Тарифна війна: політичний розрахунок чи початок кінця лідерства США?

Це більше ніж економіка. «Тарифи Трампа» вдарять по трансатлантичній єдності та поставлять під питання глобальне лідерство США

Укрінформ уже розглядав економічні хвилі, що їх здійняли «свіжі» тарифи Дональда Трампа (детальніше – за посиланням). Але справжній шторм, який вони спричинили, вирує й у сфері політики, загрожуючи перевернути човен усталеного світового порядку. Ці мита виявилися не просто торговельними бар’єрами, а потужними геополітичними розрядами, що б’ють по давніх альянсах, заряджають атмосферу суперництва з Китаєм та висвітлюють дивні парадокси у ставленні до друзів і ворогів. Яка вона, політична серцевина цієї бурі, як вона впливає на крихку єдність США з Європою та НАТО; як змінює динаміку протистояння з Пекіном; у чому полягає суперечлива логіка щодо покараної митами України та «обійденої» увагою Росії; і чи не виявиться ця стратегія руйнівною для політичного капіталу самих Сполучених Штатів?

ТРАНСАТЛАНТИЧНИЙ РОЗЛОМ І ТІНЬ НАД НАТО

Найближчі союзники США в Європі опинилися під прямим ударом тарифів, що стало серйозним випробуванням для трансатлантичної єдності. Експерти одностайні в оцінці негативного впливу цього кроку.

Керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович прямо заявляє: «Очевидно, що вплив буде і, на жаль, навряд чи позитивний. Багато країн-партнерів та союзників США сприймають подібні кроки як недружні, а іноді й зовсім необґрунтовані. Коли Дональд Трамп намагається грати у протекціонізм у глобалізованій економіці, це виглядає щонайменше дивно». Експерт детально описує неминучі наслідки, які не змусять на себе чекати: «Такі дії неминуче призводять до загострення відносин, принаймні на певний період. Інші країни змушені будуть переглядати свою політику щодо США, і цілком імовірно, що ми станемо свідками нових торговельних війн. А це, своєю чергою, матиме політичні наслідки – заяви, звинувачення, дипломатичне напруження». Існує ризик, що економічний конфлікт негативно вплине й на інші сфери співпраці: «Не виключено, що це може рикошетом вдарити і по трансатлантичних відносинах, зокрема у контексті підтримки України. Адже попри спроби Трампа подати тарифи як суто економічне питання, в умовах глобалізованого світу політика й економіка тісно переплетені». Водночас Рейтерович не виключає, що це і є специфічна переговорна тактика Трампа: «Можна припустити, що Трамп керується в першу чергу політичними мотивами. Це його стратегічний хід: створити конфліктну ситуацію, а потім використати її як важіль для торгу. Мовляв, «давайте сідати за стіл переговорів, і, можливо, ми тарифи знизимо, якщо ви підете на поступки». Такий собі бізнес-підхід до союзництва.

 Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Дональд Трамп

Петро Олещук, політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наголошує на руйнівному ефекті «тарифів» для єдності Заходу: «Адже під роздачу потрапили не лише геополітичні суперники США, але й традиційні партнери та союзники. Таким чином просто добивається єдність Заходу». Експерт бачить у цьому початок глобального конфлікту: «На рішення Трампа про запровадження мит уже з’явилася вкрай негативна реакція з боку Євросоюзу та інших партнерів Штатів. Адже фактично починається велика торговельна війна, що, звісно, призведе до зростання напруженості, передусім між США і їхніми традиційними партнерами». Олещук робить невтішний прогноз: «Трамп продовжує добивати єдність Заходу та лідерство США… це робить неминучим розпад звичного порядку і фрагментацію світу. Великі альянси й союзи руйнуються, і, очевидно, на нас чекає повне перезавантаження міжнародних відносин, переорієнтація держав з одних партнерів на інших. І все це робить подальший розвиток подій важкопрогнозованим». Експерт підсумовує, що руйнується сам принцип поділу на «Захід» і «Антизахід»: «Відтепер будуть держави, які утворюватимуть ситуативні союзи. Але тепер точно більше ніхто не буде орієнтуватися на США як на стратегічного партнера».

КИТАЙСЬКИЙ ФРОНТ: СУПЕРНИЦТВО ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ

Тарифний удар Трампа виводить протистояння між Вашингтоном і Пекіном на новий рівень, наслідки якого відчує весь світ.

Ігор Рейтерович аналізує ситуацію для Китаю як двояку: «Швидше за все Китай спробує зміцнити свої позиції як глобального лідера, особливо на Глобальному Півдні. Адже саме ці країни стали основними «мішенями» торговельного тиску з боку США, і, природно, вони шукатимуть альтернативи. І тут Китай має всі шанси запропонувати себе як стабільного й передбачуваного партнера». З іншого боку, Китай не залишить дії США без відповіді: «Для Китаю дуже важливо зберегти імідж сильного гравця, який не поступається під тиском. Тому, найімовірніше, відповідь буде дзеркальною (під час написання матеріалу стало відомо, що КНР запроваджує тарифи в розмірі 34% на всю продукцію зі США, – ред.)». Як наслідок, прогнозує експерт, конкуренція змінить свій фокус: «І новий етап змагання між США та Китаєм, принаймні на певний час, переміститься у площину боротьби за вплив у третіх країнах. Йдеться, зокрема, про те, де саме будуть розміщуватись підприємства, які виводяться з ринків, що потрапили під нові мита. І де саме країни-гіганти шукатимуть нові ринки збуту».

