Блекауту вдалося уникнути. Чи відключатимуть електрику влітку?

Два десятки масованих атак. Сотні дронів і ракет. Колосальні руйнування інфраструктури. Але попри все це, енергопостачання, хоч і з перебоями, у будинках українців є. Оперативність та професіоналізм енергетиків, а ще щасливі збіги та навіть природні аномалії допомогли Україні пережити зиму та зберегти керованість енергосистеми, хоча ворог цілеспрямовано намагався знищити її. Чого варто чекати далі?

Масштаби руйнувань

Чиновники говорили про втрати тридцяти-сорока відсотків мереж та генерації. Далі було більше, але з міркувань безпеки можновладці уникали конкретних цифр. До того ж відновлення розпочинали оперативно. Щоправда, є об'єкти, які неможливо відновити за півроку. Через пошкодження інфраструктури Україна деякий час не могла виробляти та доставляти потрібну споживачам кількість електроенергії. Хоча ще влітку її було стільки, що продавали до ЄС.

Внаслідок руйнувань взимку виник дефіцит електроенергії, який зменшували примусовими плановими відключеннями. А у надзвичайних ситуаціях – з метою балансування мережі та щоб уникнути перепадів напруги, у моменти можливих уражень – застосовували аварійні відключення. І цих раптових відключень не уникнути навесні. Хоча, можливо, обійдемося без планових.

Як працює українська енергосистема?

Електроенергію в Україні виробляють атомні, теплові, гідроелектростанції та "зелені" потужності – сонячні та епізодично вітрові. Далі диспетчер системи передачі електроенергії та єдиний оператор високовольтних ліній країни "Укренерго" передає її операторам систем розподілу (переважно так званим обленерго), що їх доставляють споживачам.

При цьому подача електроенергії в основні, найбільш густонаселені міста та агломерації країни здійснюється через певні підстанції.

Ще на початку великої війни окупанти захопили найбільшу в Європі та третю у світі за сукупною потужністю атомну електростанцію – Запорізьку АЕС. Якийсь час вона ще працювала на енергосистему України – до кінця 2022 року. Таким чином, наша мережа втратила шість енергоблоків загальною потужністю шість тисяч мегават. Тому надалі левову частку електроенергії продукували три інші АЕС: Рівненська (чотири енергоблоки), Южноукраїнська (три енергоблоки) та Хмельницька (два енергоблоки).

Через колосальне скорочення споживання теоретично їх вистачило, щоб покрити потреби. Але частина потужностей узимку була на ремонті. До того ж "атомка" не маневрена – блоки розганяються повільно. Швидко налагодити виробництво за потреби можуть теплові електростанції (ТЕЦ та ТЕС). До того ж узимку вони забезпечують міста теплом та гарячою водою. Тому, крім руйнування мереж, ворог намагався активно знищувати саме цю генерацію.

"Втрати від обстрілів теплогенерації значні. Деякі станції прицільно обстрілювали кілька разів. Є руйнування. Зокрема машинних залів. Вони навіть гідроелектростанції обстрілювали", - розповіли енергетики.

Прольоти ракет були над атомними станціями. Зрозуміло, АЕС не були цілями, але, через неточність російських ракет та їх схильність падати, не долетівши до мішені, ризик існував.

До війни енергосистема мала 87 енергоблоків теплоелектростанцій, хоча лише 35 з них працювали, генеруючи 5387 МВт.

Робота гідроенергетики має особливості та безпосередньо пов'язана із запасами водних ресурсів. Гідроелектростанції працюють на трьох річках – Дніпрі, Дністрі та Південному Бузі. Дніпровський каскад ГЕС – найпотужніший. Сумарна встановлена ​​потужність гідроагрегатів у 2021 році, згідно з даними сайту Укргідроенерго, становила 5849,5 МВт.

