Історії, які піднімуть настрій не гірше за чай з тортиком (фото)

Коли в чиємусь житті відбувається щось надзвичайне, кажуть, мовляв, таке лише в кіно буває. Проте хепі-енди та неймовірні події можуть розгортатися не лише на екрані, а й під самим носом у нас. І герої статті відчули це на собі.

• У мене на новій роботі екстратоксична колега. У неї завжди дуже похмуре і незадоволене обличчя. Вона відразу ж репетує при найменшій помилці і навіть не прощається. Зміни стали зовсім нестерпними, і я зрозуміла, що так не піде. Сьогодні вранці я купила їй нагетси. Поки що динаміка позитивна.  © ****yourbaeeeee / Twitter
• Ну от, я нарешті повністю розірвала зв'язок із біологічним батьком і змінила по батькові. Взяла по-батькові по вітчиму, що було йому подарунком на ювілей. Папка дуже зворушився.  © kkkkkkkk_rt / Twitter
• Дружина якось сиділа в машині і чекала на своє замовлення біля вікна видачі. І тут раптом мадам, яка стояла в черзі за нею, почала кричати, мовляв, чого дружина не посунулася в черзі. Замість кричати у відповідь, дружина оплатила її замовлення. Жінка потім почала схлипувати та вибачатися. Казала, що вона мала дуже важкий день і їй шкода, що вона нагрубила.  © Stewapalooza / Reddit
• Батьки у розлученні, живу з мамою. Все життя вона утискала себе в усьому, аби я нічого не потребував. А жили дуже бідно. З роками я трохи вибився в люди. Останнім часом почав непогано заробляти. Завтра я везу її на море, де ми ніколи не були! Любіть та цінуйте своїх мам! Хлопець, 25 років.  © Палата № 6 / VK

• У нас у школі навчалася дівчинка, мама якої працювала технікою там-таки. Вони удвох жили у маленькому шкільному підсобку. Я тоді заздрила, що їй не треба рано вставати та їхати до школи, а потім повертатися назад. Не розуміла, що не від хорошого життя там мешкали. А зараз та дівчинка виросла, вийшла заміж та живе добре. Так раділа за неї, коли дізналася, що життя в неї вдало склалося! Адже ніхто не заслуговує жити у шкільному підсобку.  © Підслухано / Ideer
• Знайшла мамину записну книжку, де вона робила записи років 7–8 тому. Краще б не находила. Там не було жодного натяку на зраду, але була найстрашніша фраза, яку я коли-небудь читала: «Нас пов'язують лише діти». Мама з татом разом, народили ще одну дитину, навіть з'їздили на відпочинок. Я ніколи не помічала розлад між ними. Нині обидва виглядають щасливими. Сподіваюся, що у них все добре.  © Підслухано / Ideer
• Я отримала листа від своєї учениці, яка завжди скаржилася на свій клас, школу та домашню роботу. У листі вона зізналася: їй подобається, що я її вчитель. У мене на очі навернулися сльози. Я перший рік працюю вчителем і дуже боялася, що не зможу вплинути на своїх учнів. Щаслива, що хоч би на одного! ©
  slytherinkatniss / Reddit
• Моя рожева мрія - мармуровий дог - нарешті здійснилася! Чоловік знав, про якого собаку я мрію. Довго упирався, казав, що ця тварина не для квартири, що їсти буде більше за нас, та й взагалі може задавити маленьку поки дитину. Але на мій день народження, через 10 років умовлянь, я отримала такий чудовий подарунок. Щоправда, з вельми оригінальним доповненням: разом із плямистим цуценям чоловік вручив мені ковбойський капелюх та сідло для коня. Сказав, що це повний набір.  © Палата № 6 / VK

