогу над Україною".

"Її територія у 28 разів більша; її ВВП у дев'ять разів більше; її населення у 3,3 рази більше. Західні санкції не змінюють того факту, що Росія все ще має значні (хоча й скорочені) доходи від експорту свого газу та нафти, у той час як Україна сильно залежить від економічної та військової допомоги Заходу. Може здатися, що час більший на боці Росії, ніж Україна", - пише він, але нагадує, що 13 американських колоній перемогли Британську імперію. Північний В'єтнам переміг у США. Радянський Союз не зміг перемогти в Афганістані.

Якщо США поставить більше високоточної зброї та танків, це "похитне російські позиції у Херсоні, Луганську та Донецьку". Також ЄС може врятувати Україну фінансовими вливаннями, вважає Фергюсон.

strana.news