"Ніхто відступати не збирався, але це було диво": нардеп розповів, як відстояли Миколаїв

Народний депутат та полковник СБУ Роман Костенко, який воює з перших днів на фронті у Херсонському напрямку, розповів про те, як вдалося відстояти Миколаїв.

Про це йдеться у проекті Front 18.

Як безпосередній учасник подій Костенко розповів, що управління військами координувалося зі штабу, який перебував у кабінеті голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Там збиралися всі керівники силових відомств та військові.

«Наскільки я бачив, ніхто з них відступати не збирався і всі були готові битися до кінця. Кожен стояв автомат. Той-таки Кім. Він громадянська людина. У нього завжди була гвинтівка, він щось там розглядав у ній, чіпляв на неї тепловізор. Я йому допомагав пристрілюватись», – розповів Костенко.

Не додавало оптимізму те, що сусіднього Херсона було взято на чотири дні — те саме планували зробити і з Миколаєвом.

Він пояснив, що питань із субординацією не виникало. Обороною керував генерал Дмитро Марченко. І в штабі ніхто "посадами не мірявся".

"У нас працювала чітка ієрархія. Кім – голова військової адміністрації, Марченко відповідав за оборону. Я – за координацію спецпідрозділів. Ми всі працювали на те, щоб відбити Миколаїв хоча б на якийсь час. Ми бачили якісь колони йдуть, і те що зробили, це було диво – те, що відбили”, – каже Костенко.

Коли розвідка доповідала, які сили рухаються на Миколаїв, було не по собі, бо місто не було готове до оборони.

«Над завданням працював головком, командувач округу генерал Ковальчук. Саме тут командував генерал Марченко, відзначу полковника Сидоренка. Велику роль відіграв Віталій Кім. На той момент командири рот та взводів також зробили все, щоб Миколаїв встояв. Тому що коли супротивник при наступі натикався на організований командиром взводу опорний пункт, просто в полі, він розвертався і рухався в іншому напрямку, де зустрічала наша артилерія», – розповів нардеп.

Костенко розповів, що у Тернівці є полігон, на якому вже кілька десятиліть відпрацьовують стрілянини підрозділу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. І коли окупанти намагалися зайти до Ніколаєва, частина колони рушила саме через цей полігон, через пристріляні позиції. Тож російську бронетехніку знищили прямим наведенням практично «з першого пострілу».

«Ми потім ще довго жартували, що, мовляв, не дарма, так довго тут тренувалися. Знищені бойові машини десанту досі на тернівському полігоні. Нині їх використовують як макети для стрільб», – каже Костенко.

Він вважає, що утримати Миколаїв та відігнати окупантів майже на кордони з Херсонською областю допомогла не лише військова майстерність, а й дуже велике військове везіння.

«Думаю, що вони розглядали свій відступ на межі області як тимчасовий захід. Вони хотіли відтягнутися на якийсь рубіж, зміцнитись, підтягнути тили. І, розраховуючи на те, що тут немає військ, піти в наступ трохи згодом. Але нам вистачило цього часу, щоб зайняти оборону і «закопати» бригади ЗСУ, що підтягнулися», – розповів Костенко.

Силам оборони треба було вистояти якийсь час. Хоча в артилерії був перекіс 80 на 20 не на користь ЗСУ. Поступово ситуація вирівнялася. І не через кількісну складову, а завдяки професіоналізму українських командирів. Вони чітко організували систему вогню, контрбатарейну боротьбу і дають противнику піднімати голову. Навіть при тому, що у ворога є перевага у техніці.