• Подруга нещодавно вийшла заміж. Історія її знайомства із чоловіком дуже цікава. Їхні батьки якось рибалили поруч (знайомі не були), і тут їхні вудки заплуталися. Поки стояли та розплутували, розговорилися. Виявилося, що в одного дочка незаміжня, в іншого син не одружений. Вирішили познайомити. І ті зійшлися. Виявилося, у них багато спільного, і навіть однакові постери в спальнях висять.  © Підслухано / Ideer
• Будучи студенткою, часто волонтерила. Були заходи, де я робила іграшки для дітей із довгих кульок. В основному майструвала собак та квіти. Для собачок навіть готувала очі на двосторонньому скотчі: малювала, вирізала. Коли я пропонувала дитині кульку, батьки запитували, скільки вона коштує. А я відповіла, що це безкоштовно. У них був шок та непідробна радість! Діти обирали колір та вигляд іграшки, я на їхніх очах скручувала цю «ковбаску», і щаслива родина йшла далі.
  Помітила одну деталь. Дітям такі штуки, звісно, ​​подобаються, але найбільше їм раділи дорослі. Їм я теж робила, коли просили. Бачачи, як дорослий чоловік розпливається в посмішці, побачивши собачку з кульки, я подумала: невже така дрібниця і справді може зробити людину трішки щасливішою? А ось жінкам дуже подобалося спостерігати за процесом скручування. Коли я робила такі маленькі приємності, мені самій ставало дуже добре. © SmartPeguin / Pikabu 
• Нещодавно відвідала 10-місячну дитину, яку я забрала у батьків 2 місяці тому. Раніше вона була гіпертривожною та постійно плакала. Зараз вона стала усміхненим і смішним малюком. Все завдяки любові, турботі та увазі з боку її нових опікунів. Іноді моя робота справді має сенс.  © miss_v_23 / Reddit

• Була в мене одна знайома, вона все життя була скромною дівчинкою-відмінницею, майже ні з ким не спілкувалася, клубами не ходила. Хлопців у неї не було, і ми думали, що сіра мишка залишиться старою дівою з 47 кішками. Однак у неї закохався такий самий інтроверт, син відомого бізнесмена. І зараз та мишка та мишеня подорожують світом, дотримуються ЗОЖ, займаються бізнесом, але просто ні з ким не спілкуються.  © Підслухано / Ideer
• Мама все життя працювала, нічого собі не купувала: все на нас із сестрою йшло. Так і мешкали. І вона півжиття мріяла про золоті сережки. А я мріяла, що коли виросту та почну заробляти, куплю їй такі, які вона захоче. І ось нарешті купила, зробила сюрприз. Мама плаче, обіймає, а я найщасливіша людина на Землі.  © Zaim.vsem / Pikabu
• Моя постійна пацієнтка померла у віці 89 років під час операції із заміни серцевого клапана. Я, як ніхто інший, розумію, що такі речі трапляються, але мені було дуже сумно. Сьогодні вранці я отримав листа від її сім'ї, в якому говорилося, що я завжди був її улюбленим лікарем, вона завжди відчувала турботу, коли приходила на прийом. Це дуже порадувало мене.  © RunsWithApes / Reddit
• Чоловік моєї родички одного разу посварився із нерозлучними друзями та кумами. Передісторія: він одружився з моєю родичкою, а в неї вже була дочка років шести. Обидва були бідні і вирішили працювати по-чорному, щоб хоч щось своє було. Завели 4 корови, 8 свиней, безліч городів і набрали землі в оренду. Її дочка змалку тягала повні відра корми свиням, мила посуд після трактористів, допомагала готувати їжу і носила маленьких брата та сестру в поля, щоб мама годувала їх грудьми.
  Років через 5 таких праць купили будинок, зажили непогано. У старшої замаячив попереду 11-й клас, почали готуватися до випуску та вступу до вузу. Репетитори, хороші шмотки, дорогі стрижки, манікюр та інше — все це вимагало багато грошей. І тут друзі її вітчима по-братськи кажуть йому, мовляв, чого ти витрачаєшся, не твоя кров, ти у своїх рідних дітей відбираєш ресурси, щоб чуже дитя шикувало. А мужик узяв і все їм висловив: «А ви чого не називали її чужою, коли вона вам їжу готувала та тягала її на поле? Мила після вас, з подружками не могла погуляти, дітей няньчила, поки дружина оре. Чого ви мені тоді не нагадали, що вона — чуже? Скандал був почесний. Але кожен так і залишився на своїй думці.  © Bramarbas/Pikabu