Чому українські робітники почали страйкувати на заводах у Польщі

Днями пройшов страйк українських робітників на заводі з виробництва новорічних прикрас у польському місті Глівіце.

Про це " Країні " розповів 18-річний Роман, який працює на цьому підприємстві.

За його словами, українські робітники вже давно обурювалися, що роботодавець вираховує з них гроші за обідню перерву (при тарифікації по 15,5 злотих за годину за весь трудовий день, за півгодинну обідню перерву кошти вичитали), тоді як для польських робітників такі "санкції не застосовувалися.

На перший погляд, суми копійчані – українські робітники втрачали лише близько 8 злотих на день (що менше двох євро). Але, як каже Роман, людей обурив "дискримінаційний" підхід з боку адміністрації. Тож два дні українці відмовлялися працювати.

"Якраз зараз пішов вал замовлень, підприємство працює на повному завантаженні, наших роботяг там багато. Тому керівництво здалося, і видало розпорядження про повну відплату робочого дня, в тому числі, і перерви", - каже Роман.

При цьому, за його словами, умови праці на місцевих підприємствах є непростими.

"Є зміни по 12 і навіть 15 годин, багато нічних. Все оплачується за одним тарифом - 15-16 злотих на годину. За день це 160 злотих або трохи більше 30 євро. За місяць — близько 600 євро, якщо працювати з двома вихідними. Багато хто, щоб більше заробити, готовий орати по 15 годин, і у вихідні, набиває годинник", — розповідає юнак.

Тяжкі умови та "несправедлива", на думку робітників, оплата, все частіше провокує конфліктні ситуації у роботодавцями. Нерідко справа закінчується страйками, як це сталося у Глівиці.

Розбиралися, як працюється українцям у Польщі, і чому вони почали протестувати.

"Доводиться працювати по 10-15 годин на добу, платять копійки"
Роман лише нещодавно у Польщі. Напередодні свого 18-річчя, поки був "виїзним", він поїхав до Польщі на заробітки.

"Глівіце обрав давно. Там наших багато працює - на різних заводах. Деякі підприємства пов'язані одними власниками. Тому спочатку їхали з мамою на завод пластикових виробів, її там влаштували. А мені господар підшукав місце на заводі ялинкових прикрас. При цьому адміністрація допомогла нам оформити Pesel, написати заяви на допомогу. У них це поставлено на потік - українських робітників дуже багато, і постійно набирають нових", - розповів нам Роман.

За його словами, роботодавець надав їм із мамою кімнату у гуртожитку, за яку потрібно платити 300 злотих на місяць. Умови скромні (кухня та санвузол на поверсі, старі меблі), але жити можна. По роботі: оплата 15,5 злотих на годину (близько 3,3 євро). Це на заводі ялинкових прикрас. Мамі Романа на заводі пластикових виробів запропонували менше – 15 злотих на годину. При цьому є нічні зміни, за які платять за звичайним тарифом. Працювати потрібно по 10 годин на день. Але багато хто вибирає 15-годинні зміни, щоб більше заробити.

"Якщо працювати менше, особливо не заробиш - на хліб та воду", - каже юнак.

Зазначимо, що багато українських біженців скаржаться на важкі умови праці та невисокі зарплати. Які навіть зменшилися після того, як у країну ринув потік наших співгромадян.

"За миття вікон взагалі пропонують 8 злотих на годину, хоча раніше платили по 12", - обурюється мешканка Київської області Тетяна, яка зараз мешкає під Познанню.

Є й вищі ставки, але, зазвичай, для кваліфікованих робочих.

Наприклад, до гірничодобувної промисловості запрошують українських шахтарів на 6 тисяч злотих на місяць (1270 доларів) плюс премії, слюсарям на автозаводі пропонують до 30 злотих на годину тощо. Але для людей без особливої ​​кваліфікації та знання мови зарплатні пропозиції дуже скромні.

Ось які оголошення про роботу у Глівиці є для наших біженців. "Робота для жінок у Gliwice. Тільки денні зміни по 10 годин на день, 6 днів на тиждень. Склад Fresh Logistics. Робочі обов'язки: контроль цілісності продукції, поклейка етикеток. Надається житло".

Також у Фейсбук-групі "Gliwice. Оголошення. Робота в Польщі" розміщено оголошення про набор людей на виробництво пресоване пінки.

Обіцяють "можливість понад години", тобто довгі робочі дні, щоб більше заробити.

"Живеш просто як худобу - в кімнаті на 4-х у тебе тільки ліжко, та й потрапляєш сюди нечасто. День відорав, переночував, і знову на роботу. Грошей вистачає тільки щоб вижити. Про те, щоб перебратися на орендовану квартиру багато хто і не мріють - треба платити не менше 300 євро на місяць", - каже нам Галина, яка працює на заводі під Вроцлавом.

"Поляки вважають штрейкбрехерами"

Наші заробітчани скаржаться, що на деяких підприємствах українцям платять менше, аніж полякам на аналогічних вакансіях.

"Можуть також частіше ставити вихід на роботу в нічні зміни, у вихідні, що, зрозуміло, мало кому подобається", - підтвердив Роман. Донедавна люди терпіли.

Цікаво, що нещодавно на місцевому заводі Opel також був страйк - всього трудового колективу. Протестували проти важких умов праці та низьких зарплат.

При цьому, як каже Ольга Кобизєва, українцям тут працювати особливо важко.