Серед джерел поновлюваної енергетики, окрім гідро, помітною у загальному енергобалансі України є сонячна. На початку 2020 року в Україні сонячні станції генерували 4925 МВт (без урахування близько 407,9 МВт потужностей, які вже тоді перебували на окупованій Росією території. Частка сонця на 2020 рік у загальній генерації сягала 20%. І оскільки сонячних днів взимку мало, виробництво енергії у цей час менше.

Що допомогло українській енергомережі вистояти взимку?

Буквально за лічені дні до початку великої війни Україна підключилася (синхронізувалась) до європейської енергосистеми ENTSO-E. І ця синхронізація зберігалася протягом усього першого року війни, а на момент найбільшого дефіциту Україна отримувала енергію з Європи. Але європейська енергія дорожча, і її отримання також пов'язане з певними, навіть суто технічними обмеженнями.

Енергетики визнають: у певні дні було дуже складно утримувати контроль над мережею.

І тут досить несподівано наприкінці зими на допомогу прийшли різке потепління та паводок. Вже після першої декади лютого побільшало сонячних та дощових днів, температура повітря піднялася приблизно на вісім-десять градусів. Відповідно поменшало споживання, виріс рівень води. І це, як кажуть енергетики, дозволило заощадити два гігавати потужності.

Це при тому, що другого лютого прем'єр Денис Шмигаль заявляв про необхідність обговорити з міжнародними партнерами збільшення імпорту електроенергії з країн ЄС до цих двох гігават. Тому завдяки аномальному тало-дощовому паводку в басейнах рік цієї зими генерація електроенергії українськими ГЕС значно зросла.

Як зазначила прес-служба Укргідроенерго, для рівнинних річок це явище досить рідкісне і відбувається раз на десятки років. "Зараз же ми спостерігаємо зимовий паводок в басейнах Дніпра, Сожа, Десни, Прип'яті. Для річки Десна цей паводок рекордний. Рівень води в річці найвищий за останні сто двадцять дев'ять років", - констатували фахівці.

За період експлуатації Київського водосховища високу проточність води у січні фіксували у 2018-му році, а той рівень припливу, який маємо у 2023-му, – ще 1999 року.

У Канівському водосховищі рівень води, близький до поточного, фіксували у 1981 та 2018 роках. "Для гідроенергетики такі погодні умови сприятливі. Адже це дозволяє потужно працювати електростанції та подавати більше електроенергії в енергетичну систему України", – констатували в Укргідроенерго.

До того ж, на тлі збільшення сонячних днів зросла генерація сонячних станцій.

У той же час була низка інших, не менш важливих причин. У лютому, окрім гідрогенерації, енергію почали виробляти усі дев'ять енергоблоків АЕС, що залишилися на підконтрольній території. До того ж, достатньо зусиль до відновлення докладали енергетики, а темп їх робіт у лютому значно зріс, оскільки надійшла значна кількість пристроїв, обладнання від міжнародних партнерів.

"Збільшенню резервних потужностей в енергосистемі також сприяло швидке відновлення роботи енергоблоків теплових електростанцій. Значною мірою цьому сприяла підтримка наших міжнародних партнерів. Зокрема, фонду підтримки енергетики при секретаріаті Енергетичного співтовариства, який акумулював близько ста п'ятдесяти мільйонів доларів для закупівель. Міненерго у свою чергу оперативно актуалізує потреби компаній, щоб прискорити взаємодію з міжнародними донорами", – розповіли у пресслужбі міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Що буде з енергомережею навесні та влітку?

На жаль, відключення електроенергії цілком імовірні й надалі. А ще, хоч навесні споживання зменшиться, мають розпочати планові ремонти блоків генерації. Тож, одночасно зі зменшенням попиту зменшуватиметься і виробництво. Влітку через активну роботу охолоджувальних пристроїв (холодильного обладнання, кондиціонерів, вентиляторів) споживання електроенергії знову традиційно зростає.

Однак призначені темпи відновлення мережі енергетики не беруться прогнозувати, чи буде тоді енергії вдосталь – невідомо. Тож, весна та літо будуть непростими. При цьому відновлення обтяжене пошуком, замовленням та доставкою обладнання, запаси якого ми мали мінімальні.

