Перша доба можливої ​​війни Росії та НАТО розписана щохвилинно

Сьогодні на Заході все частіше звучить питання, яке ще десять років тому здавалося абсурдним: що станеться, якщо Росія все ж таки зважиться на пряме військове зіткнення з Північноатлантичним альянсом? Видання iNews спільно з військовими аналітиками відновило ймовірний щохвилинний сценарій розвитку такого конфлікту — від перших сигналів розвідки до масштабної кризи, яка перевіряє на міцність саму суть 5 статті Статуту НАТО.

 Фаза "невидимої війни"

Будь-якій відкритій гарячій фазі передують місяці прихованої роботи. Військові експерти наголошують: гібридна агресія розпочнеться задовго до того, як через кордон переїде перший танк.

Кібератаки та саботаж. Відключення підводних кабелів зв'язку у Балтійському та Північному морях, хакерські атаки на транспортну та енергетичну інфраструктуру країн Балтії та Польщі.

Дезінформація та «проксі». Провокування соціальних заворушень у прикордонних районах за допомогою агентури та інформаційних кампаній.

Точки удару: 5 головних сценаріїв Кремля

Згідно з аналізом звіту Atlantic Council (автор - Річард Хукер), Росія навряд чи почне з повномасштабного фронтального кидка. Вектори потенційного удару ранжуються за рівнем ризику для Москви:

Естонська Нарва (Гібридне захоплення). Місто з переважним російськомовним населенням на самому кордоні. Раптова поява бійців без розпізнавальних знаків («зелених чоловічків»), захоплення адміністрацій та проголошення «народної республіки».

Аландські острови (Фінляндія). Демілітаризований архіпелаг у Балтійському морі, який не має постійних укріплень. Блискавична висадка десанту дозволить перерізати морські шляхи до Гельсінкі та Стокгольма.

Острів Шпіцберген (Норвегія). Спроба блискавично зайняти необлаштований норвезький архіпелаг на півночі силами Північного флоту або ВДВ РФ під приводом захисту інтересів російських добувних підприємств.

Шведський острів Готланд.  Той, хто отримав статус «непотоплюваного авіаносця» в центрі Балтики. Захоплення Готланду дозволить встановити над Балтійським морем зону заборони доступу (A2/AD) та перекрити повітря та море для НАТО.

Сувалкський коридор (Сухопутний міст у Калінінград). Найжорсткіший і безкомпромісний сценарій. Удар з боку Білорусі та Калінінграда крізь територію Литви або вздовж кордону з Польщею, щоб повністю відрізати країни Балтії від решти Європи.

Хроніка перших годин вторгнення

0-а хвилина: початок операції

Вторгнення починається без офіційного оголошення війни — або під прикриттям легенди про «масштабні навчання» у Білорусі та Західному військовому окрузі.

 Річард Хукер вказує:

«Росія може використати сили 336-ї бригади морської піхоти з Калінінграда або 76-ї десантно-штурмової дивізії з Пскова. Атака відбудеться практично без попереднього попередження, за підтримки цивільних суден, авіації та Балтійського флоту»

З 1-ї по 30-ю хвилину: розвідка б'є на сполох

У той час, як у Москві готується екстрене звернення  Володимира Путіна з «політичним обґрунтуванням» операції, на Заході першими зламують тишу аналітики розвідки.

У Великій Британії Центр військової розвідки в Кембриджширі та MI6 на основі супутникових знімків, радіоперехоплень та моніторингу соцмереж фіксують аномальні переміщення військ. Термінові секретні доповіді надходять на столи прем'єр-міністра та міністрів оборони. Лідерів країн НАТО терміново висмикують із поточних заходів.

З 30-ї по 60-у хвилину: дипломатичний шок та стаття 5

У Брюсселі скликається екстрене засідання Північноатлантичної ради.

Головне питання, яке стоїть перед блоком: чи застосовувати Статтю 5 про колективну оборону? Згідно з текстом договору напад на одного члена НАТО розцінюється як напад на всіх. Однак гібридний характер атаки (наприклад, захоплення невеликого прикордонного містечка без розпізнавальних знаків) створено саме для того, щоб посіяти сумніви серед союзників.

Професор міжнародної політики Карло Масала (Університет Бундесверу в Мюнхені) зазначає:

«Сценарій Кремля полягає у тому, щоб перевірити рішучість НАТО. Головне питання – як відповість альянс? На даний момент я не став ставати б на те, що НАТО миттєво задіяє 5-ту статтю у відповідь на локальну провокацію».

З 2-ї по 6-у годину: повітряний щит і ракетні удари

Якщо НАТО повідомляє про військову мобілізацію, події починають розвиватися блискавично. У повітря піднімаються авіаційні групи швидкого реагування (QRA), дислоковані у Балтії, Польщі та Німеччині.

Однак Європа стикається з критичною проблемою – дефіцитом систем ППО. Згідно з внутрішніми розрахунками НАТО, у разі повномасштабного ракетного удару Європа має менш ніж 5% необхідних засобів ППО/ПРО для захисту ключових об'єктів та міст.

Карло Масала попереджає:

«Якщо США не нададуть негайну допомогу, у нас у Європі просто не вистачить систем протиповітряної оборони. У разі запуску крилатих і балістичних ракет Берліном або Лондоном вони не зможуть повністю захистити свої мегаполіси»

З 6-ї по 24-у годину: наземне зіткнення та загроза «ядерної ескалації»

Починають діяти сили швидкого реагування НАТО (VJTF). Першими в бій вступають багатонаціональні батальйонні групи НАТО, які вже дислоковані в Естонії, Латвії, Литві та Польщі.

У цей момент Москва включає головний інструмент стримування ядерний шантаж. Оголошується підвищена бойова готовність стратегічних ядерних сил. Кремль висуває ультиматум: будь-яке втручання великомасштабних сил США чи удари територією РФ призведуть до застосування тактичної ядерної зброї.

За оцінками експертів із озброєння, доліт балістичної ракети від майданчиків у РФ до цілей у Центральній Європі становить близько 10 хвилин, що залишає європейським столицям лише лічені хвилини на прийняття рішень у рамках сценарію «ядерного апокаліпсису».

Головний розрахунок Кремля: «Стратегія контрольованої ескалації»

Чому в аналітичних колах взагалі розглядають подібні сценарії, адже пряме військове зіткнення з НАТО виглядає суїцидальним?

Військові оглядачі наголошують: мета гіпотетичної операції Росії – не завоювання всієї Європи, а руйнація НАТО зсередини. Якщо Москва швидко захопить невелику ділянку землі (наприклад, Нарву чи Аландські острови) і поставить Захід перед вибором між глобальною ядерною війною та дипломатичними поступками, союзники можуть засумніватися.

Якщо НАТО не зважиться на негайну та жорстку військову відповідь для звільнення території свого члена, договір про колективну безпеку перетвориться на «паперового тигра», а сам альянс фактично припинить своє існування. Саме на цей політичний ефект і може бути розрахований щохвилинний таймлайн майбутньої військової ескалації.