Конфіскація російських активів: США тиснуть, Європа боїться

Америка та Європа не можуть домовитися про те, наскільки далеко вони можуть зайти, щоб змусити Росію платити за відновлення України.

Одна пропозиція, яка ще недавно була забракована по обох берегах Атлантики як нездійсненне прожектерство, зараз набирає серйозної сили — і викликає при цьому серйозну напруженість у відносинах між союзниками.

Ідея полягає у конфіскації активів російської держави, заморожених два роки тому, коли Кремль напав на Україну. Цей крок дозволить звільнити понад 250 мільярдів євро.

Цей план активно продавлює адміністрація Джо Байдена, проте її аргументи не переконали впливові уряди Європи у Парижі, Берліні та Римі. Проте вашингтонські політики продовжують тиснути на союзників, щоб ті відкинули сумніви щодо цього безпрецедентного кроку, що загрожує юридичними, етичними та політичними труднощами.

“Ніколи раніше спроб конфіскації національних резервів не робилося, — сказав аналітик Атлантичної ради та провідний експерт із російських заморожених активів Чарльз Лічфілд. — Порушити цей поріг, просто забрати ці гроші та передати їх Україні — це неозворотний крок. Хоча з моральної точки зору це видасться декому правильним, європейці на це не готові без міцної правової основи, а її поки що немає”.

Рішучий настрій Вашингтона стривожив європейські уряди, які побоюються, що це налякає інвесторів у євро. Інші бояться, що Москва вживе заходів у відповідь: захопить європейські активи в Росії або розгорне кібератаки проти західних країн. Треті вважають, що, попри всі злочини Москви країну не можна примушувати до виплати репарацій, поки конфлікт продовжує вирувати.

Проблема для США полягає в тому, що переважна більшість активів зберігається в Бельгії, в депозитарії цінних паперів Euroclear (сама Америка володіє лише малою частиною), тому будь-який крок у бік конфіскації неминуче вимагатиме схвалення Європи. Але є надія, що “Сімка”, група провідних промислово розвинених країн, все ж таки виробить загальний підхід пізніше цього року.

ЄС не планує масштабну конфіскацію

Високопоставлений представник адміністрації Байдена підтвердив журналу Politico на умовах анонімності, що між США та деякими європейськими союзниками з цього питання виникли тертя.

Європейська комісія (виконавчий орган ЄС) не готова виходити за межі наявного плану, спрямованого лише на вилучення доходів із заморожених коштів, але не масштабну конфіскацію.

“Нас надихають будь-які кроки ЄС щодо використання заморожених суверенних російських активів на благо українців, — заявив представник Держдепартаменту, який побажав залишитися невідомим. — Ми продовжуємо активні переговори з союзниками та партнерами, включаючи “Сімку”, про те, які додаткові кроки можливі в рамках чинних правових систем та міжнародного права”.

Російське вторгнення триває вже третій рік, і ЗСУ гостро не вистачає артилерійських боєприпасів, тому розбіжності Заходу навколо подальшого фінансування виникли у важкий для Києва момент.

У США подальша підтримка України зупинилася, оскільки спроби Байдена проштовхнути через Конгрес черговий пакет допомоги Києву у розмірі 60 мільярдів зірвали республіканці.

Високопоставлений представник адміністрації США відкинув думку, висловлену рядом спостерігачів, включаючи вищезгаданого Лічфілда з Атлантичної ради, що прагнення Вашингтона до повномасштабної конфіскації заморожених активів ускладнили недавні труднощі в Конгресі. За його словами, робота у цьому напрямі велася і до законодавчого затору на Капітолійському пагорбі.

"Ми завжди розглядали ці кошти для відновлення України, тому що це єдиний спосіб реально задовольнити потреби зруйнованої країни", - сказав представник адміністрації Байдена.

Німеччина, Франція та Італія стривожені

Європейські столиці в цих суперечках вважають за краще не брати участь. Для них це занадто ризиковано.

Європейська комісія висуває зустрічний план, значно скромніший: використовувати лише прибуток від заморожених активів на суму близько 3 мільярдів євро на рік.

Чиновник однієї з країн “Сімки” повідомив Politico, що використання доходів – єдине, що зараз обговорюється як юридично безпечніший варіант. Він додав, що обговорювати повну конфіскацію Брюссель не має бажання.

