Найстрашніше космічне відкриття історія || Теорія Великого фільтра (Фото)

Дивлячись на нічне небо, важко не замислитись, чи є у Всесвіті інша форма життя. Є така річ, яка називається "парадокс Фермі". Цей парадокс говорить: «Якщо у Всесвіті може існувати безліч розвинених цивілізацій, чому ми не знайшли жодних ознак їхнього існування?» Ми дуже старанно шукали, але так і не натрапили на жодний доказ того, що в космосі є інші форми життя. А ми підозрюємо, що цивілізацій може бути багато, бо вчені підрахували, що лише в нашій галактиці, можливо, є мільярди придатних для життя планет. Тому логічно припустити, що на деяких із цих планет могло виникнути розумне життя, і навіть цивілізації, розвиненіші за наше. Парадокс Фермі запитує: «Де вечірка? Чому нас не запросили? Одна з можливих відповідей на запитання,

Вона з'явилася в дев'яностих роках ХХ століття і стверджує, що існує велика перешкода або проблема, яка не дозволяє життю широко поширитися у Всесвіті. Це і є «Великий фільтр», через який мають пройти більшість, якщо не всі цивілізації, щоб стати справді крутими та просунутими — як ті, що ми бачимо у науково-фантастичних фільмах. Але досі немає жодних ознак подібних цивілізацій чи просто реальних свідчень існування будь-якої форми життя. Можливо, справді важко еволюціонувати у складну форму життя, а можливо, важко розробити технологію для подорожей у космосі. У будь-якому випадку, є якась хитра перешкода, з якою можуть зіткнутися всі розумні цивілізації, — перешкода, яка не дає їм просунутися далі за конкретну точку. Вони могли досягти певного рівня розвитку, а потім сталося щось, що їх знищило, наприклад, зіткнення з астероїдом або екологічна катастрофа. Або вони могли стати причиною власної загибелі. БАМ! — і все, що вони досягли, зникло. Отже, теорія Великого фільтра передбачає, що є певна перешкода, яка дозволяє розумним цивілізаціям стати досить розвиненими, щоб розпочати контакти з іншими цивілізаціями чи колонізувати планети.

Ця теорія представляє два цікаві сценарії. Перший говорить, що фільтр знаходиться в нашому минулому і що ми його вже подолали. Це означає, що ми пройшли найважчий етап та випробування загалом. Ура! Але це також означає, що розумне життя відносно рідкісне у Всесвіті і що ми, можливо, єдина розвинена цивілізація, яка існує зараз. Всесвіт може виявитися відносно порожнім з погляду розумного життя. У такому разі шанси на те, що ми знайдемо друзів з інших планет і відвідаємо їх на суперкрутих кораблях, невеликі. Це сумно, але другий сценарій набагато гірший. Він говорить, що фільтр насправді може бути у нашому майбутньому. Ми ще не стикалися із цим загадковим випробуванням. Виходить, ми ще маємо шанс зазнати невдачі. Якщо фільтр дійсно знаходиться в нашому майбутньому, це може означати, що існує безліч розумних цивілізацій, але вони намагаються подолати ті ж перешкоди, з якими ми ризикуємо зіткнутися раніше, ніж нам здається. Можливо, прямо зараз вони намагаються пройти ці випробування, залишитися живими і передати нам повідомлення, що ми не самотні і що вони теж хотіли б нас відвідати.

Однією з речей, про які йдеться в теорії Великого фільтра, є розвиток штучного інтелекту. У міру розвитку технологій він може створити загрозу для людства або призвести до небажаних наслідків, якщо ми не будемо обережні. Однак надія є, не все так похмуро та безпросвітно! Можливо, деякі цивілізації вже пройшли великий фільтр. Вони знаходяться десь там, у Всесвіті, і їм удасться надіслати нам повідомлення. Можливо, в космосі є форма життя, яка поки не більша за бактерію. І вона ще не досягла того рівня розвитку, щоби спілкуватися з нами. А може, саме ми одного разу пройдемо випробування та надішлемо повідомлення іншим. У жодному разі вчені не здаються. Вони продовжуватимуть шукати сліди життя у космосі, особливо у нашій Сонячній системі. І деякі з їх відкриттів натякають, що позаземне життя ближче,

Наприклад, ми маємо Енцелад, маленький супутник, який обертається навколо Сатурна. Спочатку дослідники вважали, що це звичайний камінь, вкритий льодом. Але в 2005 році космічний апарат НАСА «Кассіні» зробив фотографії гейзерів замерзлої води, яка вивергалася з тріщин у південній частині Енцеладу. Одне з найімовірніших пояснень у тому, що під замерзлою поверхнею є океани рідкої води. Вони залишаються теплими завдяки гравітаційній взаємодії між Енцеладом та іншими супутниками Сатурна. Вода є ключовим елементом для розвитку життя, так що все може бути. Крім того, вчені виявили на Енцеладі наявність фосфору, ще один важливий елемент. Це один із шести основних будівельних блоків життя, і він відіграє критичну роль у багатьох біологічних процесах (наприклад, у формуванні клітинних мембран та передачі енергії). Вчені вважають, що фосфор, ймовірно, надходить із кам'янистого ядра супутника і переноситься в океан гідротермальними джерелами. 

Переходимо до наступного потенційного місця, де може існувати якась форма життя — Титану, старшому братові Енцелада. Це єдиний супутник у нашій Сонячній системі, на якому є хмари та щільна атмосфера, яка зазвичай зустрічається на планетах. І це єдине відоме місце у Сонячній системі — окрім Землі, звичайно, де є рідкі озера. Заповнені метаном і етаном - рідким природним газом - але все ж таки. Титан - це світ, який найбільше схожий на Землю. Вчені навіть вважають, що умови там нагадують ті, що були на Землі у перші роки її існування. Однак наша планета знаходиться ближче до Сонця, тож у нас завжди було тепліше. Титан може мати підземний океан рідкої води під поверхнею. Говорячи про можливості життя в космосі, не варто забувати про Марс. Один із головних доказів — метан, виявлений вченими на Червоній планеті. Метан — це газ, який виробляють живі організми, наприклад, корови, тому він може бути важливою ознакою. На поверхні Марса також виявлено органічні сполуки, які називають будівельними блоками життя.

Ще одне перспективне відкриття на Марсі — рідка вода. Під полярною крижаною шапкою може бути озеро, і вчені вважають, що в ньому навіть може існувати мікробне життя. Європа – один із супутників Юпітера. Потенційно на ній також багато води. Під її корою товщиною майже шістнадцять кілометрів може бути солоний океан, у якому води більше, ніж у всіх океанах Землі разом узятих. У цього таємничого океану, мабуть, кам'янисте дно. Взаємодія між камінням та океаном здатна створити поживні хімічні речовини, які необхідні організмам – якщо такі існують – для виживання. У таємному океані Європи, мабуть, є й гідротермальні джерела. Це області, де гаряча вода та мінерали вириваються з морського дна.

Є одне велике "але": радіація, що походить від Юпітера. Вона дуже сильна і може бути вкрай шкідливою для будь-яких форм життя. Життя на Європі має мати якийсь захист, щоб вижити в умовах такої інтенсивної радіації. Погляньмо також на другий за величиною супутник Юпітера — Каллісто. Там багато кратерів, але це одне з геологічно спокійних тіл у Сонячній системі, без діючих вулканів та тектонічної активності. Тому поверхня супутника в основному така ж, якою вона була в момент формування. Можна сказати, що це унікальне вікно у юність Сонячної системи. І ви правильно здогадалися: під поверхнею Каллісто також є океан, у якому потенційно може існувати життя.