Володимир Фесенко: «Між США і Китаєм починається торговельна війна, але з високою вірогідністю може бути і спроба домовитись про певні компроміси. Дуже помітно, що Трамп використовує тарифну війну як спосіб розпочинати переговори на вигідних для себе умовах. Однак Китай теж розуміється на цих іграх». Фундаментальним, на думку Фесенка, є усвідомлення Вашингтоном ролі Пекіна: «Масштабне протистояння між США і Китаєм лише починається». Експерт наголошує на важливості цього протистояння для України: «Нам доведеться це враховувати в контексті наших відносин зі США, а також відносин США з Росією. Визначальним чинником подальших відносин України з Китаєм буде ставлення Пекіну до російсько-української війни, і характер наших подальших відносин зі США».

 Дональд Трамп та Сі Цзіньпін Фото: AFP

Політолог Сергій Таран вказує на ширшу проблему: «Найбільшою проблемою «тарифів Трампа» є не чиїсь економічні збитки, а руйнація усталених політичних і безпекових союзів та, загалом, низька прогнозованість світової політики. Часи турбулентності завжди характерні новими війнами та панічними очікуваннями. Правила, попередні розрахунки і червоні лінії просто втратили сенс». Цікаво, що ця дестабілізація може призводити до неочікуваних тактичних зближень: «Можуть створюватися несподівані союзи, як, наприклад, погоджені спільні дії Японії, Південної Кореї та Китаю по захисту від тарифної політики США, – заходи одвічних конкурентів, й інколи навіть ворогів. І це тільки початок». Таран також вважає, що така політика США об’єктивно грає на руку Пекіну: «Думаю, що поведінка Білого дому – це непоганий шанс для Китаю посилити свій вплив у інших регіонах, зокрема Європі».

УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАДОКС ТА РОСІЙСЬКЕ ВИКЛЮЧЕННЯ

Особливо резонансною в контексті тарифної політики Трампа стала ситуація навколо України та Росії. Київ, що протистоїть російській агресії та потребує підтримки Заходу, отримав хоч і мінімальне, але «тарифне покарання» у 10%. Водночас Росія, країна-агресор, яка перебуває під численними санкціями, несподівано опинилася поза списком.

Щодо мит для України, Володимир Фесенко заспокоює: «Катастрофи немає. Це буде певною проблемою для металургійного бізнесу України, для деяких інших українських компаній, які експортували свою продукцію до США. Але митна ставка для нас є найнижчою. Тому в конкуренції з іншими країнами ми не програємо».

Більше того, Ігор Рейтерович бачить у глобальних торговельних війнах певне «вікно можливостей» для України, яка може стати привабливим майданчиком для інвесторів: «По-перше, ми є країною з висококваліфікованою робочою силою… По-друге, попри війну, в Україні зберігається відносно великий внутрішній ринок і достатній рівень купівельної спроможності… По-третє, Україна має сировинну базу, яка зараз є надзвичайно цінною… А в нас є не лише потенціал у сфері видобутку рідкоземельних металів, а й величезні ресурси у сфері продовольства». Реалізація цих переваг, на думку експерта, може перетворити Україну на «активного учасника нової глобальної конфігурації». Проте це вимагає зусиль: «Головне питання – чи зможемо ми реалізувати ці можливості. Війна, звісно, залишається ключовим стримуючим фактором. Але не менш важливою є проактивна політика з боку української влади».

Сергій Таран іронізує: «Україна у тарифній війні у кращому становищі. Бо у нас уже давно справжня війна, і ми до багатьох речей навчилися призвичаюватися. А у решти світу все ще попереду». Однак є й негативний бік: «Однозначно погана історія тут у тому, що світова тарифна війна зменшуватиме інтерес до війни в Україні, – всім тепер вистачить своїх проблем».

Ситуація з Росією виглядає значно менш логічною, якщо виходити з політичних декларацій. Ігор Рейтерович ставить під сумнів офіційну версію про незначну торгівлю: «Насправді, міністр фінансів США лукавить. Товарообіг між США і Росією на сьогодні становить приблизно 3 мільярда доларів… Але він є – і це факт». Експерт пропонує політичне трактування: можливо, США вважають існуючі санкції достатніми, або ж це «такий собі демонстративний «жест доброї волі» – мовляв, ми можемо залишати вікно для контакту… якщо буде «правильна» поведінка». Рейтерович бачить у цьому класичну політику Трампа «батога і пряника»: «З одного боку – жорсткі митні ініціативи… З іншого – певні «послаблення» або просто відмова від нових обмежень… Це своєрідне послання… Америка відкриває для Москви певне «вікно можливостей». І зараз усе залежить від того, як саме росіяни цим шансом скористаються».