"Трансформаторів великої потужності ніхто у світі не зберігає на складах – вони надто дорогі та громіздкі. У цьому немає, точніше не було сенсу – до війни. Це все штучна продукція. У нас є власне виробництво, але його недостатньо. На наше щастя, певний запас був. Ну як запас – це старе обладнання, яке ми зняли під час оновлень, і воно у нас зберігалося, - розповіли співрозмовники LB.ua. - А зараз виготовлення певних типів необхідного нам обладнання може тривати і два, і три роки. Тому ми збираємо його у партнерів. Там своя специфіка, пов'язана, наприклад, з різною частотою мереж. Дещо доводиться буквально переробляти під наші потреби. І партнери спочатку щиро дивувалися, що так можна, тому що є певні втрати характеристик. Але це краще, ніж нічого.

Ця робота продовжується і дозволить Україні до наступної зими накопичити певний запас автотрансформаторів і вітчизняного, й іноземного виробництва.

Скільки триватиме відновлення енергосистеми?

Відновлення лише того, що зруйновано, триватиме весь 2023 рік. Але енергетики сподіваються, що пік втрат ми вже минули.

Зокрема, в інтерв'ю Bloomberg голова "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що енергосистема України вже пережила найважчі наслідки російських обстрілів і подальші удари будуть менш руйнівними завдяки покращенню роботи систем протиповітряної оборони та зниженню можливостей окупантів завдавати такі удари.

Хоча про те, що енергетичний терор окупантів триватиме, говорить і прем'єр Денис Шмигаль.

"Чотири місяці терору, тисячі ракет і дронів, Росія витратила мільярди доларів, але знову програє, знову не здатна зламати Україну на енергетичному фронті. Втім, атаки не припиняються. Розслаблятися ще дуже рано. Незважаючи на те, що дефіциту електроенергії в системі немає, ремонти пошкодженого обладнання розтягнуться на багато місяців», – сказав Шмигаль.

Енергетики готуються до подальших атак та відновлювальних робіт.

"Обстріли продовжаться, і продовжуватиметься "день бабака". Масованість обстрілів зменшується, а темпи підвезення обладнання та формування його запасів зростають, тому гірше, ніж цієї зими, сподіваємося, вже навряд чи буде», - переконані експерти.

І додають, що при цьому система не лише буде відбудована, а й має стати іншою. Ще стійкішою. Тому що більшість об'єктів нинішньої мережі будували без урахування військових загроз. Надалі, серед іншого, розглядають можливість спорудження критичних енергооб'єктів з підвищеним ступенем захисту під землею, з надбудовою куполів.

Також змінюються підходи та моделі забезпечення електроенергією критично важливих міст та споживачів. Зокрема, вже створюють мережу так званої малої генерації. Зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передало уряду України першу мобільну газотурбінну електростанцію загальною потужністю двадцять вісім мегават і анонсувало постачання наступної.

Хоча генерація має змінитися ще кардинальніше. Бо теплові гіганти (ТЕС та ТЕЦ), введені в експлуатацію у шістдесяті-сімдесяті роки минулого століття, давно відпрацювали свій ресурс, фізично та морально застаріли. Тому спалювання вугілля не можна вважати основою відновлення.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що Україна зможе розвивати свою електричну енергосистему на основі трьох складових:

• атомна генерація (традиційна та заснована на невеликих модульних реакторах);
• розподілена генерація з використанням біомаси, біогазу;
• відновлювана енергетика.

Відновлення високовольтної мережі, за його словами, має відбуватися також у новому форматі, з добре спланованим фізичним захистом високовольтних трансформаторних підстанцій.

На думку експерта, це дозволить зробити систему більш стійкою, зокрема через можливість невеликих станцій забезпечувати електроенергією та теплом певний район великого міста, невелике містечко чи заводи.

lb.ua