У Туреччині знайшли свідчення землетрусу, що стався 5 тис. років тому

Археологи на південному сході Туреччини виявили докази землетрусу, який стався близько 5 тис. років тому.

Про це свідчать результати досліджень на доісторичній пам'ятці Чайоню-Тепесі поблизу міста Ергані, повідомляє Arkeonews.

Група під керівництвом доцента університету Чанаккале Саваша Саріалтуна натрапила на зруйновану споруду з ранньої бронзової доби, що датується приблизно III тис. до нашої ери.

За словами Саріалтуна, обвалена стіна з глиняної цегли, побудована на кам'яному фундаменті, впала на північ одним рухом. Це стало ключовою ознакою сейсмічного поштовху.

"Ми не знайшли всередині жодних побутових предметів або слідів вогню. Докази свідчать, що мешканці залишили будівлю до моменту землетрусу", - пояснив археолог.

Розкопки в Чайоню ведуться з 1964 року. Археологи відстежили історію заселення цього місця від 10 200 до 7000 років до нашої ери. Воно вважається одним із перших центрів землеробства в Анатолії.

Команда звернула увагу, що глиняна цегла мала червонуватий колір через природний оксид заліза, властивий місцевому ґрунту.

"Відтінок не з'явився внаслідок горіння. Це результат використання глини, насиченої гематитом, яку брали з навколишньої місцевості", - вказав дослідник.

Отримані дані свідчать, що руйнування сталося не через війну чи пожежу, а виключно через структурний обвал. Це відкриття допомагає зрозуміти, як стародавні громади у верхній течії Тигру пристосовували свої будівельні техніки до навколишніх умов.

Хоча безпосередньо під пагорбом Чайоню не проходить жоден розлом, геологічні дослідження показують, що поштовхи могли прийти з регіонів поблизу розлому Елазіг–Сівріце. Спосіб, у який упала стіна, свідчить, що землетрус був помірним, але раптовим.

Подібні ознаки археологи зафіксували і на інших пам'ятках, зокрема в Салат-Тепе біля Бісміля. Це підтверджує, що південна Анатолія зазнавала сейсмічної активності протягом тисячоліть.

Чайоню-Тепесі є одним із найдавніших осередків постійного проживання людини. Саме тут археологи бачать перехід від кочового до осілого життя, розвиток архітектури та появу перших сільськогосподарських спільнот.

"Це місце розповідає не лише про перші поселення людства. Воно показує, як землетруси формували життя людей тоді й продовжують впливати на регіон зараз", - підкреслив Саріалтун.

У наступних польових сезонах дослідники планують визначити джерело 5-тисячолітнього землетрусу та з'ясувати, як мешканці тих часів реагували на такі події.

Археологи переконані, що під кожною стародавньою спорудою зберігаються свідчення того, як люди вчилися жити поруч із силами природи, які постійно змінюють саму землю.