Тільки кожен третій український біженець хоче повернутися до України з ЄС

Незнання мови країни перебування – головна причина, через яку українці в ЄС не можуть знайти роботу, здобути освіту або звернутися за медичною допомогою

Кожен третій український біженець, який перебуває на території ЄС, хоче повернутися додому в Україну. Така ж кількість українців хотіла б залишитися в Європі. Такими є висновки опитування "Втеча з України. Досвід переміщених осіб в ЄС", проведеного неурядовою правозахисною європейською організацією European Union Agencyfor Fundamental Rights (FRA). Експерти організації опитали майже п'ятнадцять тисяч українських біженців віком від дванадцяти років у Болгарії, Чехії, Естонії, Німеччині, Угорщині, Італії, Польщі, Словаччині та Іспанії у період з серпня по вересень 2022 року.

Автори опитування зазначають, що майже половина опитаних українських біженців поскаржилася на те, що з моменту приїзду до країни перебування часто перебувають у пригніченому чи депресивному стані. 79% респондентів повідомили, що стикаються з фінансовими труднощами, і лише тридцять три відсотки мають оплачувану роботу.

Мовний бар'єр

Четвертого березня 2022 року Європейський Союз вперше за історію існування активував директиву про тимчасовий захист для біженців із України. За інформацією Управління верховного комісара ООН у справах біженців, на території ЄС перебувають чотири мільйони вісімсот двадцять три тисячі українців.

"Швидка активація директиви про тимчасовий захист дала людям, які втекли від війни, можливість швидко облаштуватись, працювати, подорожувати та отримувати доступ до послуг на всій території ЄС, але опитування показало, що практичні труднощі існують", – йдеться у повідомленні FRA.

Дані опитування свідчать, незважаючи на те, що двадцять три відсотки українських біженців відвідують мовні курси, недостатнє знання мови приймаючої країни – основна причина того, що діти та молодь кидають навчання, дорослі не можуть знайти роботу чи отримати медичне обслуговування.

"59% опитаних платять за житло, проте часто мають ділити зручності – такі, як туалет чи кухня. Багатьом не вистачає усамітнення чи тихого місця, де їхні діти могли б займатися", – йдеться в опитуванні.

59% українських дітей, які перебувають у ЄС, продовжують навчатися в українських школах онлайн чи самостійно за допомогою дидактичних матеріалів чи навчальної підтримки з України.

Важко звести кінці з кінцями

З фінансовими проблемами стикається кожен другий респондент віком від шістнадцяти років. Опитані повідомили, що "їх сім'ї долають певні або значні труднощі, щоб у країні, що приймає, звести кінці з кінцями. Тільки чверть дорослих респондентів можуть покрити свої базові щоденні витрати за рахунок роботи. І лише половина дорослих опитаних сказала, що влада допомагає фінансово з часу прибуття. ", – вказано у документі.

Серед опитаних жінок 33% не працюють, бо мають доглядати дітей чи літніх чи хворих родичів. 48% жінок наголосили, що робота, яку їм вдалося знайти, не відповідає рівню їхньої освіти.

Лише один із трьох респондентів вважає, що його здоров'я перебуває у задовільному стані, і кожен другий повідомив про серйозні проблеми зі здоров'ям. Незважаючи на високі показники депресивних станів серед українських біженців, дві третини опитаних відзначили, що оптимістично налаштовані на майбутнє.

Автори опитування зазначають, що більшість біженців з України травмовані пережитим під час війни, однак лише одна третина звернулася за психологічною підтримкою після прибуття до ЄС. Тривожать, на думку експертів FRA, дані, що половина дітей віком дванадцяти – п'ятнадцяти років, які взяли участь в опитуванні, повідомили про проблеми зі сном, концентрацію уваги, втрату почуття впевненості в собі та власну цінність.

За словами директора, FRA Майкла О'Флаерті, конфлікт в Україні викликав найбільшу гуманітарну кризу в Європі з часів Другої світової війни.

"ЄС та його держави-члени прийняли тимчасові рішення, які забезпечують необхідну підтримку. Оскільки конфлікт затягується, нам потрібно запровадити ефективні довгострокові заходи, які дозволять вживаючим суспільствам та переміщеним особам адаптуватися до потрясінь, спричинених цим конфліктом", – йдеться у прес-релізі FRA.

Автори дослідження вважають, що дані, які вдалося зібрати завдяки опитуванню, вказують на "необхідність замислитись, що трапиться після того, як термін дії статусу тимчасового захисту завершиться".

"Необхідно розпочати дискусію про тривалі довгострокові рішення, з метою отримання гарантій, що переміщені внаслідок конфлікту особи будуть соціально та економічно інтегровані в наші суспільства", – йдеться у дослідженні.

ukurier.gov.ua