Роковини резонансного вбивства Фаріон: коли чекати на вирок суду

19 липня минає рік з дня вбивства мовознавиці, професорки, екснардепки Ірини Фаріон. УНІАН дізнавався, які докази здобуло слідство, на якій стадії судовий розгляд та коли чекати на вирок обвинуваченому.

На могилі багато квітів та відвідувачів

Жінка з двома малими дітьми щотижня приходить на могилу на Личаківському кладовищі у Львові. Тут ще немає пам’ятника, але завжди багато квітів. Це – місце поховання відомої громадської діячки, філологині, професорки "Львівської політехніки", членкині партії "Свобода" та депутатки Верховної ради VII скликання Ірини Фаріон. А жінка з хлопчиком та дівчинкою – її донька Софія Особа та онуки.

"На могилі мами завжди багато квітів, багато українців приходять вшанувати жінку, яка захищала мову, культуру, національну ідентичність, українські цінності. Саме за це її жорстоко вбили", - каже Софія.

Вона зізнається, що її діти – Ева та Дмитрик – дуже сумують за бабусею і щодня її згадують.

"Мама називала їх своїми скарбиками, чарівнятками. Вона їх дуже любила: водила до школи й у садочок, готувала для них смаколики, читала казки на ніч. Вони особливо любили, коли бабуся засинала разом із ними", - зазначає Софія.

За її словами, пам'ятник Ірині Дмитрівні поки не встановлювали, оскільки могила ще осідає.

"Проте за цей рік ми встигли зробити чимало для збереження пам’яті про Ірину Фаріон. Відкриті дві меморіальні таблиці, у Львові перейменована вулиця на її честь, започаткована серія заходів "Мова – зброя", з якими ми вже об’їхали чотирнадцять міст. Також видали календар пам’яті, організували екскурсію памʼяті Ірини Фаріон у Львові… І в нас ще дуже багато планів, усе тільки починається", - каже Софія.

Цей рік видався для неї надзвичайно тяжким, адже через три місяці після смерті матері вона втратила на фронті чоловіка Василя.

"Це біль, який неможливо пояснити словами. Але я відчуваю: мама й Василь поруч. Вони дають мені сили жити й продовжувати їхню справу. Ці втрати я переживаю щодня – щоранку прокидаюся й думаю, що це страшний сон", - розповідає жінка.

Ймовірний вбивця

Замах на життя мовознавиці, чиї висловлювання на захист української мови неодноразово викликали активні дискусії в Україні, стався у Львові торік. Прямо у дворі багатоповерхівки, в якій вона проживала, невідомий впритул вистрілив їй у голову. Ірину Фаріон доправили до реанімації, де, попри зусилля лікарів, жінка померла.

Після вбивства правоохоронці заявили, що розглядають кілька мотивів скоєння тяжкого злочину, зокрема, громадська/політична діяльність і особиста неприязнь, також не виключається "російський слід". Згодом у Мережі почали поширювати фото з молодим чоловіком у спортивному одязі, панамці й темних окулярах, який, за словами свідків, упродовж кількох днів на певний час приходив до будинку на вул. Масарика, в якому мешкала мовознавиця.

Пізніше у поліції підтвердили, що саме цей хлопець є основним підозрюваним у вбивстві. Такі висновки були зроблені на основі аналізу відео зі 170 камер спостереження, також були відпрацьовані зображення понад 80 осіб, схожих за зовнішністю. Вже за п'ять днів правоохоронці затримали ймовірного підозрюваного у Дніпрі. Його доправили до Львова та помістили під варту. Тут і тривають судові засідання у справі про вбивство пані Фаріон.

За даними слідства, зловмисник шукав зброю в інтернеті, у різних містах України придбав необхідний одяг (панамку, тренінгові вело окуляри, сумку, рюкзак, шорти) з доставкою у Дніпро, а звідти потім відправив поштою до Львова. Сам прибув у місто 9 липня 2024 року і, з метою конспірації, орендував по черзі три різних помешкання.

До того, як скоїти злочин, хлопець обстежував територію, прокладав маршрути підходу та відходу, змінюючи одяг. Так, на наявних у слідства відео, у день вбивства Фаріон обвинувачуваний проходить біля під’їзду мовознавиці у червоних рукавичках, а потім видно, як тікає з місця події.

Згодом з’ясується, що камера, яка могла зафіксувати момент вбивства, не працювала через відключення світла. За даними поліції, вже через півтора дні після вбивства Фаріон підозрюваний, ймовірно, готував наступний злочин. 21 липня він повернувся до Дніпра…

На суді було оприлюднено його ім’я – В’ячеслав Зінченко. Йому інкримінують умисне вбивство особи, пов'язане з виконанням нею громадського обов'язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України). Хлопцю загрожує довічне позбавлення волі. Зокрема, такого вироку вимагає донька Фаріон.

