Наші читачі згадали, які імена знайомих вкидають у ступор по клацанню пальця

Ніщо так не пестить слух людини, як звук свого імені. Ось тільки іноді батьки, усвідомлено чи ні, вибирають дуже нетипові варіанти. Хтось прагне увічнити важливі події, називаючи сина Туристом. Інші не замислюються довго і знаходять натхнення, що оточує, як у випадку з дівчиною на ім'я Баржа. Дехто йде далі і називає вихованців своєрідними прізвиськами — про це історія в бонусі.

Ми в редакції склали добірку най-най. Обережно, матеріал може спричинити неконтрольовані напади сміху!

• На початку 80-х у мене був старенький викладач фізики на ім'я Зірколіт Іванович. Швидко звикли: дуже захоплена предметом людина була, харизматична, цікава, незвичайна. І лише через роки я задумалася: батьки назвали його Зіркольотом, коли ніхто навіть не замислювався про польоти в космос. © Анна Рощина / Facebook

• Мамі по роботі зустрівся чоловік на ім'я Точка. 11-та дитина у ній. © Бібігуль Айтукенова / Facebook

• У Фінляндії багато «природних» імен та прізвищ, які в перекладі означають «сніг», «літо», «шторм». Причому ім'я Лумі (тобто «сніг») жіноче. А ще заведено давати 2 імені. Народилася дівчинка, назвали Лумі. І все б нічого, але друге ім'я дали Аура - слово гарне, але означає "плуг". Дівчинка вийшла Лумі Аура, а lumiaura по-фінськи — це «снігоприбиральна машина». © Nora Mickelsson / Facebook

• У ресторані якось обслуговувала офіціантка Марія Магдалена, років десять минуло, а я її не забула. © Cristina Baykal / Facebook

• Лежала у лікарні із сином, сусідку по палаті звали Роза, а доньку — Лілія. Прізвище у них - Біле. © Любов Иванова / Facebook

• У знайомої пари (вона з Бразилії, він з Нідерландів) дочка Кареніна (наголос на і). Дуже мама захоплена Толстим була. Мріє з дочкою в Росії побувати, ім'я застосувати для всіх таке зрозуміле і рідне. © Ksenia Kayikci / Facebook

• У мене в різні роки були студенти: хлопець Руль та дівчина Баржа. Запитувала у кожного, за що так назвали. Кермо відповів так: «Коли тато після мого народження йшов вулицею і вигадував, як мене назвати, назустріч попався чоловік, який котив новий велосипед з кермом, що блищало на сонці. Папа вирішив, що я буду Кермо». А Баржа відповіла, що їхнє село стоїть на судноплавній річці і часто часто пливуть великі баржі і голосно гудуть. Дівчинка плакала дуже голосно, і батьки вирішили, що вона буде великою і гучною Баржею. © Нел Мар / Facebook

• Тетю мамы всегда называли Ольга Ивановна, и только уже во взрослом возрасте я узнала, что при рождении ей дали имя Евстолия. В детстве все звали Толей, что ей очень не нравилось. Когда тетя получала паспорт, она записала себя Ольгой. © Надежда Воркаль / Facebook

• В молодости работала в воинской части. Пришел служить молодой лейтенант. Звали Жан-Марк. Васильев Жан-Марк Анатольевич. © Ольга Ельцова / Facebook

• Мужа коллеги зовут Марс, его брата — Юпитер, а сестру — Венера. Пошли Марс и Юпитер на работу, а в отделе кадров, услышав их имена, сострили: «А где же Венера?» Марс с Юпитером абсолютно серьезно ответили: «Венера дома осталась». © Anaida Arutyunyan / Facebook

• Дочку зовут Санта, распространенное у нас в Латвии имя. Когда она переехала жить в Англию, при знакомстве каждый считал своим долгом пошутить: «Санта, где мой подарок?» И так ее это достало, что теперь она всем представляется Софией, это ее имя при крещении. © Oļegs Avotiņš / Facebook

• В моем универе учились близнецы Набор и Прибор из Туркменистана. Маме понравились русские слова. © Oxana Chernova / Facebook

• На предприятии был геолог по имени Я. Фамилия у него — Зеленый. Я Зеленый. Веселый мужик. © Елена Шубина / Facebook

• В 80-х познакомилась с мужчиной по имени Турист. История имени такова. Его отец вместе с семьей пас скот в степи, а матери пришло время рожать. Ребенок был крупный, мать не могла сама родить. Отец поскакал за врачом и недалеко от стойбища встретил туристов на привале у реки. Среди туристов был врач, который и помог роженице. Отец плохо знал русский язык, но он решил назвать сына именем спасителя. Врач не понял, о чем его спросили, ответил только, что он турист. Так сын получил имя. © Алла Гордеева / Facebook

• Женщина вышла замуж и приняла фамилию Круг. Родилась дочь, назвали в честь бабушки — Аделаида. Со временем поняли, что девочку зовут Круг Ада. © Елена Лохматова / Facebook

• Я сама обладательница редкого по тем временам имени. Росла с Ленами, Ирами, Светами, Маринами. И тут я такая — Эльвира. И подруга была тоже как из оперетты — Виолетта. Когда с нами знакомились ребята и спрашивали имя, мы представлялись. Те в ответ чаще всего улыбались и говорили: «Ну не хотите — не говорите». © Эльвира Стадник / Facebook

• Назвала дочь Анжеликой — красивое, вполне обычное имя. Но вот учительнице показалось претенциозным, она утверждала, что правильно говорить «Анжела», и даже исправила подпись на тетради. Дочь с детства была очень дипломатичной. Она подошла к учительскому столу и громко заявила: «Ирина Григорьевна, вы можете называть меня как хотите, но тетрадь — это документ, а вносить изменения в документ — это уголовное преступление». © Dmitrivna Dumova / Facebook

• Работала в отделе кадров. Было очень много девочек, которых я провожала в декретный отпуск, а потом те присылали свидетельства о рождении детишек для оформления пособий. Одно свидетельство сразило наповал: Франческа Ивановна Петрова. © Галина Лукьянова / Facebook

• У моего отца был друг Николай. Мы его звали просто дядя Коля. Потом выяснилось, что настоящее его имя — Каспий. Мама его родила во время плавания по Каспийскому морю. © Ирина Смольянинова / Facebook

• Когда училась в институте, была в нашей группе симпатичная девушка Любочка по фамилии Бобик. Вышла замуж за Тристана по фамилии Тузик. После свадьбы они поменяли свои фамилии на фамилию бабушки невесты и стали Смирновы, а вот имя мужа поменять не получилось. © Olga Gorochkin / Facebook

• Якось у компанії знайомили мене з дівчиною. Я назвала їй своє ім'я, вона у відповідь: Я рада. Кажу, що теж рада знайомству, питаю: "А як ваше ім'я?" Відповідає: "Я рада". Тільки з третьої спроби до мене дійшло, що дівчину звати Радою. Вона сказала, що вона так часто і звикла. © Аліна Кирилишина / Facebook

Бонус: іноді з іменами «щастить» не лише людям

Бабуся з дідусем завели собаку, і онуки після довгих дискусій вибрали їй (точніше, йому) голосне та гарне ім'я Мегре. Але дід та бабуся швидко перейменували його на Мігрень.

adme