Юрий Ширко: резолюция Европарламента относительно БАНДЕРЫ является свидетельством того, что европейским депутатам надо изучать историю

По словам главы Николаевской областной организации УНП Юрия Ширко, «Украинская Народная Партия обеспокоена резолюцией Европарламента, где выражено сожаление по поводу признания лидера Организации украинских националистов Степана БАНДЕРЫ Героем Украины, и надеется на пересмотр этого решения», об этом говорится в обращении УНП по поводу резолюции Европейского парламента «К положению в Украине» от 25 февраля.

Как отмечает Юрий ШИРКО, УНП считает «необъективными оценки исторических лиц украинского освободительного движения» со стороны Европарламента, - особенно утверждения относительно «сотрудничества ОУН с нацистской Германией». В обращении констатируется, что «подобные предвзятые выводы вредят общему делу осуждения преступлений тоталитарных режимов Гитлера и Сталина» и «УНП считает такую оценку предвзятой, а также сформировавшейся из-за недостатка исторических знаний о ходе Второй мировой войны на территории Украины, а также о личности Степана БАНДЕРЫ».

УНП в своем обращении напоминает, что «ОУН была лишь частью большого движения сопротивления украинского народа против немецко-фашистских войск, а позже - НКВД». «После провозглашения акта о восстановлении независимости 30 июня 1941 Степана БАНДЕРУ вместе с его побратимами фашисты отправили в немецкий концентрационный лагерь «Заксенхаузен», где он находился почти до завершения войны, - констатируется в обращении УНП. - Два родных брата Степана БАНДЕРЫ погибли в застенках печально известной «фабрики смерти» «Освенцим».
В обращении УНП также отмечается, что «в отдельных странах ЕС таких, как Польша, была признана героической деятельности польского движения сопротивления Армии Крайовой несмотря на то, что эта организация была причастна к жестоким репрессиям против украинского народа, как и деятельность основателя польской государственности в 20-м веке Юзефа Пилсудского, который был инициатором репрессий во время операции «Пацификация» против украинцев в Западной Украине, осужденного в 1931 году специальной комиссией Лиги наций».

УНП напоминает, что «в архивах европейских стран есть много документов, подтверждающих ведение активных боевых действий со стороны украинского национального подполья (ОУН) против немецких войск», «тысячи членов ОУН были уничтожены немецкими карательными отрядами, в частности во время массовых расстрелов в Бабьем Яру осенью 1941 года» и «сам факт определенного сотрудничества с Германией времен ГИТЛЕРА не является признаком преступных действий, поскольку такое сотрудничество в довоенный период происходило со стороны многих европейских стран». «В частности следствием европейской «политики умиротворения» стала фактическая передача Гитлеру Чехословакии, украинского Закарпатья, стран Балтии, а также разделение Европы на «сферы влияния» между Гитлером и Сталиным».

Как отмечает глава областной организации УНП Юрий ШИРКО, Украинская Народная Партия своим обращением призвала депутатов Европейского парламента «более детально изучать исторические события и избегать предвзятых однобоких оценок, сформированных больше эмоциями, чем объективным изучением проблемы». «Только таким образом можно избежать напряженности в отношениях между европейскими народами, осудить преступления тоталитарных режимов и проводить политику на основе демократических европейских ценностей», – убеждены представители УНП.

Далее полный текст обращения на языке оригинала:
 
Звернення Української народної партії з приводу резолюції Європейського парламенту
щодо положення в Україні. 

Українська Народна Партія висловлює стурбованість з приводу необ’єктивних оцінок історичним особам українського визвольного руху першої половини 20 століття даних у резолюції Європейського парламенту «До положення в Україні» схваленої 25 лютого 2010 року, в якій висловлено жаль з приводу визнання лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери героєм України і сподівання на перегляд цього рішення. При цьому головною причиною висловленого жалю названо «співпрацю ОУН з нацистською Німеччиною».

Українська Народна Партія вважає таку оцінку упередженою і такою, що була сформована на основі браку історичних знань про період Другої світової війни на території України і про особу Степана Бандери. Ми переконані, що подібні упереджені висновки шкодять загальній справі засудження злочинів тоталітарних режимів Гітлера і Сталіна.

Звертаємо увагу на те, що Організація українських націоналістів була лише частиною великого руху опору українського народу проти німецько-фашистських, а пізніше і військ НКВС, що вилився у створення всенародної багатонаціональної Української повстанської армії.

Співпраця між ОУН та нацистською Німеччиною відбувалася до липня 1941 року, коли були сподівання на підтримку німецьким керівництвом незалежності України. Такі надії українців були зрозумілими і логічними після пережитих жахів комуністичного терору кількох передвоєнних років перебування західноукраїнських земель під окупацією комуністично-сталінського режиму.

Після виголошення акту про відновлення незалежності 30 червня 1941 року, Степана Бандеру разом з його побратимами фашисти запроторили до німецького концентраційного табору «Заксенхаузен» за антинімецьку діяльність ОУН, де він перебував майже до завершення війни. Два рідних брати Степана Бандери загинули у катівнях сумнозвісної «фабрики смерті» Освенцім. Тисячі членів ОУН були знищені німецькими каральними загонами, зокрема під час масових розстрілів у Бабиному-Яру восени 1941 роках. В архівах європейських країн є багато документів, які підтверджують ведення активних бойових дій з боку українського національного підпілля (ОУН) проти німецьких військ.

Українська Народна Партія вважає, що сам факт певної співпраці з Німеччиною часів Гітлера не являється ознакою злочинних дій. Така співпраця у довоєнний період у значно більших масштабах відбувалася і з боку багатьох європейських країн. Зокрема наслідком європейської «політики умиротворення» стала фактична передача Гітлеру Чехословаччини, українського Закарпаття, Прибалтики, а також поділ Європи на «сфери впливу» між Гітлером і Сталіним. Крім того, в окремих країнах ЄС таких, як Польща, було визнана героїчною діяльність польського руху опору Армії Крайової попри те, що ця організація була причетна до жорстоких репресій проти українського народу, як і діяльність засновника польської державності у 20-му столітті Юзефа Пілсудського, котрий був ініціатором репресій під час операції «Пацифікація» проти українського населення у Західній Україні, засудженої у 1931 році спеціальною комісією Ліги націй.

Українська Народна Партія звертається до депутатів Європейського парламенту з вимогою більш детально вивчати історичні події та уникати упереджених однобоких оцінок сформованих більше емоціями, ніж об’єктивним вивченням проблеми. Ми переконані, що тільки таким чином можна уникнути напруженості у відносинах між європейськими народами, засудити злочини тоталітарних режимів минулого, не допустити їхнього повторення у майбутньому, та проводити політику на основі демократичних європейських цінностей.