"Усі легкі процеси вже зайняті поляками. Я вийшла на роботу на один день, і це все, на що мене вистачило. А коли був страйк, то керівництво сказало мітингувальникам: не хочете працювати на таких умовах, прийде українець і працюватиме", – зазначає Ольга Кобизєва.

З цієї причини польські робітники нерідко вважають українськими "штрейкбрехерами".

Причому за останні півроку, коли в Польщі ринув потік українських біженців, польські роботодавці ще більше погіршили умови праці, вважаючи, що наші співгромадяни працюватимуть на будь-яких умовах, оскільки виходу вони не мають.

"Дожали роботодавця, тому що замовлень багато, а працювати нема кому"

Але українці вже вивчили мову та починають відстоювати свої інтереси.

"У нас на заводі, де українців кілька десятків, приблизно до третини колективу, люди обурилися тим, що з них вираховували гроші за обідню перерву - там лише півгодини на день, у грошах це менше 8 злотих, копійки. Але з робітників-поляків нічого не вираховували, що наші порахували дискримінацією.Раз сказали керівництву, два.А потім просто з'явилася ідея не вийти на роботу.Рішили, що всіх не звільнять.І спрацювало.За два дні прийшов гонець від роботодавця, сказав, повертайтесь, більше не вираховуватимуть "Думаю, причина в тому, що зараз пішло багато замовлень, а швидко набрати нових робітників навряд чи вийде. Тому пішли на поступки", - каже Роман.

"Українці, які перебувають на роботі в інших країнах, розуміють, що вони насамперед люди і мають права. Тому почали їх відстоювати. Це хороший приклад того, що треба боротися за свої інтереси", - вважає керівник Всеукраїнської асоціації компаній. з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Але наші робітники у Польщі кажуть, що насправді є багато прикладів невдалих страйків – люди починають обурюватись, а їх просто виставляють за двері.

"Насправді часто звільняють, якщо починаєш обурюватися. Кажуть, таких як ти - черга стоїть. Тому люди бояться відкрито виступати проти роботодавця. Вже назріло питання створення міні-профспілок чи якихось ініціативних груп українців на польських заводах", - каже нам киянка Лілія, яка зараз мешкає у Варшаві.

"У біженцях бачать дешеву робочу силу"

У польських профспілках підтвердили наростаючу проблему трудової експлуатації українців.

"Деякі роботодавці та агенції з працевлаштування у двох мільйонах українських біженців бачать дешеву робочу силу та використовують війну та міграційну кризу проти тих мігрантів, які працюють на них протягом тривалого часу", - каже Ігнацій Юзвяк, експерт Центру міграційних досліджень та член профспілки "Ініціатива співробітників".

Головні проблеми українців у Польщі, за його словами, це працевлаштування без трудового договору, нелегальна робота, ненормований робочий день, затримка зарплати та відмова роботодавців виплачувати зароблене.

а залишок винагороди обіцяють перераховувати «в конверті» готівкою. І в результаті не платять обіцяну винагороду, вимагаючи при цьому працювати понад встановлені законом 8 годин. Іноді це 10, 12 годин на день і більше”, – каже Юзвяк.

Щоб права українських працівників не порушувалися, пояснює Юзвяк, особливої ​​уваги вимагають умови роботи, які потенційні роботодавці пропонують новачкам та умови проживання.

"Ми вже бачимо, що ціни на оренду в Польщі зростають. Біженці з України повинні мати житло і мати можливість заробляти на квартплату. Це проблема, яка тільки посилюватиметься. Буває, що ставки, які пропонується, скажімо, за роботу з догляду за старими і прибирання нижче, ніж ті, які пропонувалися в лютому цього року, до початку потоку біженців з України, необхідно моніторинг соціального стану мігрантів, а також втручання влади та діяльність із захисту інтересів, щоб ці люди не погоджувалися на погані умови праці. , на яких працюють люди з України, мають відчувати, що хтось, говорячи по-простому, битиме їх по руках, а за порушення прав працівників їх покарають", - каже Юзвяк.

За даними Марлени Малонг, міністра у справах сім'ї та політики, з тих українців, хто влаштувався на роботу, близько 25% працюють за трудовими договорами (umowa o pracę, - Ред.), 73% – за трудовими контрактами (umowa zlecenie, - Ред. .). Також укладаються контракти на сезонні роботи.

Тим часом у 22-й статті польського трудового кодексу зазначено, що якщо працівник виконує роботу у певний час та у певному місці, він має бути прийнятий на роботу за трудовим договором.

"Але в основному всі працюють за трудовими контрактами, це umowa zlecenie, на чому наполягають самі роботодавці. Працівники з них соціально не захищені. За umowa zlecenie можуть працювати і 10, і 12 годин на день, отримувати абсолютно будь-яку зарплату, яка не буде гарантована Ніяким мінімумом.По umowa zlecenie немає ні оплачуваних відпусток, ні оплачуваних лікарняних.По umowa zlecenie працюють так, як по ній домовилися, і часто "по-чорному", - каже представник профспілки з Варшави Марек Сераковський.

"Ще одна проблема: національна інспекція праці повідомляє роботодавців про дату перевірки. Бракує інформаційних кампаній та пропозицій допомоги робітникам. Саме тому так важливо зміцнювати трудові права мігрантів", - додає у розмові з нами Ольга Добровольська, юрист неурядової організації Асоціація правового втручання у Варшаві. .

Зазначимо, що вже діє Міжгалузева профспілка українських працівників у Польщі. Але він поки що є досить нечисленним, хоча актив співпрацює з польськими профспілками та працює, зокрема, над проблематикою низької оплати жіночої праці.