Про самого Зінченка відомо небагато. Є дані, що він навчався у Дніпровській гімназії №62, потім став студентом заочної форми навчання у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, грав у місцевій футбольній команді при дитячо-юнацькій спортивній школі. Торік у Львові закінчив курси БпЛА. Батько хлопця – військовий.

OSINT-аналітики ідентифікували акаунт підозрюваного в Телеграмі. З’ясувалося, що він був підписаний на численні ультраправі пабліки, зокрема і російські. Там В’ячеслав залишав антисемітські та расистські коментарі. Також він згадував про російське неонацистське угруповання NS/WP (National-Socialism/White Power), яке нібито взяло на себе відповідальність за вбивство мовознавиці.

Зінченко не визнає себе винним та відмовився надавати свідчення. Його батьки вважають, що син не міг скоїти цього злочину і доказів його причетності немає. Вони стверджують, що в їхній родині навіть не знали Фаріон, а В’ячеслав до української мови ставився з повагою і навіть цікавився українськими націоналістами.

Справа вже в суді

Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці завершили досудове розслідування справи та передали обвинувальний акт щодо Зінченка до суду. За час проведення слідства вони допитали майже тисячу свідків, зібрали з десяток тисяч фото з камер спостереження, на місці злочину виявили гільзу від кулі калібром 9х18 мм, дослідили повідомлення, фото та пошукові запити, які виявили в телефоні підозрюваного, провели слідчі експерименти та понад 20 судових експертиз. Зокрема, психіатрична засвідчила те, що Зінченко психічно здоровий. Судовий розгляд справи розпочався у січні 2025 року.

Щоразу на засіданнях суду, окрім прихильників вбитої Ірини Фаріон та її доньки Софії Особи, присутня і група підтримки В'ячеслава Зінченка – його мама та ще з десяток людей. Це переважно жінки середнього віку. Вони стверджують, що приїхали із різних міст – Тернополя, Києва, Дніпра. Частина з них вбрані у футболки з портретом підозрюваного й написами "За Вʼячеслава Зінченка" та "Зінченко невинний". Ці люди неохоче спілкуються з журналістами. Мовляв, у новинах "все перекручують", "показують лише добрий бік секти Фаріон і дуже поганий бік секти Зінченка". Жінки впевнені, що хлопець не стріляв у мовознавицю, а судять його безпідставно. Між "групою підтримки" Зінченка та прихильниками Фаріон не раз виникали суперечки.

Зараз колегія суддів розглядає письмові докази, невід’ємними додатками до яких є відеофайли.

Обвинувачення стверджує, що Зінченко стежив за діяльністю Ірини Фаріон з вересня 2023 року – у його телефоні були всі анкетні дані мовознавиці, він завантажував відео з нею, заходив на сторінку Фаріон у Twitter та намагався отримати доступ до ексклюзивного контенту мовознавиці на "Patreon". Окрім того, у нього виявили досьє на мера Дніпра Бориса Філатова, громадського діяча Сергія Стерненка і бізнесмена Геннадія Корбана.

"Виявлено 7622 фотографії, окремі з них відображені в протоколі як скріншоти. Зокрема, це скріншоти з карт міста Львова", - зазначив на засіданні суду прокурор Дмитро Петльований.

На фото були місця, де часто бувала Фаріон – НУ "Львівська політехніка", сквер святого Юра, проспект Чорновола, вулиця Масарика та сам будинок, де проживала мовознавиця. Крім того, на телефоні Зінченка виявили файли з підготовкою до військових навчань у складі "Правого сектора", 52 російські книги про криміналістику, психологію, які він міг використовувати, готуючись до злочину, зображення з логотипом ФСБ та нацистською символікою, з літерами "Z", георгіївською стрічкою та картинку з неонацистськими лозунгами, свастикою, Гітлером, солдатами часів Третього Рейху. Були в телефоні і зображення, які висміюють Фаріон – з чорношкірим чоловіком у вишиванці, військовим у формі зі свастикою тощо.

Сам Зінченко усі звинувачення у причетності до ворожої ідеології відкидає – мовляв, це був любительський контент.

"У моєму телефоні є багато фотографій, пов’язаних з різними ідеологічними рухами, і є ті, які навпаки висміюють проросійську позицію", - прокоментував він це у суді.