“Ми не говоримо про конфіскацію заморожених активів, – заявив журналістам у вівторок голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель. — Ідеться про доходи від цих активів”.

Три країни ЄС зі складу “Сімки” – Німеччина, Франція та Італія – стурбовані тим, що конфіскація активів очорнить репутацію єврозони та стане перешкодою подальшим міжнародним інвестиціям.

Вони знайшли союзника в особі Європейського центрального банку (ЄЦБ), який неодноразово попереджав про хиткість євровалюти, якщо зарубіжні країни злякаються і виведуть активи за межі блоку.

Цей опір змусив Європейську комісію відсунути презентацію навіть скромнішого плану.

Спочатку Комісія натякала, що план буде оприлюднено до дворічної річниці російського вторгнення в Україну 24 лютого. Але цей рубіж минув, оскільки національні столиці вимагали більше часу на вивчення юридичних та фінансових наслідків.

“Сам текст пропозиції щодо використання доходів готовий, – повідомив Politico на умовах анонімності один представник ЄС. — Ми чекаємо лише на політичну відмашку від держав-членів”.

Проте на ознаменування свого поступового підходу Комісія вже висунула пропозицію, яка вимагатиме зберігання доходів від заморожених активів на окремих рахунках клірингових палат, де вони зберігаються.

Керівництво ЄС бореться за поетапний підхід, щоб оцінити реакцію фінансових ринків та розвіяти побоювання національних столиць, заявили двоє представників Комісії.

Хоча США і вітали цей крок, вони закликали європейських союзників діяти активніше та вивчити способи використання не лише доходів, а й безпосередньо самих активів.

"Мої європейські колеги тільки зробили перший важливий перший крок щодо використання доходів від російських суверенних активів, і я повністю його вітаю", - заявила міністр фінансів США Джанет Йеллен.

Прибутки можуть піти на закупівлю військової техніки

Ці тяганини — у певному сенсі конфуз для президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, яка вже налагодила тісні зовнішньополітичні зв'язки з Байденом. Вона робить ставку на свій імідж гарячої прихильниці України та розраховує цього року виграти другий термін.

За словами чиновників, минулого тижня від неї прозвучала нібито імпровізація щодо використання прибутку від активів для закупівлі зброї на потреби, яка Києва здивувала не тільки європейські уряди, але навіть колег по Комісії.

"Настав час розпочати розмову про використання непередбаченого прибутку від заморожених російських активів для спільних закупівель військової техніки для України", - повідомила фон дер Ляйєн законодавцям ЄС минулої середи.

Раніше Комісія дала зрозуміти, що доходи підуть до спеціального фонду для України, проте для закупівлі зброї не використовуватимуться.

Європейські дипломати побоюються, що уряди, які й так уже опираються подальшій підтримці України, розкритикують і передачу доходів від заморожених активів на військові потреби.

Україна прагне прориву на саміті “Сімки”

Таким чином, на червневому саміті лідерів “Сімки” в провінції Апулія на півдні Італії очікуються спекотні суперечки.

США тиснуть на європейських союзників, щоб ті зайняли максимально близьку позицію, а Україна не залишає надії, що саміт призведе до прориву.

Можливо, є якийсь середній шлях, який піде далі за нинішній план ЄС, але при цьому не дійде до повної конфіскації.

Згідно з пропозицією бельгійського уряду, яка обговорюється на рівні “Сімки”, активи будуть використовуватись у вигляді застави під банківський кредит на відновлення України. Заморожені активи західні країни передадуть Києву лише у випадку, якщо Кремль відмовиться виплачувати військові репарації після закінчення конфлікту.

Юридично ця ідея безпечніша в короткостроковій перспективі, оскільки залишає активи у підвішеному стані, не виключаючи при цьому їхньої подальшої конфіскації, пояснив експерт з міжнародного права із Вільного університету Брюсселя П'єр Кляйн.

“Не думаю, що при конфіскації активів виникнуть серйозні юридичні перепони... Взагалі, юридичні питання – це скоріше виправдання чи відмовки, – сказав Кляйн. — В основному, рішення лежить у політичній площині”.

Стаття написана за участю Алекса Уорда з Вашингтона та Джулії Уекет з Берліна

Politico , США