Депутати Ради бояться показати свої прибутки за час війни. Чому?

Під час війни більшість державних реєстрів закрито. Зокрема, і електронних декларацій. Це дозволяє чиновникам, депутатам та суддям приховувати свої статки, набуті за останні три роки. Ситуацію міг би змінити закон про поновлення декларування для чиновників. Проте народні обранці провалили голосування за ключову поправку. 

"Цим голосуванням депутати сховали від нас свої статки. Іншими словами, виглядає це так: "не ваша справа, де я взяв/взяла мої гроші". Чи це погано? На мою думку, це плювок нам, виборцям, в обличчя. "Коли плюють в обличчя? Ну, на любителя, мені ось, не подобається. Чи винні депутати, які не дали голосів? Безсумнівно, винні ті, хто не підтримав відповідну норму. Але, частинка відповідальності на цьому провалі і на мені. Адже це мій парламент. До чого я це пишу, щоб нагадати всім виборцям, що голосування в парламенті — це відповідальність виборця", — написав у Фейсбуці Олександр Ябчанка.

Ябчанка — у минулому спікер Міністерства охорони здоров'я, викладач магістерської програми Школи публічного управління Українського Католицького університету, з початком повномасштабного вторгнення приєднався до підрозділу "Гонор", що входить до складу Сил спеціальних операцій.

Він зареєстрував на сайті президента петицію із закликом накласти вето на ухвалений закон про відновлення е-декларування та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. За перші чотири години вона набрала необхідних 25 тисяч голосів, за добу цей показник потроївся.

Станом на вечір п'ятниці петицію підписали вже 83 854 особи.

Вимога для початку переговорів із ЄС

5 вересня народні депутати у другому читанні проголосували за законопроект № 9534 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану".

Здавалося б, після двох років необов'язковості е-декларування для чиновників це перемога. Якби не два "але". Серед трьох сотень поправок до документа парламентарі відхилили дві ключові.

По-перше, депутати не підтримали поправку про декларування керівництва Офісу президента, заступників, радників та уповноважених.

А по-друге, не погодились на поновлення публічної роботи реєстру декларацій, відтермінувавши його на рік. Хоча й наголосили: кожен, хто хоче, може подати до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву про персональне відкриття декларації.

За такий варіант документа проголосували 329 нардепів. Серед них представники різних фракцій та груп. Не голосували ті, хто був фігурантами антикорупційних розслідувань: Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Олександр Юрченко, Михайло Волинець, Юрій Камельчук та інші.

Олександр Ябчанка переконаний: нардепам зручно позбавляти громадян та журналістів інструменту контролю за діями посадових осіб та головного запобіжника корупції під час війни. "Таким кроком народні депутати пішли і проти заяв Європейського Союзу, послів G7 та депутатів Європарламенту", - зазначає він.

Що стосується послів "Великої сімки", напередодні вони справді зробили окрему заяву, в якій наголошували на необхідності ухвалення цього законопроекту. Крім того, про закон вони говорили на зустрічі із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

"Прийняття цього закону чекали європейці - він є одним із важливих документів у питаннях початку переговорів про членство України в ЄС, - каже політолог Олексій Кошель. - Але депутати не прислухалися до позиції послів "Великої сімки", а намагалися побудувати певну компромісну схему для себе ".

Добровільно, але не обов'язково

Компромісна схема — це не голосування за згадане виправлення голови комітету ВР з питань антикорупційної політики, депутата фракції "Слуга народу" Анастасії Радиної. Вона запропонувала відкрити декларації якнайшвидше. Її підтримали і представники громадянського суспільства та окремі народні депутати, наголосивши, що війна не скасовує корупцію, тому боротися треба на двох фронтах. Зокрема, українці мають право знати, як змінилися статки чиновників за останні кілька років — умовно побачити, чи хтось наживався раптом на війні.

Але поки що Україна про це не дізнається. 5 вересня поправку Радіною підтримали лише 199 народних обранців. Тобто забракло 27 голосів. Їх могли б дати, наприклад, 37 нардепів "Слуги народу", у тому числі голова фракції Давид Арахамія. Натомість вони просто витягли картки для голосування і нібито були відсутні. Або 55 інших представників пропрезидентської фракції, які просто не голосували, хоча деякі з них були присутні в залі.

Щодо депутатів інших фракцій, то більшість "Європейської Солідарності" та "Голосу" підтримали поправку, у "Батьківщині" лише п'ятеро натиснули зелену кнопку, позафракційні та група "Довіра" дали по сім голосів, а "За майбутнє" — вісім.

Вже після голосування Арахамія у Телеграмі написав пост із закликом до колег добровільно дозволяти оприлюднити свої декларації, а також сам пообіцяв це зробити. "Ми з керівництвом парламенту першими надсилатиме такі листи до НАЗК з проханням зробити наші декларації публічними. Це політична відповідальність кожного декларанта", — зазначив він.

Наразі йдеться про те, що ухвалений закон має вибіркову дію, і оприлюднення декларацій залежить від доброї волі депутатів та інших чиновників, які не просто одержують кошти з державного бюджету, а й є їх розпорядниками.

"Ми всі розуміємо ризики. Негайне відкриття декларацій може призвести до хвилі серйозних скандалів, - говорить Олексій Кошель. - Але в порівнянні з цим скандали, які були влітку з купівлею дорогої нерухомості та відпочинком депутатів на Мальдівах, здаватимуться малими. Дорогі купівлі депутатів можуть викликати хвилю публікацій про рейтинги автомобілів та нерухомості під час війни.І все це на тлі того, що громадяни часто збирають по 100 гривень на безпілотники.Хвиля громадського обурення просто може накрити певні політичні сили.Тому депутати керувалися виключно інстинктами самозбереження, коли утримувалися від голосування ".

Все в руках президента

Найбільш ефективний і простий варіант тут і зараз заблокувати законопроект — звернення до президента з вимогою ветувати закон і внести пропозицію про негайне відкриття декларацій. залишиться і ще буде виправлення від президента про відкриття декларацій прямо зараз", - пояснює народний депутат від "Слуги народу" Дмитро Гурін.

Політолог Олексій Кошель припускає, що на рішення президента та нардепів можуть вплинути поради міжнародних партнерів.

"Можу припустити, що державний секретар США Ентоні Блінкен, який перебував з візитом у Києві, міг знайти чарівні слова і для українського президента, і для політичної верхівки, — каже він. — Імовірність такого ветування є досить високою, особливо під час візиту держсекретаря ми бачимо , що дещо змінилася тональність заяв представників влади щодо цього закону, почали говорити, що це складне рішення, а коли кажуть, що рішення складне, треба шукати компроміс — це означає, що влада очевидно змушена буде зробити саме такий крок. Прийняття цього закону набуло широкого резонансу в медіа та соціальних мережах — петиція досить швидко набрала голоси, а влада надзвичайно чутлива до думки громадськості.що шанси на його ветування можуть бути досить великими.

Тим часом Зеленський ще не вирішив, чи ветуватиме закон про е-декларування. "Я попросив віце-прем'єра Ольгу Стефанишину провести консультації. Після них я ухвалю рішення. Їх два", - сказав він, відповідаючи на запитання журналістів.

focus.ua