Чому візит Зеленського до США не призвів до розблокування допомоги Україні

Третій за час війни візит Володимира Зеленського до США виглядав як відчайдушна спроба президента України домогтися від Конгресу виділення нового пакету військової допомоги ще до того моменту, коли закінчаться кошти, спрямовані раніше.

У діях Зеленського выдчувається відчай, оскільки зараз, можливо, вирішується доля його країни. Але у відчаї і президент США Джо Байден, оскільки вважає війну в Україні вирішальною битвою у світовому конфлікті між демократичними державами та автократичними режимами.

Але за наслідками цього візиту українського президента ні Зеленський, ні Байден не можуть похвалитися чимось конкретним.

Коли Володимир Зеленський приїжджав до Вашингтона минулого року, його із захопленням вітали на спільній сесії обох палат Конгресу США та урочисто приймали у Білому домі. Незабаром після цього США схвалили пакет допомоги Україні на суму 50 млрд доларів, який допоміг зусиллям Києва, щодо повернення території, втраченої після початку російського вторгнення.

Але цього разу все виглядає зовсім інакше. Зеленський зустрівся з американськими сенаторами за зачиненими дверима. Він провів нараду зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, який після цього навіть не з'явився перед камерами разом із президентом України.

А візит Зеленського до Білого дому пройшов із мінімальною помпою — і подібний підхід не був випадковим. Те, що, зрозуміло, не можна розцінити як прощальне поплескування по спині з черговою усмішкою і словами «удачі тобі», хоча комусь може здатися саме так. Зеленський проїхав півсвіту, щоб спробувати покращити шанси на отримання американської допомоги, але цього не сталося.

Проблема міграції

Атмосфера візиту президента України відображає загальний настрій у Вашингтоні, де питання виділення додаткових коштів Україні пов'язане із внутрішньополітичною боротьбою навколо американської політики у сфері міграції.

Демократи пропонують направити кошти для зміцнення безпеки на кордоні США в рамках загального пакету на суму 110 млрд доларів, що включає допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню. Але республіканці домагаються повного перегляду принципів, за якими американське уряд поводиться з мігрантами без документів, які просять США притулок.

Після зустрічі із Зеленським у вівторок вранці республіканські сенатори не приховували, що вважають ситуацію на американському кордоні важливішим чинником національної безпеки, хоч і співчувають долі України.

«Я ним захоплююся, але він не змінив мого погляду на те, що нам необхідно робити», — сказав Бі-бі-сі республіканський сенатор Ліндсі Грем, один із тих, кого довгий час зараховували до «яструбів» американської зовнішньої політики. «Я знаю, що має статися, щоб ми дійшли згоди. Я хочу забезпечити безпеку нашого кордону», - додав він.

Тепер у Байдена залишається лише два варіанти: або й надалі намагатися переконати республіканців пом'якшити свою позицію щодо міграції, або піти на поступки, які дуже не сподобаються лівому крилу Демократичної партії.

Поки що все схоже на те, що республіканці готові чекати на момент, коли допомога Києву закінчиться. Таким чином вони зможуть здобути перемогу над демократами, яка дуже сподобається їхнім виборцям, які давно виступали проти нових грошей для України.

Крім того, нинішня ситуація здатна поглибити розкол у таборі демократів, що також покращує республіканські шанси на президентських виборах наступного року.

До того ж, імміграційна реформа — можливо, не єдина перешкода для виділення нової допомоги Україні. Після зустрічі із Зеленським спікер Палати представників Джонсон заявив, що військова допомога залежить від «чіткої стратегії» та відповідного нагляду з боку Конгресу.

«Вони нам не пояснили, якою є стратегія після закінчення [війни]», — сказав він при цьому.

Подібні формулювання можуть означати, що навіть якщо в Сенаті буде досягнуто домовленості, це ще не гарантує проходження пакету в Палаті представників, розділеного між двома партіями практично наполовину.

Під час спільної прес-конференції після тривалого дня, заповненого зустрічами, Зеленський і Байден намагалися представити результати своїх зусиль (здається, безплідних) в оптимістичному ключі.

Американський президент заявив, що сподівається на те, що рішення знайти все ж таки вдасться, хоча і не може нічого обіцяти.

Зеленський повідомив, що поділився з американцями своїми планами та отримав позитивну відповідь.

Втім, таке відчуття, можливо, залишилося лише в нього одного.

За словами Лізи Дежарден, журналістки американського громадського мовника PBS, під час візиту Зеленський розмовляв із сенаторами англійською мовою і кілька разів був змушений просити перекласти йому слова, значення яких він не знав.

Одним із таких слів, як стверджує журналістка, було «stalemate» [«глухий кут», «патова ситуація» — Ред.].

Значення цього слова Зеленському довелося вивчити на власному досвіді.

У ситуації, коли влада США залишається глибоко розділеною, словосполучення «патова ситуація» описує стан, у якому за умовчанням перебуває американська політика.

www.bbc.com