Люди, які надто буквально сприйняли фразу «Будь як удома», і тепер їх ніколи не захочеться звати знову

До всіх іноді приходять гості: ми кличемо друзів, родичів, колег. Часом після таких посиденьок всі розходяться з думками, що треба частіше збиратися. А іноді трапляється так, що люди думають, що більше ніколи не захочуть нікого кликати до своєї оселі. І залишається лише поспівчувати тим, хто після подібних візитів має відновлювати душевну рівновагу.

Ми надсилаємо промені добра і підтримки тим, хто зіткнувся з такими витівками. І закликаємо берегти свою нервову систему і просто посміятися з подібної поведінки гостей. Якщо не відразу, то з часом так точно.

• Сиджу вдома, інтернет читаю, на тлі фільм і приготування вирує. І тут дзвінок: знайомий запитує, чи може заїхати, робити вдома нічого йому. А ми раніше півроку не спілкувалися, та й передусім кілька разів бачилися, тому запитав, навіщо він до мене планує їхати. А він запитує, чи є в мене макарони , гриби , сир та сметана. Здивовано кажу, що є, а знайомий відповідає: «З мене — готування, з тебе — продукти». Я посміявся в голос і заблокував: ні, дякую. © ulasatun / Pikabu
• Була в нас одного разу дивна гостя, знайома подруги, яка прийшла з нею за компанію. При спілкуванні з цією дамою було якось незатишно, поки ми не зрозуміли, що їй дісталося місце навпроти дзеркала, і весь час вона дивилася на себе, розповідаючи якусь історію, ще й моторошно манилася собі у відбиток. Жодного разу не зловили її погляду на собі! Неперевершена, напевно. © Підслухано / Ideer
• Живемо з дочкою небагато, удвох. Прийшли у гості друзі, подружня пара. Я накрила стіл як змогла: шарлотка, смажена курка. Чоловік подруги зазирнув у холодильник, потім у морозилку, побачив там заморожену рибу слабкої солі та каже, мовляв, хоч рибу на стіл поставила б. А я просто не встигла її розморозити... Так соромно було, наче я її затиснула. © Підслухано / VK

• Якось під Новий рік об 11 вечора дзвінок до домофону: прийшла моя колишня сусідка (раніше жили в іншому місті) з донькою 11 років. Я впустила, сказала їй, щоб шукала квартиру та роботу. За місяць питаю, коли з'їжджати планує. А у відповідь почула: «Я тобі що, заважаю? Я у себе в кімнаті, тебе не чіпаємо». За весь час навіть шматка мила не купила, дитина напівголодна. Через два місяці пішла, залишивши свою дочку, сказала, що їй буде краще з нами. Коли школа скінчилася, відправила дівчинку до її батька. © Anna Brv

• У дитинстві, пам'ятаю, дзвінок у двері, тато відчинив, спитав, хто там. Йому відповідають: А можна у вас переночувати? Папа сказав, що не можна. А з-за дверей: "А в селі все пускають". Ми мали 3-й поверх. Вони що, пройшли всіх? © Андрій Севастьянов

• До нас якось прийшли знайомі — чоловік з дружиною, я стіл накрила, як годиться. А в середині вечора вони посварилися між собою, і ця мадам взяла і перевернула весь стіл із їжею та посудом на підлогу. З того часу ми перестали з ними спілкуватися. © Олена Олексіївна

• Колись давно я була гостинною людиною. Живемо у своєму будинку, і раніше, запросивши гостей, які частенько або нахабно напрошувалися, або просто ставили перед фактом, що вже їдуть, я намивала будинок, накривала стіл, намагаючись, щоб смачніше та подуше. Але люди чомусь вважали за нормальне розкритикувати наш ремонт чи стіл: «Ой, ну у вас тільки в гардеробній нормальні стіни, а в кімнатах не дуже», «Огірки я краще свої принесу. Салат такий, що мені навіть на нього неприємно дивитись», «Мандарини як антибіотики на смак». Але самий фініш був, коли одна дама прийшла до нашого дому і навіть забула, як мене — господарку — звуть! © Підслухано / VK
• Живу у приватному будинку. Мене моторошно дратують розумники, які, приходячи до мене в гості, кажуть, що треба було зробити в будинку: планування «ось так, а не так, як ти», «Навіщо ти обрала темний ламінат та двері?», «Навіщо такі великі вікна?» Я краще знаю, в якому домі хочу жити! © Підслухано / Ideer
• Колишній чоловік мав друг. Якось він прийшов до моєї свекрухи незважаючи на те, що до цього ми сказали, що сьогодні зайняті і не хочемо тусуватися разом. Нас навіть удома не було! Він просто увійшов, замовив піцу, якою не почастував тих, хто був у домі, і дивився телевізор 2 години, доки ми не прийшли. © Pinner / Reddit

