Атака на Кримський міст: усі подробиці та версії події

Вночі 17 липня знову було атаковано Кримський міст. Це вже не перший випадок — 8 жовтня минулого року на мосту було підірвано вантажівку, начинену вибухівкою. Загинуло четверо людей, обрушилися два прольоти автодорожньої частини мосту.

Тоді Росія звинуватила Україну, заявила про "удари відплати", почавши бомбардувати українську енергетику. Згодом СБУ заявила, що міст був підірваний її зусиллями.

Кримський міст: що сталося сьогодні

1. Відомо, що з ночі на мосту закрито рух. "Влада" Криму та Мінтранс Росії заявила про НП в районі 145-ї опори.

Характер події не називався. Але, за даними російських телеграм-каналів, на мосту вночі було два вибухи, і пошкоджено два прольоти. Один у бік Тамані зруйнований, другий – у напрямку Керчі – просів.

2. "Влада" півострова запропонувала всім автомобілістам, які мали намір виїхати до РФ, вирушати окружним шляхом - через "нові регіони" (тобто сухопутним коридором). Для проїзду відкрито Армянськ, Джанкой та Перекоп (але не Чонгар, по якому раніше Україна завдала удару).

При цьому потяги "влада" обіцяє пустити вже цього ранку - тобто, мабуть, залізнична частина мосту не пошкоджена. На автомобільній, за даними Мінтрансу РФ, пошкоджено дорожнє покриття.

Перший потяг через міст, як повідомляється, вже вирушив із Сімферополя.

3. На мосту, за офіційними повідомленнями, загинули чоловік та дружина з Білгорода, їхня донька, яка сиділа на задньому сидінні автомобіля, зараз у реанімації.

Версії того, що сталося

У Росії протягом кількох годин після події називали те, що сталося НП. Однак незабаром влада офіційно заявила про "теракт" на Кримському мосту.

Заяву розповсюдив Національний антитерористичний комітет. Він стверджує, що міст атакували два українські надводні безпілотники в районі трьох годин ранку.

Цю ж версію спочатку розповсюджували російські телеграм-канали. Вони заявляли про атаку надводних дронів, уточнивши, що в районі 145 опори Кримського мосту знайдено уламки водних мотоциклів.

Росіяни припускають, що їх модернізували до БПЛА із вибухівкою. "Вони йдуть до мети практично під водою, видивляючись на поверхню лише на кілька сантиметрів", - пишуть російські паблики.

У МЗС РФ заявили, що в ухваленні рішень про удар по Кримському мосту брали участь американські та британські спецслужби.

"Рішення приймаються українськими офіційними особами та військовими за безпосередньої участі американських та британських спецслужб та політиків. США та Британія здійснюють керівництво терористичною одержавленою структурою", - заявляє Москва.

Інформацію про атаку дронів дали й українські ЗМІ із посиланням на свої джерела. За їхніми даними, удар робився надводними безпілотними літальними апаратами, операцію проводила СБУ за участю військово-морського флоту України.

Офіційно Україна своєї участі в цьому не підтверджувала.

Оперкомандування "Південь" припустило, що пошкодження Кримського мосту - "російська провокація", щоб не продовжувати зернову угоду, яка спливає сьогодні, 17 липня.

"За тих безпрецедентних заходів безпеки, які вживалися довгий час росіянами навколо Кримського мосту, вони, ймовірно, контролювали всю цю ситуацію і далі розгортається вона за запрограмованим ними ж сценарієм", - заявила речник ОК Наталія Гуменюк.

При цьому у ГУР України прокоментували ситуацію у стилі "схвалення", але без підтверджень української участі.

"Можна лише процитувати слова керівника ГУР Кирила Буданова про те, що "Кримський міст – конструкція там зайва", - заявив речник відомства Андрій Юсов.

Пізніше СБУ прямо натякнуло на свою участь у новому підриві Кримського мосту, опублікувавши вірш про те, що міст "пішов поспати" і уточнює, що "музика народна, слова СБУ" (приблизно так само СБУ відреагувала і на минулий підрив мосту восени 2022 року) , а згодом офіційно підтвердила, що його організувала).

Окреме питання - звідки були запущені дрони для удару мостом? Якщо їх запускали з портів України, то їм довелося б пройти дуже велику дорогу, обігнувши Крим. Невідомо – якщо у цих апаратів такий запас ходу.

За іншою версією, яку активно обговорюють у російських телеграм-каналах, дрони могли спустити на воду з одного з цивільних суден, які були порівняно неподалік мосту.

Які будуть наслідки?

Після попередньої атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року Росія розпочала кампанію ракетних ударів по українській енергетиці, яка тривала кілька місяців.

Принаймні Путін саме з ударом по мосту пов'язував ракетні обстріли електростанцій України. Київ заявляв, що Москва і так збиралася руйнувати українську інфраструктуру, і підрив моста став лише формальним приводом.

У Криму вже почали вимагати ударів "по центрам ухвалення рішень". "Наш міністр оборони обіцяв удари по центрах ухвалення злочинних рішень", - заявив "спікер парламенту Криму" Володимир Константинов.

