ЦИТАТА ДНЯ Михайло Москаленко, заступник директора каскаду ГЕС-ГАЕС ВП «Південноукраїнська АЕС», про реальний варіант порятунку Південного Бугу

«Цього року знову видалось аномально посушливе літо. На підставі спостережень за основними метеорологічними параметрами фахівці відділу охорони навколишнього середовища Південноукраїнського енергокомплексу зробили висновок, що, зокрема, в серпні середньомісячна температура повітря становила 24,8 ^оС, що на 1,7 ^оС вище за норму - 23,1 ^оС. У серпні також випало лише 19,2 мм опадів, що в 1,9 раза менше за норму - 36,7 мм. Це, безумовно, позначилося на стані нашої водної артерії – Південному Бузі. За словами південноукраїнських спеціалістів, за характеристикою водності річки серпень цього року характеризується як маловодний 96 % забезпеченості, що означає маловодну фазу.

Хочу зазначити, що для басейну Південного Бугу хронічний дефіцит водних ресурсів характерний. Водозабезпеченість на одного жителя в середньо багаторічний рік тут становить 880 м³/рік. А 2009-го на одного жителя басейну взагалі припадало 582 м³/рік. За рахунок водних ресурсів басейну Південного Бугу разом з водосховищами забезпечується водопостачання на території, де мешкають понад 4 мільйони жителів.

Потреби води в нижній частині басейну забезпечує лише Олександрівське водосховище з нинішнім підпірним рівнем 16,0 м. Після нього Південний Буг розширюється та втрачає швидкість течії, оскільки перепад висоти русла річки від Олександрівки до самого Дніпро-Бузького лиману лише менше метра. Водночас водозабір для зрошення та водопостачання населених пунктів починає зростати саме на цьому відрізку річки, тож першому ж великому населеному пункту – місту Вознесенськ (40 тисяч населення) - води влітку хронічно не вистачає.

У посушливі місяці, коли вітер дме з Чорного моря, солона вода з Бузького лиману піднімається вище річкою аж до Вознесенська. Засолення річки загрожує забезпеченню населення питною водою. А засолення ґрунтових вод ускладнює вирощування сільськогосподарських культур на зрошувальних землях, яких у регіоні 25,7 тис.  га. Це, по-перше.

По-друге, Південний Буг, як і більшість річок України та й планети Земля в цілому, хворий. Він зарегульований. Басейн річки посідає перше місце в Україні за кількістю штучних ставків і водосховищ: тут створено 188 штучних водосховищ і 8,4 тис. ставків. Згідно з даними Укргідроенерго, з 1925-го по 1960 рік у басейні Південного Бугу було збудовано та введено в експлуатацію 50 малих ГЕС.

По-третє, як, я вже вище сказав, через кліматичні зміни відбувається зменшення водності річки. Максимальна середньомісячна кількість опадів суттєво скоротилась. Гідроенергетики Каскаду ГЕС-ГАЕС зазначають, що за останні 7 років стік води руслом зменшився з 1,1 км³ до 0,8 км³ на рік. Значні поетапні зміни засвідчує й аналіз весняних паводків. У 1845 році в районі села Олександрівка витрата весняного паводка складала 6400 м³/с. Останні ж 20 років середній весняний паводок не перевищував 368 м³/с. Починаючи з 2014 року, витрати води під час весняного водопілля становлять від 145 до 38 м³/сек, тобто кількість води, яка надходить до Олександрівського водосховища, щорічно зменшується.

Це водосховище використовується одночасно Олександрівською ГЕС і Ташлицькою ГАЕС. Воно відіграє ключову роль у зрошенні та питному постачанні територій, розташованих у нижній течії річки. Основне призначення ТГАЕС – покриття пікових навантажень і заповнення нічних провалів у об’єднаній енергосистемі України. Іншими словами, ТГАЕС – це великий акумулятор. Уночі, коли електроенергії виробляється більше, ніж споживається, використовують надлишкову енергію, закачуючи воду з Олександрівського водосховища у верхню водойму гідроакумулювальної станції, а вранці та ввечері, коли споживання різко зростає, Ташлицька ГАЕС пропускає воду через гідроагрегати зверху вниз і виробляє електроенергію. З початку експлуатації ТГАЕС і Олександрівська ГЕС виробили 3615 млн кВт год. Проте, за останні 7 років через недостатню кількість води Олександрівська ГЕС не працювала 559 діб.

Враховуючи аномально спекотну погоду, малу кількість опадів та маловоддя, що спостерігаються попередні роки, підняття рівня Олександрівського водосховища, на мою думку та з погляду інших фахівців, - єдиний реальний варіант порятунку Південного Бугу нижче Олександрівської ГЕС від критичного обміління. Ще раз наголошую, через  масштабні кліматичні зміни річки міліють по всій Європі (навіть Дунай та Дніпро не виняток). Але є окремі приклади, коли втручання людини допомагає хоч би частково компенсувати висихання колись повноводних річок. Реалізація проєкту дозаповнення Олександрівського водосховища дозволить забезпечити стабільне водопостачання з санітарним пропуском 17 м³/сек у нижній течії Південного Бугу. Це унеможливить підняття води з Дніпро-Бузького лиману в верхню течію. Населення у такий спосіб отримає питну воду й зможе використовувати воду з річки для зрошення земель».