В Україні тисячі військових пенсіонерів: чому вони не воюють

В Україні існує величезний мобілізаційний резерв, про який майже не говорять. Це військові пенсіонери. Люди з досвідом служби у Збройних силах, МВС, СБУ, Нацгвардії, Державній прикордонній службі та інших силових структурах.

І хоча офіційно вони вже "на пенсії", насправді багато хто залишається працездатним і фізично активним.

"Телеграф" вирішив дізнатися, скільки таких людей налічується насправді і чи є вони корисними для війська?

У липні у публічному просторі активно обговорювалася цифра — 635,8 тисячі військових пенсіонерів, середній вік виходу на відпочинок яких становить 51 рік. Серед них, за інформацією ЗМІ, 145 тисяч є чоловіками призовного віку, які начебто не працюють, не проходять військової служби та не мають офіційно встановленої інвалідності.

Після офіційного звернення "Телеграфа" до  Пенсійного фонду України  з'ясувалося, що фактичні цифри дещо інші.

Отже, станом на червень 2025 року пенсії за вислугу років отримують  160 859 осіб  віком від 45 до 60 років. Тобто йдеться про людей, які здебільшого все ще є працездатними і можуть виконувати завдання — особливо якщо йдеться про штабну, інженерну чи технічну роботу.

Серед них 47 091 працюють, але вже не у військовій сфері, а 98 120 офіційно безробітні. Водночас 15 544 особи продовжують службу як військовослужбовці, а ще 104 особи виділено до категорії найманих працівників, мобілізованих чи добровольців.

Середній вік виходу на пенсію становить 44,19 року.

Водночас, як уточнюють у Пенсійному фонді України, статистичні дані стосуються лише пенсій за вислугу років. Спеціального  обліку інвалідів серед одержувачів цього виду пенсій фонд не проводить.

Отже, залишається невідомим, чи можуть ці військові пенсіонери нести службу, як і те, де вони зараз перебувають — у межах України чи за кордоном.

Пенсія (не) звільняє з обов'язків

Так чи інакше, відповідь на запит "Телеграфа" Міністерство оборони чітко пояснило:  наявність пенсії не є підставою для звільнення призову під час мобілізації.  Граничний вік перебування у запасі становить 60 років для рядового та офіцерського складу та 65 років для вищого офіцерського складу, у тому числі генералів.

Тобто формально майже всі військові пенсіонери є мобілізаційним ресурсом нарівні з іншими громадянами. Більше того, у МОУ нагадали: навіть  якщо людину призивають на службу, вона продовжує отримувати пенсійні виплати на весь період служби .

Чи пенсіонери можуть реально посилити армію?

Тут розпочинаються нюанси. Щоб зрозуміти, як усе влаштовано всередині, журналісти "Телеграфа" поспілкувалися з  військовим пенсіонером , який конфіденційно пояснив особливості життя після завершення служби та можливі шляхи призову колишніх військових до лав. За його словами, реальна бойова цінність військових пенсіонерів залежить від кількох факторів, і далеко не всі вони одразу можуть стати ефективними під час мобілізації.

Насамперед, це  вік та стан здоров'я . Деякі пенсіонери ще здатні проходити марш-кидки та фізично витримувати бойові навантаження, а хтось уже має серйозні хронічні хвороби.

"Багато хто виходив на пенсію здоровим і придатним до служби. Проте вже через кілька років стан здоров'я може суттєво змінитися. Формально ж у документах такі люди залишаються "придатними". Багато хто з них повторно проходить військово-лікарську комісію лише у разі мобілізації, яка може визнати їх непридатними", - пояснює співрозмовник.

Пенсійний фонд враховує до 145 тисяч військових пенсіонерів. Вони не служать і не працюють у військових структурах, але у ТЦК їх чомусь не викликають. Який відсоток військових пенсіонерів фактично призвали до ЗСУ у 2022-2024 роках, Генштаб не відповів.

Адвокат Ігор Чудовський вважає логічним, що саме військові пенсіонери зобов'язані першими йти до ТЦК, оскільки є професійними військовими. Вони все життя вчилися захищати країну та отримували за це гроші.

"Те, що деякі зараз уникають цього обов'язку - питання моральне, а не юридичне", - сказав він.