Чому президент усунув Баканова та Венедиктову

Чому президент усунув Баканова та Венедиктову

Чому президент усунув Баканова та Венедиктову

Володимир Зеленський провів найгучніші та найбільші кадрові зміни в Україні з початку війни з Росією.

Президент своїми указами усунув з посади голову Служби безпеки України Івана Баканова та генерального прокурора Ірину Венедиктову.

Своє рішення Зеленський обґрунтував тим, що сотні співробітників прокуратури та СБУ проходять як підозрювані у справах про держзраду та колабораціонізм. Також він згадав про затримання напередодні за звинуваченням у держзраді близького до Баканова екс-глави СБУ Криму Кулініча.

При цьому Зеленський не пішов шляхом звільнення обох (для чого потрібно було подавати подання до Верховної Ради і чекати на її голосування), а видав укази про усунення Баканова та Венедиктової, що дозволило йому максимально швидко усунути їх з посади (нехай формально та тимчасово) . Це говорить про важливість для Зеленського якнайшвидшого вирішення кадрового питання у двох найважливіших правоохоронних структурах.

Президентськими указами вже призначено в.о. голови СБУ перший заступник Баканова Василь Малюк, а обов'язки генерального прокурора покладено на заступника Венедиктової Олексія Симоненка. Обидва вважаються близькими до глави Офісу президента Андрія Єрмака, який таким чином дуже посилив свої політичні позиції та вплив на ухвалення рішень.

Двоє на вихід

Чутки про невдоволення на Банковій Бакановим (до речі, це друг дитинства Зеленського та один із небагатьох членів його початкової команди, який досидів на своїй посаді до останнього часу) та Венедиктової ходили давно.

Ми писали, що на Банковій до СБУ були питання про швидке захоплення російськими військами Херсона та малодушну поведінку низки високопосадовців у перші дні війни.

Дехто з них навіть втік із країни. Більше того, ходили аналогічні розмови і про самого Баканова, що СБУ офіційно спростовувала.

Один факт втечі (підтверджений), втім, виріс до великого скандалу, що вдарив безпосередньо по Баканову. Йдеться про колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ генерала Андрія Наумова, який ще рік тому вважався найвпливовішою людиною в оточенні Баканова.

Як виявилося, звільнений минулого року після низки скандалів, пов'язаних зі звинуваченням у даху контрабанди, Наумов залишив Україну за лічені години до початку війни, а в червні його затримали в Сербії під час спроби перевезти через кордон велику суму грошей. Враховуючи дружні відносини Белграда з Москвою, добре поінформованого генерала цілком можуть взяти (або вже взяли) в обіг російські спецслужби, що загрожує великими проблемами для безпеки України.

Але, схоже, останньою краплею у кар'єрі Баканова та безпосереднім приводом для його усунення стало затримання за звинуваченням у держзраді колишнього керівника Головного управління СБУ у Криму Олега Кулініча, дуже близького до голови спецслужби.

За даними "Країни", Кулінича було задокументовано на спілкуванні з представниками Міноборони Росії, а також з екс-заступником секретаря РНБО за часів Януковича Володимиром Сівковичем, який після Майдану живе в Росії.

Із затримання Кулініча розпочав своє традиційне вечірнє звернення до народу 17 липня президент і від нього провів лінію до указу про усунення Баканова з посади.

"Всьому, що він робив протягом цих місяців і також раніше, буде дана належна юридична оцінка. Також відповідатимуть і всі, хто разом з ним входив до складу злочинного угруповання, яке працювало на користь Російської Федерації. Йдеться про передачу ворогові секретної інформації та інших фактах співпраці з російськими спецслужбами”, - заявив, зокрема, Зеленський.

Більше того, як кажуть джерела, Баканов нічого не знав про підготовку операції із затримання Кулініча, що теж красномовний факт. Хоча при затриманні був особисто перший заступник голови СБУ Малюк (який зараз і став в.о., докладніше про нього можна прочитати тут).

Те, що в інших кримінальних провадженнях за фактами держзради та колабораціонізму фігурують співробітники органів прокуратури, стало вироком і для Венедиктової. Принаймні такий висновок можна зробити із заяви Зе, яка наголосила у зверненні, що до обох керівників у нього “дуже серйозні питання”.

Хоча про Венедиктову теж давно говорили, що вона впала в немилість Банкової, оскільки часом дозволяла собі грати самостійність.

За даними джерела, в правоохоронних органах до обох є серйозні питання.

"Щодо Баканова йде розслідування і там все дуже серйозно. А Венедиктову давно вже хотіли звільнити, там був просто бардак і відсутність роботи", - повідомило джерело.

Увечері в неділю Зеленський за указами про усунення видав указ про покладання повноважень генпрокурора на заступника Венедиктової Олексія Симоненка.

Указ про призначення в.о. голови СБУ першого заступника Баканова Василя Малюка з'явився наступного дня вранці.

Важливо, що указ щодо Баканова ґрунтується на статті 47 дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в якій йдеться про можливість усунення військовослужбовця від служби у разі "невиконання (неналежного виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв та інших тяжких наслідків та створило загрозу для настання таких наслідків". Факти, що стали підставою для усунення, підлягають службовому розслідуванню.

Венедиктову ж усунули, згідно з указом, відповідно до частини другої статті 11 закону "Про правовий режим військового стану". Цю норму парламент ухвалив у травні 2022 року. Вона надає главі держави право в період дії військового стану "ухвалити рішення про усунення з посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до її повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов'язків на іншу особу".

Однак у призначенні та звільненні генпрокурора президент діє разом із Верховною Радою, яка спочатку дає згоду на обидві дії, а вже потім глава держави видає відповідні укази. Парламент же призначає та звільняє голову СБУ за поданням президента.

