Мешканці лише 23% сіл в Україні мають доступ до централізованого водопостачання, - рахункова палата

65% населення України мають доступ до централізованого водопостачання. За кількістю населених пунктів це лише четверта частина сіл та 98% міст України.

Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання заходів, спрямованих на досягнення мети у програмі «Забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року». Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун, повідомляє прес-служба лічильної палати.

Аудит показав певний прогрес, проте залишається низка невирішених проблем забезпечення доступності до питної води та якісних послуг з її постачання, будівництва та реконструкції систем централізованого питного водопостачання та водовідведення у селах та віддалених регіонах.

Зокрема, Україна працює над зменшенням обсягів скидання неочищених стічних вод. У 2021 році порівняно з 2015 роком обсяги скидання цих вод зменшилися на 38%, а їхня частка – на 5%. Це покращує стан водних ресурсів, позитивно впливає на здоров'я українців та забезпечення їх чистою питною водою.

Позитивна динаміка спостерігалася і при використанні води у виробництві та побуті. Так, у 2021 році водоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) зменшилася більш ніж утричі та становила 7,3 куб. м використаної води на 1000 грн. ВВП. Поточна водоємність зменшилася та становила 31% від рівня 2015 року. Проте встановлений для водоємності орієнтир ВВП на рівні 3,20 куб. м не досягнуто, тому негативний вплив на довкілля не зменшився.

Аудитори Рахункової палати констатували, що українці мають обмежений доступ до якісної питної води. Питне водопостачання населення майже на 80% забезпечується поверхневими водами, екологічний стан яких погіршується. При цьому централізованим водопостачанням забезпечено 65% українців, а за кількістю населених пунктів – 98% міст та 23% сіл. Інші жителі сільської місцевості переважно споживають воду з колодязів та індивідуальних свердловин, санітарно-технічний стан яких переважно незадовільний. З 2015 року все більше проб питної води із централізованого та нецентралізованого водопостачання не відповідають встановленим нормам та показникам. Отже, епідемічна безпека погіршується.

Водночас доступ до централізованих систем водовідведення у 2021 році мали майже 96% міст. Однак у сільській місцевості та у віддалених районах цей показник залишається незадовільним і становить лише 1%.

Повномасштабна військова агресія Росії призвела до значних, інколи ж невідновних руйнувань критичної інфраструктури централізованого водопостачання і водовідведення міст.

“В Україні питання забезпечення якісною питною водою стало особливо гостро у період повномасштабного російського вторгнення. Як бачимо, останні події – знищення греблі Каховського водосховища – ще більше посилюють негативні наслідки російської агресії, зокрема гуманітарну та екологічну катастрофу, що призводить до нестачі прісної води”, – сказав Віктор Богун.

За даними оновленої оцінки Світового банку "Швидка оцінка збитків та потреб в Україні", станом на 24 лютого 2023 року прямі збитки від пошкодження об'єктів водопостачання та водовідведення становили 2,2 млрд дол. США. Втрати в цілому оцінювали приблизно в 7,5 млрд дол. США.

Аудитори Рахункової палати встановили, що через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну фактично втрачено понад 725 млн грн, які використали у 2019-2022 роках на реалізацію інвестиційних проектів з водопостачання та водовідведення у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та Херсонській областях. Оскільки ці області сьогодні перебувають у зоні активних бойових дій та під частковою окупацією, подальше виконання заходів неможливе, а проекти втратили актуальність.

Також аудит засвідчив, що на всіх етапах бюджетного планування та виконання не відображено погодження фінансових ресурсів з Цілями сталого розвитку, зокрема Цілі 6, натомість у 2019-2022 роках на її досягнення в Україні використали кошти 9 бюджетних програм із 13 запланованих на загальну суму 4,3 млрд. гривень. З яких понад 65% – кошти позичок міжнародних фінансових організацій та іноземних кредиторів та майже 35% – кошти держбюджету, у тому числі державного фонду розвитку водного господарства (ДФРВГ) та державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). За використання коштів ДФРР фахівці Рахункової палати виявили порушень та фактів неефективного управління майже на 152 млн. гривень.

Рішення та Звіт про результати аудиту будуть опубліковані на офіційному веб-сайті Рахункової палати.