Сотням тисяч українців, які залишилися без даху над головою, пояснили, як отримати нове житло

Сотням тисяч українців, які залишилися без даху над головою, пояснили, як отримати нове житло

Сотням тисяч українців, які залишилися без даху над головою, пояснили, як отримати нове житло

13 мільйонів українців війна вигнала з дому. Багатьом із них уже нікуди повертатися – російська армія перетворила їхні будинки на руїни. Відновити їх неможливо.

Інформацію про зруйноване житло влада вже рік збирає через мобільний додаток «Дія». Українці подали 350 тисяч заявок. Загальна площа цього житла – понад 23 квадратні кілометри. Щоб краще уявити це величина цілого районного центру. Наприклад, Яворова, 15-тисячного міста Львівської області.

У березні президент підписав закон про компенсацію за зруйноване війною житло. Нині уряд напрацьовує механізми реалізації. Діяти він розпочне вже у травні. Тож незабаром у людей, чиї будинки знищені чи пошкоджені, може з'явитися можливість придбати чи збудувати заново собі будинок.

 

Як отримати відшкодування за знищене житло?

 

Для того, щоб отримати відшкодування, українцям потрібно залишити заявку, що житло зруйноване чи пошкоджене. Зробити це можна кількома способами.

Перший варіант – через мобільний додаток "Дія". Для цього виберіть на вкладці «Послуги» пункт «Ушкоджене майно». Вкажіть тип житла, ступінь руйнування, адресу. Напишіть, коли житло зруйнували, і, якщо є фотографії, прикріпіть їх. Весь процес триває кілька хвилин.

Другий варіант – зверніться до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), Центру соціального захисту або нотаріуса. Там вам можуть допомогти із заявкою.

Після того, як закон запрацює, з'являться виїзні пункти для отримання інформації від постраждалих українців. Кожна заявка потрапить до спеціального реєстру.

Подавати заявку можуть власники зруйнованої нерухомості, інвестори, члени кооперативів та спадкоємці, які вклали в будівництво. Якщо власників кілька, достатньо заявки від одного. Проте суму компенсації поділять між кожним із них.

Подані заявки потраплятимуть до спеціальних комісій – їх створюватимуть місцеві ради та адміністрації. Комісії перевірятимуть документи та розглядатимуть заявки, встановлюючи суму компенсацій.

За законом, всю інформацію в кожній заявці комісія повинна розглянути протягом місяця. Однак, як стверджує аналітика Центру спільних дій Оксана Заболотна, на практиці це втілити буде непросто.

«Щойно закон запрацює і, як пропонується, будуть мобільні ЦНАПи, навантаження на комісії буде дійсно дуже велике. Тому 30 днів – абсолютно нереалістичний термін», – зазначає експерт.

Як повідомляв раніше автор закону, народний депутат Олена Шуляк, лише жителі Ірпеня подали 20 тисяч заявок. Вона погоджується – на певні комісії чекає «величезна кількість роботи», однак її спрощуватиме те, що за допомогою створеного реєстру пошкодженого майна більшість процесів буде автоматизовано.

 

Яку компенсацію можна отримати?

 

Мешканці отримають житлові сертифікати – ними можна буде розраховуватись за нове житло. Якщо житло дорожче, можна буде оплачувати кількома сертифікатами чи додавати свої кошти. Також за відшкодування можна буде інвестувати в нові, ще не збудовані будинки. Розраховуватись сертифікатами за житло можна буде лише у певних компаній – поки що невідомо, які саме, це вирішує Кабінет міністрів. Він має підготувати окрему постанову.

«Продавця нерухомості, населений пункт людина обиратиме самостійно. Держава не даватиме своїх рекомендацій – ми вважаємо, що це має відбуватися безпосередньо на розсуд цієї людини, яка має зруйноване житло», – пояснила народна депутат Олена Шуляк.

Для власників зруйнованих будинків закон пропонує два варіанти – вони також можуть отримати житловий сертифікат або кошти на спеціальному рахунку. Їх можна буде витратити лише на будівництво – як із державною програмою «ЄПпідтримка», пояснює аналітика Оксана Заболотна.

