«Закрите» море перешкодою не стало: миколаївці позмагалися з одеситами на вітрильній регаті (фоторепортаж)
«Закрите» море перешкодою не стало: миколаївці позмагалися з одеситами на вітрильній регаті (фоторепортаж)
Незважаючи на військові дії, миколаївські спортсмени не лише продовжують тренуватися, а й беруть участь у змаганнях. На вихідних пройшла вітрильна регата між спортсменами з Миколаєва та Одеси, які навчаються у дитячо-юнацьких спортивних школах.
Регата пройшла на закритій водоймі на відстані від великих міст. Перед початком змагань на водоймі було виставлено два великі яскраві буї, що визначають дистанцію. На пірсі встановили суддівську лаву. Звідси все водоймище проглядається як на долоні. Юні спортсмени особисто готували свої вітрильники та спускали їх на воду.
Гарний вітер та сприятлива погода радували яхтсменів, дозволяючи максимально продемонструвати свої сили та здібності. Вітрильники вишикувалися в лінію – і судді дали сигнал до старту. Сама регата включала дев'ять гонок, а результати підсумовувалися для кожного учасника. Так, у учасника в одній гонці міг перевернутися вітрильник або суперники пішли вперед, а в інших учасник міг зібратися з силами, «зробити» своїх суперників і навіть зайняти призове місце. Це виключає можливість того, що спортсмен може програти гонку, бо йому не пощастило.
Тренери КДЮСШ «Атлант» кажуть, що вітрильний спорт лише здається простим:
- Тут треба думати, як у шахах. Мало просто натягнути вітрила, взяти кермо та пройти дистанцію. Треба враховувати, який вітер, яка течія, спостерігати за суперниками, шукати можливість пройти дистанцію, огинаючи буї найкоротшою відстанню, і при цьому не завадити нікому з інших гонщиків. Тож це – складний спорт, хоч і на перший вигляд здається простим.
Після закінчення перегонів спортсмени витягували на берег і роззброювали свої вітрильники, готуючись до параду.
А далі було нагородження. Хлопцям вручали медалі та грамоти. А ті, хто посіли перше місце у своєму класі, отримали ще й кубки переможців регати.
Місця, залежно від класу яхт, на яких спортсмени брали участь у перегонах, розподілилися так:
«Радіал»
- III — Станіслав Маркін (Миколаїв)
- II — Сергій Поставчук (Миколаїв)
- I — Єгор Попач (Миколаїв)
«Лазер 4.7»
- II — Роман Козак (Одеса)
- І — Ян Баранський (Одеса)
«Ультра», «Міні-лазер», «Супер-про»
- ІІ — Денис Джигота (Миколаїв)
- І — Дмитро Павлов (Миколаїв)
«Оптіміст»
- III — Юрій Бойко (Миколаїв)
- II — Аліна Сорокіна (Миколаїв)
- I — Андрій Мастицький (Миколаїв)
Тренери зазначають, що результати миколаївців – це плоди численних планових тренувань, але спортсмени прагнуть кращого.
– Тут багато факторів. Для когось із спортсменів простіше, коли слабкий вітер, для іншого – коли сильний. Має значення й вода. Так, осадка вітрильника залежить від типу води – прісна чи солона. Кожен уже знає свої переваги, можливості та намагається їх використовувати по максимуму, – каже один з тренерів.
Тяжкі умови життя, в яких хлопці та дівчата перебувають вже другий рік, лише загартували характер спортсменів, відточуючи їхню волю до перемоги. Як то кажуть, не завдяки, а всупереч.
А незабаром миколаївці змагатимуться за кубок України в олімпійських класах.
Побажаємо їм гідно уявити Миколаїв. І, звісно, перемоги!
Як уже повідомляли «Новини-N», миколаївським яхтсменам зараз доводиться нелегко — морське узбережжя закрите, навіть на лимані тренування на воді заборонені через загрозу підірватись на мінах, які постійно прибиває до берегів.
Працівники миколаївської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Атлант», що спеціалізується на водних видах спорту, намагалися забезпечити своїх вихованців можливістю тренуватися та займатися улюбленим видом спорту. Вже другий рік улітку дітей вивозять на водну базу, розташовану на узбережжі одного з водосховищ за межами Миколаївської області, і влаштовують їм щось на кшталт табору — живуть там разом із дітьми і там же їх і тренують.
Водосховище це (або «ставок», як його називають місцеві) закрите, виходу до моря чи лиману не має, небезпека для дітей та дорослих тут мінімальна. Крім того, як зазначають тренери, тут хороше і чисте дно, а швидкість вітру дозволяє проводити тренування так, якби вони проходили на відкритій воді.