Історії про розлучення, одні з яких схожі на маленькі трагедії, а інші на справжні анекдоти.

Мало хто з нас під час весільної ейфорії замислюється над тим, що може настати момент, коли доведеться з'ясовувати стосунки з чоловіком. Або, найгірше, зі скандалами ділити з ним меблі та каструлі. Але в житті трапляється всяке, і, на жаль, деякі шлюби завершуються дуже неприємним чином.

Ми  в жодному разі не засуджуємо нікого з героїв цих історій. Просто нагадуємо, що й таке буває.

• Моя знайома розлучилася відразу після весілля, бо напередодні наречений їй зрадив, а вона про це дізналася. Але скасовувати весілля було пізно: вже замовили ресторан, запросили гостей, включно з родичами з інших міст. Надто складно було всім пояснювати причину. У результаті одружилися, розділили подаровані гроші та розійшлися. © Марія Бекреєва / Facebook
• Мій тато після розлучення зробив усе можливе, щоб не мати відношення до нас, дітей. Наприклад, якби мами не стало, ми опинилися б під опікою держави, а не під її опікою. І він не збирався платити аліменти. Мені стало відомо про це лише у 16 ​​років. Мій брат досі відмовляється вірити в це і вважає, що наш отець був святим, а зла мати вставляла йому палиці у колеса. © jinbaittai / Reddit
• Ми з чоловіком відклали гроші на лікування безпліддя та ЕКЗ. Паралельно вирішили зняти більш простору квартиру для майбутніх дітей, вибрали меблі, і вперше я опинилась у тій самій «зоні комфорту». Усе закінчилося, коли до нас із іншої країни приїхав його 13-річний позашлюбний син.  Чоловік не знав про нього, але ДНК-тест усе підтвердив. Усі відкладені гроші пішли на сина, тепер чоловік каже, що мені не треба лікуватися, адже дитина вже має. Підліток мене ні в що не ставить. Думаю розлучатися. © «Підслухано» / Ideer
• У моєму місті жінка, якій вже за 70, працює директором місцевої початкової школи. Я почала розпитувати людей, чому вона не йде на пенсію, і мені пояснили, що років 15 тому вона мала дуже важке розлучення, і тепер ця жінка повинна віддавати колишньому чоловікові частину своєї пенсії. Тому вона вирішила, що ніколи не перестане працювати, щоб він не отримав жодної копійки. © Gertrude907 / Reddit
• Я знаю пару, яка прожила у розлученні багато років. Кожен із них працював над собою: робив кар'єру, упорядковував фінанси та займався саморозвитком. Вони зіткнулися один з одним на якомусь заході та почали балакати.  У результаті мої знайомі знову почали зустрічатися, за кілька років одружилися  і вже майже 20 років живуть довго і щасливо. © Eileen Wood / Quora

• У мене все нудно та стандартно. Єдиний кумедний момент був, коли мій зараз колишній чоловік подавав на розлучення через суд і вказав причину: «минула любов». Мені не дали дописати, що помідори зав'яли. М-так. © Марина Горбачова / Facebook
• Я виросла у сім'ї, де батьки намагалися зберегти сім'ю через дітей. Коли вони нарешті розлучилися, усім стало лише краще. При цьому кожен із них окремо хороша людина. Не треба думати, що діти не бачать натягнутість, відсутність радості, дрібну гризню та інше. Це для них також сильний стрес. Мені не потрібно, щоб через мене хтось інший був нещасним, особливо моїм близьким. А добрі стосунки «батько — дитина» можна налагодити і поза сім'єю. © WeirdSister / AdMe
• Нещодавно розлучилася колега, яка пробула у шлюбі близько 3 років. Усі її шкодують і кажуть, як підло вчинив чоловік. Але при цьому вдають, що не пам'ятають, як кожних вихідних ця жінка купувала собі нові речі або косметику на гроші чоловіка, а після шопінгу приходила і говорила, як чоловік виносить мозок. Він приносив їй на роботу їжу та гроші, а вона демонстративно принижувала його перед усіма і до того ж крутила на роботі з іншими чоловіками та захоплювалася ними. А потім виявилось, що у чоловіка з'явилася інша. Я бачила якось його з новою дівчиною, вони щасливі. Не розумію, чого він так тягнув із розлученням. © «Підслухано» / Ideer
• Мені колишній чоловік цілком серйозно висловив, що я на нього не чекала. Звалив при цьому дуже некрасиво: поки мене вдома не було, зібрав речі та поїхав, залишивши записку. На зв'язок не виходив, на дзвінки та СМС не відповідав. Я кілька тижнів до себе не могла отямитися. Потім потроху відійшла. З'їздила у відпустку, особисте життя налагодила, а восени чоловік з'явився із претензіями. Виявилося, що я мала весь цей час сподіватися, що він одумається і повернеться. © Vzarr / Pikabu
• Со временем я изменился, стал лучше и начал понимать женщин. Моя нынешняя жена учит наших детей на дому, а я работаю на удаленке рядом с ними. В первом браке это свело бы меня с ума. Я бы уходил в ванную и запирал дверь просто для того, чтобы быть подальше от нее. Сейчас мы с женой проводим вместе 95 % времени, и мне это нравится. Мне нужно было пройти через все браки и разводы, чтобы установить счастливые отношения с женой № 5. © Andy Eaton / Quora

