Вчені NASA назвали головну причину зриву космічної місії з пошуку життя на Марсі

NASA продовжує працювати над планами повернення зразків із Марсу, які зібрав ровер Perseverance, однак остаточний вибір між двома варіантами доставляння на Землю буде зроблено не раніше середини 2026 року. Зразки, запаковані у 30 герметичних трубок, можуть надати критично важливу інформацію про історію Червоної планети, зокрема про можливе існування життя в минулому, інформує Space.

Повернення зразків виявилося технічно складнішим і значно дорожчим, ніж передбачалося раніше. Якщо у 2020 році бюджет кампанії Mars Sample Return (MSR), яку NASA здійснює разом із Європейським космічним агентством (ESA), оцінювався у $ 3 мільярди, то зараз сума зросла до $ 8−11 мільярдів, а доставка на Землю може відбутися лише до 2040 року. Це змусило NASA шукати нові підходи, і на початку 2024 року було оголошено про перегляд стратегії MSR.

Наразі розглядаються два основних варіанти посадки обладнання на Марс: використання ракетного «небесного крана», що раніше успішно висадив марсоходи Curiosity та Perseverance, або залучення приватних компаній для створення системи посадки. Обидва підходи значно спрощують місію і знижують витрати, оцінювані зараз у $ 5,8−7,7 мільярда залежно від вибраного варіанту. Запуск апаратів може відбутися у 2031 році, а зразки можуть опинитися на Землі вже у 2035 році, за умови стабільного фінансування.

Ключовими елементами обох варіантів є посадковий модуль із ракетною установкою Mars Ascent Vehicle (MAV), який зможе забрати зразки від ровера Perseverance. Модуль обладнають радіоізотопним термоелектричним генератором (RTG), що дозволить ефективно працювати навіть під час марсіанських пилових бур. MAV запустить зразки на орбіту Марсу, де їх перехопить європейський орбітальний апарат для доставки на Землю.

Mars Ascent Vehicle (MAV)

У той час, як NASA готує свій план, Китай також працює над місією з повернення марсіанських зразків, яка може стартувати у 2028 році й завершитися у 2031 році. Хоча ця місія передбачає збір матеріалу лише з одного місця, NASA підкреслює перевагу свого підходу, який передбачає аналіз зразків із різних геологічних умов Марсу, що забезпечує повнішу наукову картину.