Сім'я вивезла з Харкова 50 тварин – всіх умістили в одному легковику

50 тварин в одному легковику вивезла харківська родина з-під обстрілів із Північної Салтівки, рятували не лише власних домашніх улюбленців, а й тих, кого раніше покинули господарі, або викинули з ветеринарних клінік, йдеться у  ТСН .

На Кіровоградщину, де втікачам надали притулок, вони приїхали лише в домашніх капцях, бо рятували найцінніше — життя чотирилапих та крилатих.

У новому дворі родини Кудрявцевих шумно. Чотирилапі переселенці радіють волі, бо півтора місяці разом із господарями просиділи у підвалі під обстрілами.

До війни подружжя мало п'ять собак, але сусіди тікали від вибухів і залишали своїх улюбленців. "Перший час люди просто залишали ключі: "Годуйте кролика. Адже ви залишаєтеся. Погодуйте там ще когось…" І в нас удома просто були ключі від усіх квартир. Згодом ми не залишили їх – довелося забрати всіх", – каже Тетяна.

У підвалі свого будинку рятували й тих, кого господарі чи ветеринарні клініки просто викинули надвір. "Собак було 16, всього напевно штук 50 живих душ - кролики, морські свинки, папуги, шиншили. Чого там тільки немає. Люди бігли виносили все, що можна, все живе. У клітках, акваріум стояв між поверхами з черепахою. Все, що можна – ми забрали все, що влізло», – розповідає жінка.

Коли росіяни вкотре накрили Салтівку різнокаліберною артилерією, родина вирішила їхати. "Ми коли вантажилися, за 200 метрів від нас снаряди вибухали. Я в машину заклав усе, що міг, і поїхав - чотири мішки корму скотчем прив'язані до даху. Все - більше нічого. Речей не було", - розповідає Михайло.

"Всі в одній клітці, ніхто не бився, тиша була, свинки по банках. Папуги вилітали і літали по салону, черепаха торпедою бігала... У машині була така тиша, настільки треба було вирватися звідти", - згадує жінка.

Так і їхали чотири сотні кілометрів до селища Кіровоградської області. Місцеві волонтери, які приготували для переселенців будинок, були вражені побаченим. "Вони, коли приїхали та почали виходити з цієї машини, я просто не зрозуміла, куди вони всі разом помістилися! Це собаки, клітки, кішки", – згадує волонтерка Тетяна.

Багато чотирилапих або пернатих переселенців розібрали місцеві жителі, інші досі чекають на нових господарів. За турботами про тварин про власний біль Тетяна та Михайло намагаються не згадувати, хоча вони пережили справжнє пекло. "Вибухало все навколо. У нас багато було і трупів у дворі, і поруч у сусідньому дворі. І дітки, і жінки, дитину розірвало. Багато було горя, дуже багато. А найстрашніше навіть у цій тиші, коли все заспокоїлося, ти розумієш, що ось твої сусіди помирають не від старості, а від горя, яке вони бачать», – згадує Таня.

Незважаючи на це, родина мріє повернутися до рідного Харкова та привезти деяких евакуйованих тварин. За ними, мабуть, ще повернуться господарі.