Володимир Фесенко називає ситуацію «парадоксальною», підтверджуючи імпорт із РФ на суму близько $3 млрд. Він схиляється до «прагматично-прозаїчних і певною мірою лобістських» причин: «США імпортують з Росії переважно добрива, паладій і ядерне паливо. І на ці товари їм просто невигідно вводити мита. Нічого особистого і політичного, лише бізнес». Хоча він і визнає, що «конспірологічні припущення про зв’язок з переговорами з Росією все одно залишаться». Експерт додає, що Білий дім проводить з Кремлем «особливу гру», порівнюючи ситуацію з відсутністю мит проти Куби чи Північної Кореї, де також діють жорсткі санкції.

СТРАТЕГІЯ ТРАМПА: ХАОС ЯК МЕТОД ЧИ ПОМИЛКА?

Яка ж кінцева мета стоїть за цією тарифною бурею? Чи є у Трампа довгострокова стратегія, чи це лише ситуативні рішення? Експерти розглядають різні версії, але сходяться на думці про серйозні ризики та негативні наслідки для всіх.

Ігор Рейтерович зазначає неминучі негативні наслідки для самих США у коротко- та середньостроковій перспективі: «Це об’єктивна реальність – запровадження нових тарифів перекладається на плечі звичайних американців. Бо зростатимуть ціни, знижуватиметься купівельна спроможність». Щодо мотивів Трампа, Рейтерович розглядає версію про спробу створити «керований хаос» напередодні можливої глобальної кризи, але схиляється до іншого пояснення: «він більше емоційно-імпульсивний гравець». Він цитує губернатора Волтса: «Трамп мислить категоріями економіки 1980-х років… Але у XXI столітті глобальні ринки функціонують уже зовсім за іншими правилами». Ще одна можлива інтерпретація – це початок «великого торгу». Що стосується іміджу США, то він «безумовно, постраждає», але «Трамп це сприймає не як проблему, а за логікою «дона Корлеоне»: «демонстрація сили з подальшою «пропозицією, від якої неможливо відмовитись»».

Володимир Фесенко припускає, що Трамп щиро вірить у «чудодійний ефект «тарифної зброї»» та розраховує отримати «сотні мільярдів, а то і трильйон доларів» до бюджету. Однак Фесенко нагадує про історію 1930 року: «Закон Смут-Хоулі руйнівним чином вплинув тоді на світову економіку… це призвело до різкого скорочення міжнародної торгівлі… Велика рецесія тільки посилилась і в США, і в тих країнах, які були пов’язані зі США економічно». Виходячи з цього історичного досвіду, Фесенко прогнозує серйозні ризики й сьогодні: «Але з високою ймовірністю можна очікувати, що тарифний «трампотрус» спровокує глобальне економічне цунамі, руйнівна хвиля якого неминуче повернеться і до США. Є великий ризик різкого зростання цін на імпортні товари в США… руйнування багатьох торгівельних і технологічних ланцюгів».

 Дональд Трамп

Петро Олещук вважає, що навіть без урахування економіки, «тільки політичних наслідків рішення Трампа про початок глобальної торговельної війни вистачить для негативного результату». Він переконаний, що «»Прості рішення» від Трампа навряд чи приведуть США до чогось хорошого». Головний наслідок, на його думку, – це стрімка втрата лідерства: «США стрімко втрачають лідерство в західному світі і вплив у світі взагалі… ці часи минули». Олещук вважає цей процес незворотним: «Навіть якщо раптом зміниться президент США, він не зможе відіграти ситуацію назад… це незворотний процес, і його вже ніхто не зупинить… найімовірніше, рішення Трампа – це останній цвях у кришку гроба американського лідерства».

Сергій Таран бачить «стратегічну помилку» Трампа у переконанні, «що все можна вирішити грошима», ігноруючи політичний авторитет: «Та сама роль США у світі будувалася не лише на американській економіці, а й на політичному авторитеті США. Тому у світі обирали долар. А тепер все американське не викликатиме довіри». Перші ознаки цього вже є: «Натяки від поступової відмови Європи від деяких видів американського озброєння, через побоювання, що цю зброю можуть раптово «відключити», це теж лише початок».

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Тарифна політика Трампа стала каталізатором глобальної перебудови. Експертні оцінки свідчать про глибоку кризу довіри, руйнацію альянсів та зростання непередбачуваності. Чи є це хитромудрою стратегією, чи імпульсивним кроком – покаже час. Але вже зараз зрозуміло, що світ вступає в нову, турбулентну епоху, де старі правила більше не діють, а наслідки дій американської адміністрації можуть виявитися незворотними як для світового порядку, так і для самих Сполучених Штатів.
Джерело:  Новини Ю