• Приїхала в гості мама і, так як у неї поняття інші про порядок, почала прибирання, примовляючи, що чисто там, де не смітять, і все має лежати на своїх місцях. Спочатку я навіть пораділа: все вимито, прибрано. Але через три дні зрозуміла, що нічого не можу знайти: не знаю, де лежать речі. Вищий ступінь порядку - це пульт від телевізора, що магічно повертається на сам телевізор з тумбочки. У чому сенс пульта, якщо, щоб увімкнути телевізор, потрібно до нього підійти? © Підслухано / Ideer
• Тесть місяць гостював у нас. Запасна кімната була кабінетом із диваном-ліжком, який можна було розкласти для гостей. Тесть купив двоспальне ліжко і позбувся дивана. А я втратив свій кабінет. © Equivalent_Parking_8 / Reddit
• Мій гість влаштував пожежу на кухні, намагаючись приготувати спагетті у формах для кексів та не додавши туди води. Коли я почув пожежну сигналізацію, побіг на кухню і побачив, що він намагається ротом задути вогонь, що тільки-но розгорявся. Після того, як я залив все водою, щоб загасити, запитав, що це було, як він розраховував погасити вогонь. Його відповіддю було: "Це спрацювало б". © tdefreest / Reddit

• В мене була стара подруга. Вона приїхала в місто на деякий час, і я запропонував їй залишитися в мене на тиждень, замість того щоб знімати готель. Тиждень перетворився на 2, потім на місяць. Коли я запитав, коли буде готове її нове житло, вона відповіла, що думала, може просто залишитися тут. © hello_ground_ / Reddit
• Я дозволив подрузі та її собаці залишитись у мене вдома на вихідні, поки мене не було. Крім того, що вона залишила мою кухню в повному безладді і не замкнула задніх дверей, у будинку з'явилися блохи. Я питав подругу прямо, чи обробляла вона собаку від паразитів, вона запевнила мене, що так. Після того, як стало очевидно, що в моїй вітальні повно бліх, я знову поставив їй це питання, і вона зізналася, що давала собаці якісь пігулки, які насправді не спрямовані на це і, по суті, абсолютно марні. © Pette_Davis / Reddit
• Моя мама якось влаштувала вдома різдвяну вечірку із колегами. Накрила на стіл і сказала пригощатися, чим захочуть. А в холодильнику тим часом лежали лобстери для нашої родинної вечері. Після вечірки дивимось, а їх немає. Виявилося, що один гість заліз у холодильник і вирішив забрати їх додому. © wowguineapigs / Reddit

• Якось до нас напросилась у гості знайома. Ми маємо приватний будинок. Приїхала вона із великим пакетом. У ньому були пучки її волосся у неймовірній кількості. Виявилося, вона вичитала, що це не можна викидати, нагромадила (думаю, не за один рік) і вирішила спалити в нашому каміні. Хоч ми й шокували, але відмовили. Запропонували розвести їй багаття на краю ділянки або забрати купу волосся з собою додому. Образилася, спалила на вогнищі, але й звідти смерділо жахливо. Більше її не запрошували. © Підслухано / Ideer
• Мій хлопець розповів мені про дівчину, з якою зустрічався його брат. Вона мала нахабство попросити його бабусю спекти особливий торт у день народження бабусі, а потім не з'їла жодного шматочка. Згодом бідна бабуся плакала на кухні: думала, що зробила щось не так. © Short_Perspective72 / Reddit
• Я дозволив другові залишитися зі мною, поки він був у місті. Тоді я жив з 4 іншими людьми. Друг прокинувся вранці і почав ритися в шафах і їсти моїх сусідів по кімнаті. Коли я запитав його, чому він це робить, той відповів, що це навіть не моє, і сказав, що на моєму місці хотів би, щоб гості відчували себе комфортно і могли їсти, що захочуть. © pelicansmcgee / Reddit