Коли в Україні розпочнеться четверта хвиля мобілізації

У Верховній Раді знову заговорили про те, що рано чи пізно, але на війну буде покликаний кожен українець. Фокус запитав у політиків та військових експертів, коли можуть оголосити тотальну мобілізацію і як це позначиться на фронті.

Заступник голови оборонного комітету Верховної Ради, нардеп Єгор Чернев вважає, що якщо Україна стоятиме перед реальною загрозою втратити державність, то на війну підуть усі чоловіки, бо обов'язок кожного з них — захищати свою країну.

"Це залежить від того, скільки ця війна йтиме і скільки ресурсів буде задіяно з боку РФ", - сказав Чернєв.

За його словами, четверта хвиля мобілізації передбачає, що на війну йдуть усі чоловіки, а зараз в Україні проходить друга хвиля мобілізації.

Міністри на війну не підуть

Єгор Чернєв уточнив, що на даний момент усіх на фронт забирати не будуть — потреби немає. Оголошення четвертої хвилі мобілізації можливе у ситуації крайньої небезпеки для держави і таке рішення прийматиме лише Генштаб.

"Вони [в Генштабі] знають потреби армії, щоб було достатньо сил і засобів проводити контрнаступальні дії та звільнити території. Сьогодні немає передумов для загальної мобілізації, мається на увазі четверта хвиля, коли на фронт йдуть усі, зокрема я, мої колеги та інші категорії громадян, які "заброньовані", - каже Єгор Чернєв.

Народні депутати мають право на відстрочку від мобілізації під час воєнного стану. Цю норму регламентує закон "Про військовий обов'язок та військову службу". Однак Чернєв наголошує, що у випадку, якщо Україна стоятиме перед реальною загрозою втратити державність, правильним рішенням кожного буде стати на захист країни.

"Це не прописано у законодавстві, що броні [для народних депутатів, — прим.] знімають, але це правильне рішення кожного чоловіка. Особисто про себе можу сказати — я в 2014 році пішов добровольцем, на початку повномасштабного вторгнення брав участь у захисті Києва та готовий, у разі потреби, піти на фронт. Четверта хвиля мобілізації - це фактично про все чоловіче населення, яке не має обмежень за віком і станом здоров'я, і ​​яке може тримати в руках зброю", - додає нардеп.

При цьому Чернєв вважає, що керівництво країни, навіть у разі, якщо на війну доведеться забирати всіх чоловіків, необхідно зберегти. Наприклад, міністрів та інших чиновників, які відповідають за функціонування держави, потрібно залишити на їхніх посадах.

"Якщо міністр бере в руки зброю, це означає, що війна прийшла в міністерство і бої ведуться просто на вулицях Києва. Міністри повинні керувати своїми відомствами, щоб країна продовжувала функціонувати. Мінсоцполітики - забезпечувати пенсії, Міноборони - забезпечувати армію і так далі", - зазначає нардеп.

Щодо дітей та інших членів сім'ї народних депутатів, а також чиновників — на них броні не мають поширюватися.

“Я знаю, що на фронті сьогодні є і чоловіки, і діти моїх колег. На жаль, є колеги-жінки в парламенті, чиї чоловіки загинули під час великої війни від рук окупантів. рівні перед законом. Якщо хтось ухиляється, треба робити висновки. Немає броні на дітей депутатів, міністрів чи інших чиновників", — каже нардеп.

На жаль, Чернев не назвав прізвища родичів депутатів, які зараз на фронті.

Закон не передбачає, що кожен українець зобов'язаний захищати свою країну, але країна має забезпечити кожного свого воїна

Обов'язки держави перед воїнами

За словами військового юриста Миколи Максимова є дві статті Конституції України, які визначають обов'язок кожного громадянина захищати свою країну. Проте формулювання досить загальні. У статті 17 "Захист суверенітету та територіальної цілісності України" йдеться про те, що захист суверенітету та територіальної цілісності країни здійснюється Збройними силами України. А стаття 65 свідчить, що захист незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян. Частина друга цієї статті уточнює, що громадяни проходять військову службу згідно із законом. Далі це формулювання знаходить продовження у законі "Про військовий обов'язок та військову службу", а також "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", які визначають, які категорії громадян підлягають призову у воєнний час.

"У законах немає формулювання - "усі чоловіки зі зброєю в руках зобов'язані захищати країну". Молоді люди до 25 років не можуть бути мобілізовані примусово, тільки добровільно. Є величезна категорія людей, які мають право на відстрочку у воєнний час, тому це більше популізм ", - Каже Максимов.

Експерт додає, що поки що немає ні проектів, зареєстрованих у Верховній Раді, ні заяв нардепів, які якось планують змінити ці норми.

"Тому немає юридичних умов, щоб закликати всіх", - наголошує юрист.

Щодо так званої четвертої хвилі мобілізації: законом визначено черговість категорій військовозобов'язаних, яких закликають на фронт. Але фактично цей порядок призову порушено, адже від початку повномасштабного вторгнення Росії на війну забирають усіх, у кого немає відстрочок.

При цьому експерт додає, що є також ціла низка норм, що визначають обов'язок держави забезпечити військовослужбовців необхідним для проходження служби спорядженням. Тобто закон не передбачає, що кожен українець зобов'язаний захищати свою країну, але країна зобов'язана забезпечити кожного воїна.

Воювати мають професіонали

Полковник ЗСУ у запасі Роман Світан вважає, що відправити всіх на війну — небезпечно.

Як інструктор, можу сказати, що літати на винищувачі може один із тисячі, і навчити цьому складно, тому що є психологічна схильність до польотів. Така ж схильність є і до ведення бойових дій. Нам потрібно плавно переходити від мобілізації до контрактної армії. що військова справа - це серйозно", - каже він.

Необхідність у загальній мобілізації існувала тоді, коли стояло завдання захищати величезну територію.

Щоб закрити територію СРСР, потрібно було все населення, не тільки чоловіче, тому запустили систему тотального призову. Але нам це не потрібно. Такий підхід — минуле тисячоліття. Зараз воюють не масовістю, а технологіями. Нам передають дуже дорогу техніку — літаки стоять до 100 млн доларів, ракета проста - більше мільйона доларів. А ми набираємо людей через мобілізацію для обслуговування техніки, яка коштує десятки мільйонів доларів, це неправильний підхід. Таку техніку мають обслуговувати професіонали", - продовжує Світан.

За словами полковника, в Україні вже є бригади, які набирають бійців за контрактом. Як приклад, він наводить 3-ту окрему механізовану бригаду під командуванням Андрія Білецького. Щоб посилити ці процеси, потрібна фінансова підтримка держави, здатна мотивувати професіоналів, готових воювати. Крім того, слід внести зміни до законодавства, щоб скоротити бюрократичні процеси. За словами Світана, бригади, які набирають бійців за контрактом, мають узгоджувати це питання із ТЦК, що ускладнює процес.

Однак поки що влада вважає за краще говорити про "тотальну" мобілізацію і готує українців до того, що кожен зобов'язаний піти на війну, замість того, щоб серйозно розглянути питання професійної армії, вважає експерт.

"Потрібно зібрати фінанси і направити їх на мотивацію бійців. Але владі хочеться подешевше вирішити питання — у цьому проблема. Хоча, зрештою, виходить дорожче, бо непрофесійні танкісти топлять танки, які коштують 10 млн. доларів", — резюмував Світан.

focus.ua