Психосоматичні розлади: як лікувати хвороби, що виникають «від нервів»

Через психологічні проблеми може страждати тіло.

Психосоматичні розлади характеризуються різними соматичними скаргами, які, насамперед, пов'язані з вираженими тривожними чи негативними думками та відчуттями, викликаними цими симптомами. Часто захворювання психосоматичної природи являють собою порочне коло, в якому стрес, психоемоційні навантаження та інші провокуючі фактори посилюють душевний стан, що провокує виникнення соматичних, тілесних симптомів, передає   medic.ua .

У діагностиці психосоматичних розладів приділяють велику увагу стану здоров'я пацієнта, оскільки при виявленні соматичних захворювань лікування починають з корекції основної хвороби. За відсутності явних ознак соматичної патології показано психологічну підтримку та психотерапевтичну терапію. Нормалізація психоемоційного стану – це запорука успішного лікування психосоматичних розладів.

Чому виникають психосоматичні захворювання та як вони виявляються?

Психосоматичні розлади мають досить складний механізм розвитку та виявляються фізично в результаті реакції організму на провокуючі психогенні фактори. Стресові ситуації, тривога, невроз або навіть звичайні негаразди в житті можуть стати пусковим механізмом до розвитку психосоматичного захворювання, при якому виникнуть певні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи чи інших органів.

Конверсійні симптоми – часті прояви психосоматичних розладів. Для них характерна поява хворобливих відчуттів за відсутності причини болю. Лікарі пояснюють це тим, що за наявності внутрішнього конфлікту на несвідомому рівні тіло демонструє ситуацію, що травмує, у вигляді соматичних симптомів.  

Такі емоції та стани як страх, занепокоєння, безсоння або перевтома також можуть призвести до психосоматичних розладів, які матимуть свої характерні прояви, наприклад:

• при страху та побоюваннях спостерігаються спазми горла, зміна голосу, розлади шлунково-кишкового тракту;
• при тривозі можуть виникнути біль у серці, судоми чи спазми;
• за неможливості висловитися може турбувати кашель;
• комплекси, невирішені внутрішні конфлікти можуть виявлятися алергією чи шкірними реакціями.

Також лікарі виділяють в окрему групу захворювання-психосоматози, які взаємопов'язані з психоемоційним станом та можуть свідчити про внутрішню душевну проблему. До них відносяться: астма, гастрит, коліт, виразкова хвороба, гіпертонія, дерматит та нейродерміт, алергії, ревматоїдні та деякі ендокринні захворювання.

Лікування психосоматичних розладів: що відомо?

Оскільки психосоматичні захворювання виникають внаслідок психоемоційних розладів, що впливають на тіло людини, у діагностиці та лікуванні цих недуг мають брати участь кілька фахівців: психотерапевт та спеціаліст (терапевт, невропатолог, кардіолог чи ендокринолог). Такий комплексний підхід гарантує ефективність терапії, що дозволить усунути як симптоми захворювання, а й причини.

Основу лікування становить психотерапія. Лікарі виділяють такі напрямки:

1. Групова терапія, під час якої під контролем фахівця пацієнту допомагають виявити та сформулювати проблему, постежити за своєю реакцією під час обговорення цієї проблеми з іншими, обговорити методи альтернативних дій у складних ситуаціях та усунути тривожність, страхи чи фобії за допомогою самообслуговування. Така терапія вимагає часу, оскільки пацієнту необхідно не тільки виявити і визнати свій стан, але й навчитися боротися з факторами, що травмують, протистояти стресу шляхом прийняття ситуації та розуміння, які дії будуть правильними.
2. Особиста чи індивідуальна терапія підходить пацієнтам, які готові обговорювати свій стан з іншими пацієнтами. У такому разі психотерапевт під час бесіди поступово визначає причини стану, вчить взаємодіяти з власними почуттями та емоціями, що згодом допоможе опрацювати тривожні чи травмуючі моменти та нормалізувати психоемоційний стан. Перевага індивідуальної терапії полягає у встановленні безпосереднього контакту з терапевтом, що дозволяє проаналізувати більше ситуацій, програти різноманітні випадки для оцінки поведінки та почуттів, а також отримати зворотний зв'язок під час сеансу психотерапії. Також спеціаліст допомагає закріпити набуті навички для використання у житті.
3. Підвидами індивідуальної терапії є такі напрямки: короткострокова позитивна терапія, тривала гештальт-терапія, когнітивно-поведінкова терапія, тілесно-орієнтована психотерапія та сімейна психотерапія.

Деяким пацієнтам, у першу чергу, показано сімейну психотерапію, оскільки часто розібратися в конфліктних ситуаціях між кількома членами сім'ї поодинці неможливо. Якщо психосоматичний розлад виявлено у дитини, психотерапевти рекомендують терапію для батьків.

Головна умова терапії – побудова довірчих відносин із лікарем та зацікавленість пацієнта у одужанні. Процес лікування психосоматичних розладів може бути тривалим, проте лише вплив на справжні причини патології дозволяє усунути хворобу та звільнити людину від неприємних симптомів.