Під час захисту аеропорту у 2014-2015 роках між українськими захисниками та окупантами велись бої на коротких дистанціях із застосуванням стрілецької зброї, гранат тощо, й це був "крутий досвід". Про це для Армія TV розповів головний сержант 93 ОМБр "Холодний Яр", Віталій "Стохід" Пʼясецький, який брав участь у захисті Донецького аеропорту.
"Однозначно ті події, які відбувалися тоді і які є зараз, мимоволі порівнюю. Хто б там що не говорив… Не хочу вживати "війна тоді була легша", завжди кажу, що війна тоді була трошки іншою. Насправді коли порівнюю свій досвід з періодом до повномасштабного вторгнення, який набув, перебуваючи в терміналі, вважав, що це - дуже класний, крутий досвід", - сказав військовий.
Він пояснив, що далеко не кожному військовослужбовцю, який проходив службу в період АТО, довелося отримати такий досвід. "Стохід" додав, що це був бій у приміщенні на дуже коротких дистанціях із застосуванням стрілецької зброї, гранат і всіх інших засобів як з боку ЗСУ, так і ворога. Коли він порівнює бойові дії в аеропорту з тим, що відбувається зараз, то визнає, що того досвіду, який багато чого дав тоді, все-таки недостатньо.
"Того досвіду в теперішній війні недостатньо для того, щоб виконати завдання і вижити. Стосовно подій, які відбувалися тоді… Насправді ворог не був обмеженим у якихось засобах. Так, він не застосовував авіацію, не було дронів, не було FPV, скидів тощо. Але вогневий вплив, скажімо, артилерії, танків і всього іншого навіть, напевно, був вищий, ніж зараз на деяких лініях. Тому що зараз перехопили ініціативу дрони, а тоді працювала артилерія, танки, БМП, стрілецьке озброєння - все працювало на те, щоб тебе знищити", - наголосив військовий.
За його словами, напередодні підриву терміналу один із побратимів отримав смс-повідомлення з попередженням про цю подію. Знали про це й інші. Проте українські військові все одно залишилися у терміналі та незабаром багато хто з них загинув. Пʼясецький каже, що не знає, чому саме не було відповідної реакції командирів – чи то недбалість, чи відсутність певної комунікації, чи вони не знали про плани сепаратистів, чи, можливо, вважали це дезінформацією тощо. Військовий припускає, що вплинула одночасно низка факторів, в тому числі політичне рішення.
"З одного боку, неправильне було рішення про те, що ми залишалися там, у терміналі, до самого підриву. Якби вчасно вивели хлопців, багато з них би залишилися живими і принесли б користь державі й під час повномасштабного вторгнення. Але ми заходимо у площину рішень, прийнятих командиром. Дуже рідко на війні можна прийняти однозначно правильне рішення командира. Завжди будуть якісь "але", завжди будуть якісь втрати…" - вважає "Стохід".
На його думку, немає просто "хороших рішень", є "погані рішення і дуже погані рішення".
"Найгірше - взагалі відсутність прийняття якогось рішення. На той час прийняли таке рішення – тримати, проводити деблокаду аеропорту, проводити якісь контрнаступальні дії навколо того ж самого терміналу. От вони бачили на той час так - була певна якась інформація, певні плани, які хотіли реалізувати, але вони не вдалися в повній мірі", - припускає військовий.
Оборона Донецького аеропорту
Як писав УНІАН, міжнародний аеропорт "Донецьк" відкрили у 1933 році. Напередодні "Євро-2012" розпочали будівництво нової злітної смуги на 972 мільйони гривень, загальна вартість реконструкції склала 6,97 мільярда гривень. Під час російсько-української війни на території аеропорту до кінця 2014 року велися активні бої. У 2015 році аеродром остаточно знищили під час атаки російських військ та сепаратистів, проросійські бойовики його захопили, коли, скориставшись перемир'ям для евакуації своїх убитих і поранених, вони замінували і підірвали будівлю, де розташовувалися українські захисники.
Командир окремого штурмового полку Павло Куриленко, який брав участь у захисті аеропорту, розповідав, що основна тактика оккупантів і тоді полягала у кількості залученого особового складу та у кількості саме артилерійських систем, безпосередньо комплексів "Град" та "Ураган", якими просто знищували фактично все довкола.