У випадках Венедиктової та Баканова депутати поки що не задіяні (хоча 18 липня відбулося чергове засідання парламенту), при тому що малоймовірно, що в Раді, загалом підконтрольній зараз Банковій, могли виникнути проблеми із голосуванням.

Мабуть, для Зеленського було важливо прибрати обох керівників якнайшвидше.

В ефірі національного телемарафону заступник голови ВП Андрій Смирнов, який займається юридичними питаннями, підтвердив, що Венедиктова і Баканов усунуті на час перевірки їхньої роботи. І за її підсумками президент ухвалить рішення чи ініціювати повноцінну відставку.

Хоча, судячи з тональності заяв Зеленського щодо обох усунених, він їм, схоже, вже виписав "вовчий квиток".

Народний депутат у "правоохоронному" комітеті Ради також виключає, що Баканов та Венедиктова зможуть повернути собі президентську довіру. "Якщо чорну мітку отримала людина, яка вже точно на вихід", - спрогнозував нардеп, який попросив про анонімність.

Політичних наслідків цієї історії кілька.

Як вважає політолог Руслан Бортник, президент, відсторонивши Баканова та Венедиктова, "переніс на них відповідальність" за провали у війні на півдні країни та неприємні факти зради та малодушності серед силовиків.

При цьому політики тут також багато.

"Венедиктова, незважаючи на своє призначення, завдяки Зеленському, згодом стала альтернативним центром сили та намагалася демонструвати певну самостійність у роботі. Це отримало реакцію Банкової", - каже Бортник.

Відома, наприклад, історія про те, що Венедиктова не стала підписувати у грудні минулого року підозру Петру Порошенку у справі про держзраду. І це зробив її заступник Олексій Симоненко (нині в.о. генпрокурора).

Щодо Баканова, то він, по суті, програв апаратну боротьбу голові ВП Єрмаку, з яким, за неофіційною інформацією, він мав дуже напружені стосунки.

Нові ж керівники обох відомств - Малюк та Симоненко, як вважають у політичних колах, тісно пов'язані з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та його командою.

Тобто вплив Єрмака на ці два найважливіші органи, а також і на політичні процеси в країні стає визначальним.

"По суті усунуті конкуруючі з Єрмаком групи впливу в оточенні Зеленського. Враховуючи, що на Єрмака також орієнтується і голова ГБР, і голова Бюро економічної безпеки, а також низка ключових осіб у МВС та в Нацполіції, він набуває величезного впливу. Особливо за рішенням різні питань, пов'язаних із правоохоронною системою, а через неї й в інших сферах, включаючи економічні процеси.Окрім того, що важливо, з відходом Венедиктової зникло останнє джерело непередбачуваності для Банкової у правоохоронній системі, бо вона постійно намагалася грати у свою гру, яка часто відрізнялася від того, що хотіли на Банковій", - каже джерело у політичних колах.

Розмін за САП

У своєму вчорашньому зверненні крім пояснень усунення Венедиктової та Баканова президент дав команду завершити конкурс на нового спеціального антикорупційного прокурора.

І буквально завтра, 19 липня, вже збирається комісія для того, щоб проголосити переможця.

Конкурс закінчився ще торік. На ньому переміг детектив НАБУ Олександр Клименко, але інший претендент на цю посаду – прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – оскаржив результат відбору через суд.

З того часу конкурсна комісія не змогла зібратися, щоб затвердити результати. То кворуму не вистачало, то ще чогось.

Нагадаємо, що призначення глави САП - одна з вимог ЄС щодо прийняття України до членів Євросоюзу. Так, Єврокомісія хоче, щоб Україна завершила відбір і призначила керівника САП "шляхом затвердження визначного переможця конкурсу".

Блокування призначення нового глави САП грантові організації, пов'язані із західними структурами (що підтримують Клименко), прямо пов'язували з Єрмаком. І це було одним із основних звинувачень на його адресу. Причому Офіс президента справді був зацікавлений у тому, щоб не давати САП повноцінного керівника, зав'язаного на Захід, щоб не наражати членів команди Зеленського на ризики порушення кримінальних справ за корупційними статтями. За відсутності глави САП фактично його обов'язки виконував генпрокурор.

Тепер же, якщо все піде за планом і завтра буде призначено нового голову САП, виходить, що позиція Банкової (яка контролює частину членів конкурсної комісії) змінилася.

Можливо, ми спостерігаємо обмін. Коли з одного боку, Зеленський посилює позиції Єрмака (а через нього і свої власні) щодо контролю за силовими структурами. А з іншого боку – виконує давню вимогу Заходу щодо призначення глави САП.

При цьому повноцінно антикорупційну вертикаль Захід під себе все одно вишикувати не зможе, оскільки досі немає голови НАБУ. Конкурс щодо його призначення також ЄС закликає розблокувати. І в Офісі президента це обіцяють зробити, але процес може бути нешвидким.

Та й загалом при тому контролі, який Банкова зараз має над іншими правоохоронними органами, антикорупційна тріада в особі НАБУ-САП-Вищий антикорупційний суд, навряд чи зможе створити реальну загрозу ближньому колу президента. Принаймні за умов війни.

По суті після останніх кадрових перестановок єдиною силовою структурою, яка не керується безпосередньо Офісом президента і зберігає відому самостійність, залишаються Збройні сили України та їх головком Валерій Залужний.

З цього приводу постійно ходять чутки про напружені стосунки головкому та Банкової. Але обидві сторони їх постійно спростовують. Та й у будь-якому разі у розпал війни змінювати командування ЗСУ не так просто, як, наприклад, генпрокурора.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини
Архів