Зворушливі історій про бабусь, у яких тонна кохання, кмітливості та гумору (фото)

Найчастіше, думаючи про своїх улюблених бабусь, ми в першу чергу згадуємо про їх турботу, ароматні пиріжки, теплі обійми та казки з дитинства. Однак, придивившись уважніше, можна помітити, що нерідко вони відрізняються ще й іскрометною винахідливістю, дотепністю і безпосередністю, що підкорює серце.

Ми  усміхалися від вуха до вуха, читаючи ці історії, тому просто не змогли дозволити собі обділити вас такими сильними емоціями та не поділитися цією чарівною добіркою.

• Вчора на в'їзді в ліс мила бабуся повідомила, що грибів там майже немає, вона ледве назбирала цебро і готова нам його недорого продати. У лісі з'ясувалося, що в ньому водяться не лише гриби, а й хитра баба з чудовою акторською грою, а також кілька довірливих балбесів. © netotolen / Twitter
• Сьогодні сталося щось незвичайне, зовсім не стереотипне. Я бігла на роботу, дуже поспішала, а мене перевела бабуся через дорогу! Не я її, а вона мене! Стою на зебрі, машини швидко їдуть, а мені треба бігти. Жвава бабуся підходить до мене, бере за руку і каже: «Зараз перейдемо, онучечко. Вони завжди пропускають мене, тільки треба підняти руку, почекати, поки зупиняться, і можна йти!» Вона так і зробила, перед нею всі машини зупинилися і бабуся мене перевела! Збоку це, напевно, виглядало дуже смішно) Я їй дуже вдячна, а то сама б довго переходила ту дорогу, наче спізнилася б! © Палата № 6 / VK

• Була я на 5 курсі інституту. Приїхала у гості до бабусі. П'ємо чай, вона так дивиться по-змовницькому і каже: «І як тобі медок? Гарний, так? Вчора купила, у Сергія, да-а-а... Він з дружиною розлучився, от баба-дура, у місто посвистала за „кращим життям“. А мужик-то він - ВО! А головне, мед який! А? Може вас познайомити? На побачення там сходіть, у кіно. У нього пасіка своя. Мед буде нам безкоштовний!...» А Сергій мужик правда ВО! Тільки ось йому тоді було 47 років, і дочка моя ровесниця. Але мед правда був добрий, звичайно. ©  Juliapo / Pikabu
• — Лягайте, робитимемо кардіограму!
  — Ой, дівчино... а робитимете ви?
  - Я буду, а що таке?
  — А можна... А чи можна мені ваш хлопчик симпатичний зніме кардіограму?
  — Із задоволенням поступлюсь йому!
  Ж, 77, біль у грудній клітці. © yadeathcoree / Twitter
• Стою вчора ввечері біля плити, готую собі їжу на ранок та на роботу. Аж раптом трохи шию собі не звернула — бічним поглядом бачу щось незвичайне. Живу на другому поверсі, тому у вікно було чудово видно бабусю, яка підстрибом бігла вулицею, розмахуючи картатою сумкою. З відкритої кватирки до мене ще й долинуло задерикувате «е-ге-гей!». Блін, я не знаю, що там у цієї бабусі в житті сталося, але в старості хочу бути як вона, щоб і сил на стрибати, і в радості бути. © Палата № 6 / VK

