Миколаївська фехтувальниця Ольга Харлан з'явилася на обкладинці Vogue Ukraine

Олімпійська чемпіонка з фехтування з Миколаєва Ольга Харлан з'явилася на обкладинці Vogue Ukraine.

Інтерв'ю опубліковано на сайті Vogue.

На даний момент Ольга Харлан знаходиться в італійській Болоньї на тренуваннях.

Рідне місто Ольги Харлан – Миколаїв, тут мешкає вся її родина ось уже кілька поколінь. Тут вона жила до 2017-го, свого 27-річчя, після чого переїхала до Києва.

Її тато захоплювався вітрильним спортом, але дівчинка пішла іншим шляхом. З шести років займалася танцями, але через три роки гурток став надто дорогим. І дев'ятирічна Ольга перейшла до безкоштовної секції фехтування, де її першим тренером став хрещений батько. Вже за чотири роки Ольга Харлан перемогла у чемпіонаті України та потрапила до збірної країни. Далі – важливі перемоги: у чотирнадцять – перший дорослий чемпіонат Європи, у вісімнадцять – перше олімпійське золото у Пекіні, у дев'ятнадцять – перше золото на чемпіонаті світу. Наче казкова історія, в якій насправді важлива сюжетна лінія про політичну позицію в спорті, громадянську позицію та зміни, які в життя принесла війна.

Харлан повідомила, що на доріжці під час змагань залишається незмінно зосередженою — навчилася опановувати емоції. Проте в особистісному вимірі все зовсім не так спокійно:

Я вже не раз проживала ситуації, в яких мене не хотіли чути як українку, яка намагається донести правду про країну-агресорку. Тому навчилася просто йти вперед з розбитим серцем. Знаходити людей, які мені близькі, і триматися їх . про наших хлопців на фронті – згадую про них і розумію, що мені взагалі не важко ”.

Спортивному цеху буває непросто, адже на змаганнях часом доводиться стикатися з російськими спортсменами – хай вони виступають під нейтральним прапором, але від цього не легше. Шаблистка вважає, що українці обов'язково повинні брати участь у важливих змаганнях:

"Ми заслуговуємо на те, щоб про Україну знали. Наша місія як спортсменів - розповідати про війну. Ми тут для того, щоб нагадувати всім, що ми стоїмо за своє. Якщо наші хлопці борються на фронті, я повинна боротися теж" .

Ольга прийняла для себе важливе рішення – не подавати руку російським спортсменкам, навіть незважаючи на те, що правила цього вимагають. На чемпіонаті світу з фехтування, що проходив у Мілані в липні цього року, вона відмовилася "привітати" рукостисканням після своєї перемоги Ганну Смирнову, "нейтральну" атлетку з Росії. Смирнова намагалася сама підійти і подати руку українці, але та виставила вперед шаблю, запропонувавши натомість "вдаритися" зброєю. Росіянка оскаржила такі дії: згідно з правилами Міжнародної федерації фехтування, відмова у привітанні карається чорною карткою, тобто дискваліфікацією на 60 днів.

Ризик упустити можливість займатися улюбленою справою та не поїхати на Олімпіаду наступного року – надзвичайний виклик.

Коли мене дискваліфікували, я прийняла цей факт, – згадує спортсменка. – Розуміла, що втрачаю можливість пройти кваліфікацію на Ігри . Пекіні та срібло 2016-го у Ріо-де-Жанейро у команді, а також бронзу 2012-го у Лондоні та 2016-го у Ріо в індивідуальній першості. Може, саме так має закінчитися моя кар'єра. було дуже важко” .

На її підтримку піднялася вся Україна. Ця історія спричинила важливий результат: Міжнародна федерація фехтування скасувала дискваліфікацію. Харлана допустили до Олімпіади 2024 року в Парижі, а спортсменам дозволили не подавати руки суперникам.

" Це допомогло розставити крапки над "і", - робить висновок Ольга. - Мабуть, у фехтуванні я виявилася першою, з ким це сталося. Тут закони дуже чіткі. Але міжнародні структури та федерації отримали сигнал, що в контактних видах спорту ці правила повинні змінюватись ”.

Харлан зізналася, що навіть під час змагань та тренувань часто перевіряє стрічку новин:

Якщо починається тривога, то стежу, що чути, що пише моя сім'я. Знаю, це відволікає, і останнім часом намагаюся себе контролювати — наприклад, не чіпати телефон протягом години. У той же час не хочу тікати від реальності і взагалі припиняти стежити за тим, що відбувається ”.

Щоб підтримувати ментальне здоров'я, Ольга радить знайти психолога, психіатра чи терапевта:

Мені в тій непростій історії в Мілані було б набагато важче, якби я не працювала над своїми емоціями разом із фахівцем. Коли накривають гнів, злість чи розпач , твій розум і тіло працюють проти тебе. У такі часи дуже важко мовчати і тримати все в собі .