У безвиході: чи витримає українська економіка п'яту зиму війни?

Економічна система України зіткнулася з черговим масштабним спадом, спричиненим затяжним характером бойових дій. Згідно з новими аналітичними доповідями провідних європейських дослідницьких центрів, зокрема Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW), перспективи української економіки виглядають настільки похмурими, що дослідники, для того, щоб її охарактеризувати, застосували вираз "виявилася у безвихідному становищі". Головними чинниками дестабілізації залишаються критичні руйнування енергетичної інфраструктури та промислових об'єктів, спричинені масованими ударами.

Про перспективи української економіки на п'ятому році війни пише німецьке видання Der Spiegel

Похмурі прогнози: зростання майже на нулі

У своєму оновленому макроекономічному прогнозі wiiw різко погіршив очікування щодо темпів зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Очікування економічного зростання на поточний рік були знижені до скромних 0,6%, що на 0,4 процентних пункти нижче липневих оцінок.

Ситуація посилюється і довгостроковими оцінками: прогноз зростання наступного року також було переглянуто у бік зниження на 0,4 відсоткових пункти і зафіксовано на позначці 2,1%. Проте аналітики застерігають: цей сценарій можливий виключно за умови безперебійної та достатньої фінансової та військової допомоги з боку західних партнерів. На тлі політичних коливань у США та Європі ця перспектива набуває все більш хисткого характеру.

Ольга Піндюк, провідний експерт WIIW з економіки України, зазначає:

«П'ята зима в умовах повномасштабних бойових дій, найімовірніше, стане для України суворим та безпрецедентним випробуванням на виживання»

Параліч ключових галузей

Головною метою ударів продовжують залишатися об'єкти генерації енергії, розподільні мережі та логістичні вузли на Чорному морі. Руйнування портової інфраструктури завдало нищівного удару по експорту: за офіційними даними інституту, обсяг відвантажень зернових культур скоротився більш ніж на 70% порівняно з літніми показниками.

Крім аграрного сектору, колосальні збитки зазнає й важка промисловість. Сталеливарна промисловість України, яка є традиційним джерелом валютних надходжень, функціонує в режимі постійних перебоїв з енергопостачанням. Ситуацію ускладнюють внутрішні макроекономічні чинники:

• Інфляційний тиск. Високе зростання споживчих цін з'їдає купівельну спроможність населення.
• Жорстка монетарна політика. Високі відсоткові ставки Національного банку покликані стримувати знецінення гривні, але одночасно паралізують кредитування бізнесу і гальмують внутрішню економічну активність.

Фінансовий фактор та залежність від зовнішніх вливань

Міжнародні фінансові організації утримують українську економіку від колапсу, проте обсяги та стабільність підтримки переглядаються. Наприклад, оцінки Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку також варіюються в діапазоні від 1% до 2% зростання ВВП, що наголошує на надзвичайній вразливості фінансової системи.

Експерти зазначають критичну залежність України від зовнішніх бюджетних дотацій. Без регулярних траншів із Вашингтона та Брюсселя виконання соціальних зобов'язань, виплата пенсій, зарплат бюджетникам та підтримка роботи держапарату опиняться під загрозою повної зупинки.

Що відбувається з іншого боку фронту?

Аналітики WIIWприділяють увагу і стану російської економіки, яка також відчуває на собі витрати конфлікту, що триває. Проте, як зазначає експерт із Росії Василь Астров, у Москви зберігається запас міцності на фінансування військових дій: держава продовжує активно запозичувати кошти на ринку, спираючись на ресурси вітчизняних комерційних банків.

Прогноз зростання ВВП Росії оцінюється лише на рівні 0,6% цього року і 1,3% у майбутньому. Проте російська економіка стикається із серйозними структурними проблемами.

Насамперед йдеться про паливну кризу. Точкові удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) спровокували дефіцит пального на внутрішньому ринку, що посилило інфляційні ризики. У відповідь Москва була змушена запровадити жорсткі заборони на експорт палива, втративши частину надприбутків від сприятливої ​​кон'юнктури світового ринку.

Приносить свої плоди та санкційний тиск. Технологічна ізоляція та обмеження імпорту високотехнологічного устаткування продовжують душити ключові сектори російської промисловості, створюючи довгострокові ризики деградації виробничих потужностей.

Таким чином, економічне протистояння переходить у фазу виснаження, де ключовими факторами виживання сторін є міцність енергосистем, обсяги зовнішньої підтримки та здатність мобілізувати внутрішні резерви.