Така сама система працюватиме і з пошкодженим від війни житлом, яке можна відремонтувати. У цьому випадку процедура звернення така сама, як і для тих, у кого житло зруйноване повністю. Пошкодження оцінюватиме комісія. Компенсацію людина отримає на особливий рахунок. Гроші з нього можна буде спрямувати лише на ремонт.

 

Як визначити суму компенсації?

 

Поки що процедура визначення суми компенсації ще не описана – вона з'явиться згодом окремою постановою уряду. Автор закону Олена Шуляк запевняє, що ціна має бути ринковою – відповідно до вартості житла у регіоні до повномасштабної війни.

«Станом на сьогодні це точно залежатиме від регіону, і зараз обговорюються якісь додаткові чинники – як, наприклад, рік побудови будинку. Нас також запитують, як оцінюватиметься вартість ремонту… Ну, зараз це перевірити практично неможливо», – пояснює депутат.

Отримати компенсацію за житло зможуть і люди, чиї зруйновані будинки – під окупацією, зазначає Шуляк: «На сьогоднішній день є різні сучасні засоби – і фотозйомка, і фотоаерозйомка, різні роботи із супутниковими даними. Ми спілкувалися з фахівцями, не бачимо там жодних проблем, щоби зафіксувати такі руйнування».

Втім, проблеми можуть виникнути, якщо у вас немає документів, які б підтверджували факт власності житла. Але – лише у певних випадках. Якщо ви стали власником житла після 2013 року, проблем не має бути. Адже з тих пір усі дані щодо власності нерухомості містяться в електронному реєстрі. Досі інформацію зберігали переважно паперово, в архівах та місцевих радах.

Комісія допомагатиме в одержанні копій документів. Вона звертатиметься до різних відомств, реєстрів, місцевих рад, чи є у них інформація про право власності на житло. Якщо ні – доведеться йти до суду та там доводити своє право власності.

«Якщо ці дані дуже старі і вони відсутні в реєстрах, очевидно, що комісія не зможе цю інформацію жодним чином отримати. «Якщо ці дані дуже старі і вони відсутні в реєстрах, очевидно, що комісія не зможе цю інформацію жодним чином отримати. А оскільки він не може його отримати, а людина на руках не має тих підтверджуючих документів, то в такій ситуації неможливо буде зробити нічого», – зазначає Оксана Заболотна.

За словами Олени Шуляк, суди зможуть прискорювати розгляд таких справ.

«Звичайно, це буде трохи затягнуто у часі. Але, я впевнена, що наші суди, розуміючи проблематику, яка є сьогодні у людей, яким немає, по суті, де жити, вони такі судові процеси прискорюватимуть», – зазначає автор закону .

 

Коли можна отримати відшкодування?

 

За словами Олени Шуляк, перші компенсації люди зможуть отримати вже за два місяці. Як вона зазначає, інформацію про зруйновані будинки, де вже провели технічні обстеження, зможуть перевірити та внести до Реєстру швидше.

Відповідно до закону кошти на відшкодування братимуть із кількох джерел – це і державний, і місцеві бюджети, гроші від міжнародних донорів та майбутні репарації від Росії. Першим джерелом зараз є, за словами Шуляка, конфісковані кошти «дочок» російських банків.

«Основна сума – від Ощадбанку Росії». І ми якраз ці гроші планували витрачати на компенсації. Тож на сьогодні у нас точно є 17 мільярдів гривень. І 35 мільярдів прибутку Національного банку України також можна буде використати на різні процеси, пов'язані із відновленням. Ми розраховуємо, що цього року компенсацію отримають десятки тисяч сімей», – повідомила авторка закону.

І всього на компенсацію за все зруйноване житло знадобиться набагато більша сума. Тільки за торішніми оцінками Світового банку – це 69 мільярдів доларів, тобто близько двох річних бюджетів України. Так, як зазначає експерт Заболотна, виплачувати компенсації українцям можуть значно довше, ніж обіцяють представники влади – роками чи навіть десятиліттями.

«Ми розуміємо, що грошей на компенсацію всім людям за їхнє зруйноване житло – не буде. Тож будуть проблеми. І насправді це вже питання про те, чи готовий уряд нести репутаційні втрати через невиконання своїх обіцянок та зменшення довіри до нього», – зазначила аналітика «Центру спільних дій».

radiosvoboda.org

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів