Николаевское общество защиты животных обвиняет местную власть в бездействии

 

Руководитель Николаевского городского общества защиты животных Муза Махова обратилась с открытым письмом к жителям Николаева, в котором еще раз подняла актуальные для города проблемы бродячих животных и жестокого обращения с ними. Руководитель организации возмущена тем, что и мэр города Чайка, и губернатор области Круглов, и соответствующие структуры, которые должны заниматься этими проблемами, бездействуют, а на обращения и предложения активистов общества защиты животных не реагируют. Муза Махова связалась с международной зоозащитной организацией «Четыре лапы», в которой ей пообещали помочь, однако и здесь необходимой помощи от городской власти не получила.

Предлагаем вниманию наших читателей текст письма на языке оригинала.

Відкритий лист до мешканців міста Миколаєва та до тих, хто, нібито, повинен їм служити, від керівника Миколаївського міського товариства захисту тварин Махової Музи

Чому з такими боями припадає відстоювати та домагатися законних рішень?

Чому люди заганяють себе у глухий кут і не розуміють цього?

Чому люди не хочуть знати правди?

Чому люди не хочуть брати те, що їм дається безкоштовно?

Історія створення КП ММР «Центр захисту тварин» починається з 21 лютого 2006 року, коли Верховна Рада України прийняла Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Саме в ньому закладені підвалини гуманного відношення до тварин на законодавчому рівні, а саме:

- Стаття 17 вводить обмеження та вимоги до умертвіння тварин, зокрема забороняє використання курареподібних препаратів, що використовувались при знищенні тварин на вулицях міста КП «Миколаївкомунтранс»;

- Стаття 24 дозволяє місцевим органам влади створювати спеціалізовані комунальні підприємства відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

Слід зазначити, що з моменту прийняття цього Закону місцеві органи влади мали інтенсивно переходити на нові стандарти у сфері роботи з тваринами, і певні міста України так і зробили, на відміну від Миколаєва.

З 2008 року в місті Миколаєві почало свою діяльність Миколаївське міське товариство захисту тварин. Завдяки його наполегливості та ініціативі Миколаївська міська рада в 2009 році прийняла Програму регулювання чисельності бездоглядних тварин, а також «Правила утримання домашніх собак та котів в м. Миколаєві», що базувались на вищезазначеному Законі.

Однак, не дивлячись на суттєві зрушення у законодавчому полі, до кінця 2010 року у Миколаєві продовжувала працювати служба КП «Миколаївкомунтранс» по знищенню тварин на вулицях міста, допоки кропітка робота Товариства захисту тварин в юридичній площині не переконала Природоохоронну прокуратуру у необхідності заборони цієї діяльності. У зв’язку з цим виникає питання, чому ця заборона не відбулась ще у 2006 році, адже Закон чітко забороняв діяльність по знищенню тварин, тим більше з використанням курареподібних препаратів, однак прокуратура «не бачила» цієї невідповідності майже 5 років.

Далі, Миколаївське міське товариство захисту тварин на засідання екологічної комісії ініціює створення КП ММР «Центр захисту тварин».

З цього моменту відбуваються дивні речі. З одного боку - депутатський корпус Миколаївської міської ради підтримує цю ініціативу та висуває порядну і працелюбну людину, свого колегу – Агняннікова А. В. для створення з нуля підприємства, край як, необхідного місту. З другого боку – цей же депутатський корпус, очолений міським головою Чайкою В.Д. на протязі вже року роблять вид, що їх зовсім не стосується, які труднощі встають на шляху створення КП ММР «Центр захисту тварин». Мало того, всі дружно чи насміхаються, чи роблять вид, що не бачать, як в численних ЗМІ м. Миколаєва з чиєїсь то «доброї руки» всіляко подається некоректна та обурлива інформація щодо підприємства та його очільника. Підприємство ще тільки створено на бумазі, ще не укладено договору з переможцем тендерних закупівель, ще не розпочалися будівельні роботи на об’єкті під назвою - пункт стерилізації та утримання тварин, а вже заголовки печатних видань блищать назвами: «Mэp Чaйкa пpигpoзил yвoльнeниeм диpeктopy KП «Цeнтp зaщиты живoтныx» Aгнянникoвy»

Чи то: ««Пoшeл нa пoвoдy», - мэp Hикoлaeвa ocoздaнии KП «Цeнтp зaщиты живoтныx»

А бува ще краще, як то у комунальній газеті «Вечерний Николаев», журналист Наталья Христова, так як то, в проміж іншим, пише, розмовляючи з одним з тих, хто збирає бездомних тварин, нажаль, з різних причин таких в місті багато: «– Слушая вас, я вот о чем подумала. У нас в городе создано коммунальное предприятие «Центр защиты животных». Однако пока только на бумаге. На одном из городских сайтов мне встретилось февральское интервью с его директором Андреем Агнянниковым. Он рассказал, что в ноябре прошлого года уже практически была готова проектно-сметная документация КП. Теперь на реализацию проекта нужно найти 2 миллиона гривен. Но не все вопросы еще согласованы с Министерством экологии… В общем, пока чиновники собирают бумаги и ждут денег, ваша организация реально делает свое дело».

Це що? Як це розуміти? Видання, що існує на бюджетні кошти, яке, покликане висвітлювати всебічно роботу своїх комунальних структур для того, щоб допомагати налагоджувати стосунки між різними галузями для покращення ситуації, не знайшло часу особисто з'ясувати у директора Агняннікова А.В., що до чого і пів сторінки комунального видання витрачає на піар, нехай, навіть, дуже гарного миколаївського хлопця?

Встає закономірне питання: хто замовляє всі ці «жовті сторінки»?

Невже не зрозуміло, що поки від влади не буде очікуваної допомоги, поки ЗМІ будуть виконувати замовленні статті, ніякі проблеми в нашому місті не будуть вирішені, а у добрих миколаївських хлопців і дівчат не вистачить здоров'я та сил вирішувати проблеми, яке зробило людство під потуранням влади на протязі дуже тривалого часу?

Але, турбує це нашу владу, чи ні?

Нажаль здається, що нашу владу турбує тільки перерасподіл майна, майбутні вибори, бо це теж майно, і ні в якому разі ні ми з вами, ні «наши собаки», як звикли говорити, у владних кабінетах.

Мабуть тому, мені, як керівнику Миколаївського міського товариства захисту тварин, було відмовлено у прийомі до керівника Облдержадміністрації Круглова М.П.

Та він про це, мабуть, і не здогадується. Бо його помічники «дуже гарно» знають свою справу. Нараєвський Микола Володимирович, якому я подала заяву на ім'я Круглова М.П. з проханням прийняти мене по дуже важливому питанню, а саме - безкоштовної допомоги нашому місту, вперспективі також і області, міжнародними зоозахистними організаціями, особливих зусиль не прикладав, щоб надати мені відмову, чомусь, особисто.

Тому зараз я змушена поставити всіх, хто чекає допомоги від міжнародних зоозахистників, до відома, що 8 травня 2012 року я зв’язалася з міжнародною зоозахистною організацією «Чотири лапи», яка успішно працює в інших містах України. 24 травня 2012 р. я отримала відповідь з головного офісу цієї організації в Брюсселі, що вони дуже зацікавлені в співпрацюванні з нами, що вони мають намір приїхати до Миколаєва, щоб з'ясувати ситуацію на місті, що вони готові включити наше місто до роботи в графік на липень місяць. Але з цього приводу їх цікавить думка нашого мера.

Не відкладаючи, я одразу передала всі координати – адресу, телефони для зв’язку з міжнародними помічниками до Департаменту ЖГХ, в управління охорони навколишнього природного середовища. Особисто зустрічалася з керівником управління Корчаговим В.Г. та ще раз з його помічниками. Роз’яснювала, доповідала про все, що їх цікавило. Наполегливо просила не відтягувати переговори з міжнародною організацією, особисто передати всю інформацію директору Департаменту ЖГХ Гайдаржі В.В. для його докладу міському голові Чайці В.Д. - для прийняття дуже важливого рішення для міста Миколаєва та його мешканців.

І що? Зараз мені дзвонять люди, питають, коли до нас приїдуть помічники з-за кордону, а я не маю що людям відповісти. Бо настав курортний час, всі розбіглися в відпустку, нікого собаки більш не турбують.

Але 1 вересня, коли діти підуть до школи, міський голова буде кричать на всі боки, що собак треба стріляти, Агняннікова звільняти, «Центр захисту тварин» закривати, а мене, мабуть, ще щось.

Така в нас правда.

Але чи зможуть її оприлюднити? Подивимось. Але у будь-якому разі, нічого не може бути сильніше правди. І це не пафос, повірте мені.

З повагою до мешканців свого міста Махова Муза, керівник Миколаївського міського товариства захисту тварин