• Нещодавно подарували бабусі новий телефон. Наступного дня вона попросила мене записати до телефонної книги головні контакти. Говорить: «Давай, твою маму підпиши як „дочка“. Себе запиши „онучку“. На номер Петрівни напиши „Куропатка“». Я нічого не зрозуміла спочатку, посміялася, питаю, мовляв, чому саме так, Петрівна погана жінка чи що. А бабуся відповідає: «Боже борони! Петрівна — це продавщиця на базарі, у неї завжди куріпки свіжі продаються у вихідні, їх твій дідусь любить!» © Палата № 6 / VK
• Щойно бачив бабусю за кермом позашляховика. Звідки він у неї? Напекла? Нав'язала? У поліклініці у черзі насиділа? Ні, вона молодець, збирала на похорон, а потім психанула. © romanuhalov7400 / Twitter
• Моя бабуся завжди дарувала мені браслети, каблучки, підвіски різні. На кожне свято: завершення школи, інституту, дні народження. Більше ніхто мені не робив подібні подарунки, лише бабуся. Це мене не дивує, бо з нею я жила з 13 років, а батьки надсилали нам аж по ₽ 1000 на місяць! А бабуся думала лише про мене. Саме вона купила мені теплий одяг, бо я завжди ходила у старій маминій, вона годувала мене, платила за навчання. А в неї навіть жодної каблучки не було, жодної прикраси, вона все робила для мене. Люблю свою бабусю найбільше в цьому світі! © Палата № 6 / VK

• Я в бабусі в гостях, лягли спати, хвилин 40 тиші, а потім крик:
  — Даша!
  - Що?
  - Спиш?
  - Так.
  — Максим із третього під'їзду ще не одружений... © dasha_dynamite / Twitter
• Ми з чоловіком вирішили зателефонувати моїй коханій 85-річній бабусі, щоб розповісти, що я отримала нову роботу. Вона привітала нас, ми трохи поговорили, та й годі. Через деякий час вона зателефонувала мені, щоб сказати, що мені потрібно відкрити свій банківський рахунок і ніколи не розповідати про нього чоловікові. © Lhlodder / Twitter
• Моя бабуся раніше часто готувала пиріжки. Я любила до неї приїжджати, тому що вони були воістину божественними! Бабуся всім давала свій рецепт: і моїй мамі, і моїй тітці, але нікому з них так не виходило. Одного разу я вкотре гостювала у бабусі, їла пиріжки з картоплею, вишнями, насолоджувалася смаком і не розуміла, як вони такі смачні. Запитала в неї, а вона мені відповідає: «Річ у тому, онученько, що в мене є секретний інгредієнт. Велика кількість любові до своїх онуків та дітей! Ось у твоєї мами двоє дітей, у тітки донечка, а у мене 2 доньки та 3 онуки! Кохання більше — пиріжки смачніші!» Досі вважаю, що це секрет секрет кожної бабусі. © Палата № 6 / VK

• Моя бабуся працювала інженером на заводі «Промінь». Відправили її до Швейцарії, щоб переглянути механізм годинника. Бабуся приїхала, але ніхто їй нічого не показує, тільки відмахуються... Потім директор підприємства сказав: «Покажи все, жінка нічого не запам'ятає». Ще його фраза: «Втікає, як клоп». Так, моя бабуся була маленька, всього 1,45 см. Не сприйняли всерйоз та показали все, але записати не дали. А вона повернулася та чітко розкреслила механізм. Пишаюся бабусею! © Happygerl/Pikabu
• Працюю я у лікарні санітаром. Сьогодні бабуся мене попросила допомогти зателефонувати до сина (ну ви знаєте, ці бабусі, в техніці не розуміються). Я питаю, мовляв, як сина звуть? Вона відповідає: «Данило». Шукаю в телефонному списку будь-якого Данила. Не знайшов. Їй про це повідомив. А вона каже: "Він у мене в телефоні записаний як Тарас". © Boss815ilya / Pikabu
• Нещодавно гостювала у бабусі, і вона розповіла мені, що за нею бігає її сусід. Квіти дарує, цукерки, листи підкладає. Але, мовляв, даремно старається. Одним і єдиним чоловіком для неї був і буде мій дідусь, який помер кілька років тому. Але сусід людина вперта, продовжує виявляти свої знаки уваги. Тоді ж я почула їхній діалог, коли бабуся виносила сміття. Сусід якраз із квартири виходив і запропонував їй піти перекусити разом. А бабуся йому цілком серйозно відповідає: «А я не їм». Сильна жінка! © Палата № 6 / VK