Аналізуючи пошукові запити Зінченка, правоохоронці зазначають, що він шукав в інтернет-магазинах одяг, у якому нібито зафіксований у день убивства, та компактну камеру. Також цікавився, як проходить стеження за об'єктами, як не бути пійманим та що для цього потрібно. А у соцмережах намагався з'ясувати, чи можна переробити зброю, вартість такої послуги і скільки часу це займе. На одному із форумів він домовлявся про придбання пістолета Stalker 2914 та купив його.

Також, за інформацією "Суспільного", на одному із судових засідань прокурор зачитав переписку, яку виявили у телефоні в Зінченка, в оригіналі вона була російською мовою.

"Щодо коштів пропозиція в силі? Якщо так, скину гаманець, проб'ю ціль, закуплю одяг і намагатимусь вийти на її слід. І ще можу розписати про проміжкові підсумки акції та про неоднозначний вибір мішені. Якщо коротко, суть така: вата і вишивата довели, що є сторонами однієї медалі", - йшлося у переписці.

Також у вилученому телефоні знайшли відкладене повідомлення адміністратору однієї з груп із проханням у випадку, якщо все піде не за планом, зателефонувати батькам і пояснити, що приховував усе заради їхньої ж безпеки, і щоб не страждали за ним, бо він сам цього захотів, а також прохання навчити маму зняти кошти із криптогаманця.

Крім того, у суді продемонстрували відеозаписи з камер спостереження за 17, 18 липня та 19 липня – у день вбивства Фаріон. Зокрема, на відео видно, як за кілька днів до злочину підозрюваний виходив з орендованих квартир, яким транспортом діставався до місця проживання своєї жертви, що і де купував, який одяг носив, коли не потребував маскування. 17 липня хлопець, якого слідство ідентифікує як Зінченка, у светрі, панамі, окулярах та червоних рукавицях сидів на лавці у дворі в той момент, коли Фаріон заходила до під’їзду.

Увечері 19 липня юнак знову з’явився у тому ж одязі на подвір’ї будинку мовознавиці. Пізніше він наблизився до арки, дістав щось із сумки, після чого пролунав постріл, який почув свідок, що порався біля припаркованого автомобіля. Звук зафіксувала бокова камера, розміщена на будинку, бо основна не працювала через відключення електроенергії. Вже 20 липня камери зафіксували, як обвинувачений виносив з усіх орендованих квартир сміття та двічі їздив у Білогорщу.

"Два Зінченка" на одній вулиці?

УНІАН намагався отримати коментар сторони захисту обвинуваченого стосовно оприлюднених доказів, однак адвокати Ігор Сулима та Володимир Вороняк не виявили бажання вийти на зв’язок. Вдалося поспілкуватися з уже колишнім адвокатом Зінченка Юрієм Немировським, від послуг якого у середині червня він відмовився з невідомих причин. Немировський був присутній на більшості судових засідань та подавав клопотання про посилення захисту Зінченка в СІЗО, а також про перенесення засідань через погане самопочуття підзахисного.

Адвокат висловив сумніви щодо достовірності доказів, наданих стороною обвинувачення.

"В матеріалах справи – ляп на ляпі. Вони надають суду тільки те, що вважають доречними для доведення своєї позиції. Є очевидні факти, що протокол огляду місця події був підроблений. Навіть видно, що у нього вставляли інші листки", - стверджує Немировський.

За його словами, він просив додати довідку про погоду у день вбивства, оскільки це може вплинути на достовірність відео з місця події.

"Наприклад, слідство стверджує, що температура повітря 19 липня (у день вбивства) була +27 градусів. Я надіслав запит до львівської метеослужби, і мені підтвердили – 19 липня був +21 градус, а 22-го – вже +27. Тобто огляд місця події відбувався не 19, а 22 чи 23 липня. Можливо, вони просто проґавили цю процедуру огляду місця події, а потім отримали від керівництва на горіхи і повторно її провели", - розповідає адвокат.

Також Немировський звертає увагу на те, що сліди ДНК Зінченка на стільці, на якому він нібито сидів кілька днів біля будинку Фаріон, виявили лише після його затримання.

"Тричі робили змиви стільця і нічого не було. А лише коли затримали, змили четвертий раз – і ось є! Виходить взяли в нього генетичний матеріал? І таких підробок дуже багато", - наголошує Немировський.

Щодо відео з камер спостереження на вулицях Львова, які фіксують рух нібито Зінченка, на думку юриста, там – кілька різних людей. А на одному – навіть "два Зінченки" йдуть назустріч один одному.