Зараз РФ ударів по енергетиці не завдає, а, як повідомляла українська влада, зосереджена на військових об'єктах та складах.

Також російські військові паблік давно закликають підривати українські мости через Дніпро, щоб ускладнити логістику для ЗСУ. Але тут питання, наскільки Росія може це зробити.

Також, швидше за все, будуть ще більш жорсткішими заходи безпеки навколо мосту (після минулого підриву ввели тотальні перевірки всіх машин, які в'їжджають на міст).

Що стосується наслідків, то оскільки залізнична частина мосту не постраждала, то на логістиці російських військ на півдні України нинішній підрив хоч і позначиться, але не критично. Також це ще раз показує російському командуванню, наскільки вразливими будуть комунікації Криму, якщо українські війська вийдуть до Азовського моря, перерізавши сухопутний коридор до Криму. Тому росіяни, напевно, й надалі докладатимуть максимум зусиль, щоб цей коридор утримати під своїм контролем.

Зернову угоду зупинено. Що далі?

Сьогодні Росія заявила про розірвання зернової угоди. Але не виключила, що може повернутися до нього - при виконанні її вимог.

"Росія негайно повернеться до "зернової угоди" як тільки її домовленості будуть виконані", - заявив спікер Путіна Дмитро Пєсков.

Раніше Росія вимагала розблокувати її експорт продовольства та добрив. Зокрема – шляхом зняття санкцій із банків, які забезпечують платежі, а також з надання страхових послуг.

Про рішення РФ повідомлено Україну, Туреччину та ООН. В Україну окремо через Білорусь було передано ноту про те, що виконання ініціативи має бути повністю припинено з 18 липня.

Окремо Москва заявила, що відкликає гарантії безпеки судноплавства у північно-західній акваторії Чорного моря. Також буде розформовано спільний координаційний центр у Стамбулі.

Один із головних лобістів угоди - президент Туреччини - заявив, що угода "пішла в історію". Але він планує обговорити з Путіним її продовження. У Єврокомісії засудили Росію за розірвання угоди.

Пізніше коментар зробила Україна. Володимир Зеленський заявив, що Україна виступає за продовження судноплавства та після виходу з угоди Росії. "До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що готові продовжити перевезення зерна, якщо Україна готова відпускати, а Туреччина пропускатиме", - сказав президент.

І це насправді ключове питання – чи буде судноплавство продовжено, але вже без контролю РФ, а саме – координаційного центру у Стамбулі, де знаходилися, зокрема, і російські перевіряльники. Якщо буде, то судна, якщо погодяться йти до українських портів, зможуть провозити взагалі будь-що, включаючи зброю.

Втім, без гарантій безпеки з власної волі судновласники кораблі не надсилатимуть. Не страхуватимуть їх страхові компанії.

Раніше український уряд заявляв, що готовий буде сплатити ризики зі страхування для суден, які будуть йти поза зерновою угодою. Проте досі жодних зрушень із цього питання немає. Та й суми дуже великі, що їх український бюджет навряд чи потягне.

Однак якщо в справу вступлять уряди провідних країн Заходу і ухвалять політичне рішення, що суди мають йти в українські порти, то ситуація зміниться. І ті чи інші аргументи для судновласників західні уряди знайдуть.

Щоправда, кораблі НАТО нічого очікувати супроводжувати суду у зоні бойових дій, ніж увійти у пряме зіткнення з РФ. Тобто за великим рахунком, у разі атаки росіян їх ніхто не захистить.

Але і для РФ топити цивільні судна – ризик нарватися на ще більші санкції. І зіпсувати відносини з багатьма країнами, з якими поки що підтримуються дружні відносини.

Бити по портовій інфраструктурі проблематично через системи ППО (хоча росіяни і можуть влаштувати масований наліт на українські порти з використанням сотень ракет та безпілотників, подавши це, наприклад, як "відповідь" за Кримський міст).

Щоправда, залишається варіант - атакувати "під чужим прапором" - щільно замінувати акваторію та звинуватити Україну, якщо кораблі підриватимуться на мінах (напередодні РФ вже попередила про мінну небезпеку).

Але загалом вибір перед РФ буде не дуже простим. Втім, для того, щоб ситуація підійшла до такого вибору, потрібно, повторимося, щоб Захід ухвалив політичне рішення про відновлення судноплавства в українські порти, незважаючи на відкликання гарантій безпеки Росією.

І далеко не факт, що Захід на це піде, побоюючись ескалації.

До речі, щодо зв'язку підриву Кримського мосту та зернової угоди обговорюються кілька версій.

Перша – конспірологічна. Вона виходить із того, що Україні було невигідне продовження зернової угоди, оскільки Росія через механізм перевірок фактично блокувала прохід суден до українських портів, не даючи дозволу. Тому, за даною версією, підрив моста повинен був поставити Кремль у максимально принизливе становище у разі продовження угоди і, таким чином, був покликаний звести до нуля ймовірність того, що росіяни з неї не вийдуть (ця версія має право на існування лише якщо у України вже є чітке розуміння, що судноплавство точно буде продовжено.

За другою версією – підрив мосту мав перебити негативний для України інформаційний ефект від припинення дії угоди.

strana.news