У Миколаєві через війну в дітей із особливостями погіршився перебіг ментальних хвороб

З початком повномасштабного вторгнення Росії до України у міському центрі комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю кількість вихованців зменшилася зі 150 до 59. Цифра коливається внаслідок переселенців та внутрішньо переміщених осіб. Через бойові дії погіршився перебіг ментальних хвороб.

Про це розповів директор центру реабілітації Роман Крайник, пише Суспільне.

З початком повномасштабного вторгнення у міському центрі реабілітації кількість вихованців зменшилась утричі. На постійній основі займається 59 дітей, п'ятеро повнолітніх, розповідає Роман Крайник.

"Не таким важким був би перебіг хвороби. Більше того, значна кількість вихованців просто не мали б необхідності приходити до нашого центру, тому що їхня психіка залишалася б у порядку. Війна, постійні вибухи, шокова ситуація не впливала б на їхній психологічний стан", – сказав Роман Крайник.

За словами директора Центру реабілітації, з дітьми працюють лікарі, реабілітологи та психологи. Персонал за допомогою волонтерів намагається організовувати різноманітні заходи на кшталт майстер-класів, ігрових естафет. Попередньо все обговорюється із батьками вихованців.

"Дітки мають можливість провести релаксацію, покращити стан свого самопочуття. Насамперед психологічного. І звичайно ж покращити час перебування у центрі", - каже Роман Крайник.

Дитячий психіатр Центру реабілітації Лідія Сторчак розповідає, що зміна місця проживання впливає на дітей із особливостями ментального розвитку. Вони не отримують належної терапії, психологічної підтримки тощо. Заклад, де працює Лідія Сторчак, орієнтований на дітей із синдромом Дауна, аутизмом, шизофренією, розумовою відсталістю тощо. Жінка каже, що особливості терапії не дозволили виїхати з міста деяким родинам, де виховуються діти з подібними діагнозами.

"Вони переживали, бо у нас у місті були обстріли. Тому люди, які їх оточували, тобто їхні рідні, по-різному реагували на ці ситуації і, звичайно, вони намагалися врятувати дитину і себе. Тому це були жахливі обставини для всієї родини. І звичайно, у дитини посилюються страхи. І доводилося надавати більше медикаментозної допомоги", - сказала Лідія Сторчак.

Наталія Семенець виховує п'ятнадцятирічного сина Костянтина. У хлопця діагностовано аутизм. Костянтин не розмовляє, але може читати та писати на планшеті. На руці – іменний браслет, де написано, що він не розмовляє та вказані номери телефонів рідних. Його Наталя замовила на початку повномасштабної війни.

"На жаль, зараз практично немає групових занять для цих дітей. Оскільки це небезпечно збирати купу дітей. І за це ніхто не може відповідати і це зрозуміло. Тому більшість індивідуальних занять", - розповіла Наталія Семенець.

Жінка каже, що до 24 лютого 2022 року та епідемії ковіда, на соціалізацію цих дітей приділялося значно більше часу, ніж зараз. Обстріли, виїзд в інше місто - все це вплинуло на стан її сина, Костянтин почастішав напади.

"На той момент, коли у хлопця почалися напади, я не розуміла, що з ним відбувається. Так я і на відеозв'язок виходила з лікарями. Лікарями, не з одним. І надсилала їм відео його поведінки. Ось і зараз, якщо ми раніше разів. у півроку навідувалися до лікаря, здатися, що зараз практично кожен місяць, а то й кілька разів на місяць", - розповіла Наталя.

Станом на 16 травня Костянтин, окрім міського центру, комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю відвідує спортивний зал, адаптований для потреб дітей з особливостями ментального розвитку. Тут із ним нейрогімнастикою, силовими вправами та вправами на координацію рухів займається реабілітолог.