"Деякі файли показують, що Зінченко, як стверджує обвинувачення, одночасно був у різних місцях Львова, тобто на них точно не одна й та ж особа. Одна з них постійно ходить в кепці і прикриває обличчя. На іншому відео взагалі бачимо "двох Зінченків", які йдуть по різні боки однієї вулиці назустріч один одному – вул. Хмельницького, 20, та Хмельницького, 27. І є файл, де на кілька секунд видно обличчя людини у кепці, воно не схоже на В’ячеславове.

Я виніс клопотання до суду звернути увагу, що знімається більше двох людей, але я відійшов від справи, тому не знаю, досліджували його чи ні", - розповів Немировський.

Те, що на записах з відеокамер, наданих слідством, - дві різні людини, стверджував в інтерв’ю ЗМІ й теперішній адвокат Зінченка Ігор Сулима. Крім того, він заявляв, що доказова база стосовно причетності його підзахисного до вбивства Фаріон сумнівна, адже не знайдено ні знаряддя вбивства, ні будь-яких інших речей.

Головне – не тільки вирок, а й розкаяння

Софія Особа розслідуванням справи вбивства її матері задоволена.

"Відпрацьовано 1218 телефонних номерів, які були активні поруч з місцем події, 921 людину допитали як свідка, перевірили 478 осіб. Також була проведена величезна аналітична робота з відеозаписами камер зовнішнього спостереження. Велику роль у розкритті цього злочину відіграли технічні можливості правоохоронців, зокрема, можливості особливого програмного забезпечення, яким вдалось відновити більшість видаленої інформації з телефона Зінченка, а це і нотатки, і переписка в Телеграм, журнал дзвінків, sms, видалені світлини та скріншоти, література, яку завантажував та читав, та багато всього іншого", - каже жінка.

Софія вважає, що доказів вини – більш ніж достатньо. Ці докази, за її словами, творять єдину картину зародження ідеї, підготовку та вчинення злочину, а також докази посткримінальної поведінки, яка може свідчити про намір продовжувати.

Адвокат Софії Наталія Романик у коментарі УНІАН зізналася, що робитиме все залежне від неї, аби підозрюваний отримав довічне.

"Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Іншими словами, покарання – це не тільки нести справедливу відплату, але й враховувати каяття чи нерозкаяність обвинуваченого. У нашому випадку жодних ознак каяття обвинувачений не проявив. Про це він писав у своїх нотатках, зміст яких досліджував суд. Пам'ятаєте – "никакого раскаяния, даже если это даст возможность скостить срок", а зухвале виставлення язика, а глузливу посмішку до потерпілої, а заяви про те, що Софія не має їздити на море, якщо стверджує про необхідність підтримувати ЗСУ? Враження, що обвинувачений живе в якомусь своєму ілюзорному світі, з власною спотвореною системою цінностей. На мою думку, зухвалість, якась квазі-ідеологія, якою керувався обвинувачений, та нерозкаяність є достатньою підставою для ізоляції його від суспільства на дуже тривалий час. Довічне позбавлення волі – це той термін за який, можливо, щось зрозуміє в цьому житті", - вважає Романик.

Коли чекати на вирок суду

Прокурор Дмитро Петльований пояснив УНІАН, що розгляд справи про вбивство Ірини Фаріон здійснюється судом з додержанням вимог ст. 28 КПК України, тому спрогнозувати його тривалість неможливо через складність провадження, обсяг матеріалів, які підлягають дослідженню, та значну ймовірність надходження клопотань про дослідження додаткових доказів зі сторони захисту.

"На даний час досліджено докази із 29 томів кримінального провадження. Водночас неможливо спрогнозувати термін дослідження доказів, які є ще в одному томі, оскільки це залежить від кількості клопотань зі сторони захисту, технічних можливостей суду, тривалості відео- або аудіозаписів тощо. Прокуратура сподівається, що докази будуть досліджені якнайшвидше", - розповів Петльований.

Після цього, за його словами, розпочнеться допит потерпілої і свідків зі сторони обвинувачення. Потім досліджуються докази та допитують свідків зі сторони захисту, якщо такі будуть заявлені.

На думку адвоката Немировського, суд у цій справі ще може тривати не менше півтора року.

"І це недовго, до речі. Вони дуже швидко все роблять. Зазвичай, це триває до двох років. Це - абсолютно нормальна процедура", - сказав Немировський.

Цікаво, що, попри судовий розгляд справи щодо потенційного виконавця вбивства Фаріон, досі немає інформації, чи вдалося вийти на слід замовника. Адже, як свідчать зачитані прокурором фрагменти переписки обвинуваченого, він міг з ним спілкуватися.