• Моя коллега на полном серьезе возмущалась тем, какая жена досталась ее знакомому. Она недавно этого Антошеньку увидела и поздравила с браком. А он: «Ой, тетя Валя, мы разводиться собираемся. Представляете, она за 3 месяца совместной жизни ни разу подушку мне не взбила!» Услышав о такой вопиющей бесхозяйственности, я решила, что коллега, женщина с прекрасным чувством юмора, шутит. Но не тут-то было! © Евгения / AdMe
• Я замужем уже 13 лет, с мужем все хорошо, дочь подрастает. На днях встретила знакомую, которую лет 11–12 не видела. По иронии судьбы она является подругой бывшей жены моего супруга (наш город — большая деревня). Пустые вопросы из любопытства: как дела, как дочь, где работаешь и все в таком духе. И тут неожиданно:
  — С мужем не развелась еще?
  — А должна была?
  — Ну я думала, долго вместе не пробудете. Знаешь, ведь на чужом горе счастья не построишь!
  — Хм, извиняюсь, а на чьем горе?
  — Ну ты ж его из семьи-то увела!
  — Катя, из какой семьи? Они в 2003-м развелись! А мы с ним в 2007-м поженились.
  — Вот не вышла бы ты замуж за него, так он бы к Маше вернулся! А из-за тебя — нет!
  Я была просто шокирована этим разговором. Сослалась на то, что тороплюсь, и в машину сбежала. Вот как, оказывается: разлучница я. А то, что между мной и той женой прошло 4 года и в промежутке была еще одна девушка, — это не считается. © lisanel / Pikabu
• Я адвокат, который занимается разводами. Один мой клиент выдавал такие выкрутасы, что мне было жаль его несчастную жену. Он трясся над деньгами, запрещал домашним посещать парикмахерскую, есть в ресторане и ходить в кино. Но самое странное — это то, что он всегда держал при себе рулон туалетной бумаги и выдавал членам семьи по маленькому кусочку, который нужно было попросить перед посещением туалета. Жена решила уйти от него, когда он испортил ей волосы во время очередной домашней стрижки. © ulietcaravello1 / Reddit
• Мои родители развелись после 49 лет совместной жизни. Мать десятилетиями закрывала глаза на неверность моего отца, но, когда он начал выносить сор из избы и публично ее унижать, она ушла, хотя ей было уже за 70. Думаю, и у других людей в жизни есть переломные моменты, после которых брак уже не склеишь. © Nick-Schön / Quora
• Ох, расскажу сейчас! Мой бывший подал на развод, а я узнала об этом только из судебной повестки. Звоню свекрови: мол, так и так, что делать? Свекровь говорит: «Не волнуйся, иди в суд, пиши заявление, что согласна и просишь развести вас в твое отсутствие». Я так и сделала. Как потом оказалось, бывший хотел просто припугнуть меня, мол, куда ты денешься с 2 детьми. А потом он прибежал ко мне на работу с выпученными глазами и воплями: «Зачем ты это сделала?!» Прошло 20 лет, а он так и не женился. Все ждет, что приму обратно. © Ира Быкова / Facebook

• Мой отец — юрист, который одно время занимался разводами. Он рассказал мне, что люди готовы часами спорить, кому достанется садовая мебель за $ 150 при ставке адвоката в $ 300 за час (с каждой стороны). И тут дело не в дележе имущества, а том, чтобы посильнее задеть бывшего «плохого» супруга. © Spaceflunky / Reddit
• Я знаю пары, которые разводились после 40–50 лет брака, потому что перестали любить друг друга. Одна женщина сказала мне: «Я терпеть не могу, как он пережевывает еду». Зато другая сообщила, что ненавидит мужа, но не хочет развода, потому что надо сохранить семью ради детей. И неважно, что отпрыскам на тот момент было уже за 30 лет. © Fran Brochstein / Quora
• Я вышла замуж в 21. Развелась в 41. И каждый день задаю себе вопрос: «Чего я ждала столько лет?» Он старше на 17 лет, искренне думала, что он уже нагулялся, мы команда, семья, у нас дети, кот, пироги по выходным... Но сразу после регистрации брака мой новоиспеченный муж погулял со мной по городу 2 часа и поехал с мамой на дачу. Когда я поехала в роддом, он снова отправился к свекрови. На развод я пришла одна. Угадаете, где был мой муж? Правильно, с мамой на даче.
  Моя дитина питає, навіщо треба було стільки чекати. Так, колишньому зараз майже 60, він не працює, і мій вчинок виглядає свинством. Але ці маленькі історії для мене справжнє виправдання. Слушного моменту для розлучення не буде ніколи. Маленькі діти, літні батьки, спільне житло завжди буде повно всяких причин. А потім ви постарієте в очікуванні дива. © Micuoko / Pikabu
• /adme