В інтернеті показали, як насправді виглядали стародавні статуї (фото, відео)

Сьогодні ми поговоримо про мистецтво і спробуємо відповісти на запитання, чи стародавні скульптури завжди були білими. Ми відвідаємо музеї і навіть здійснимо подорож у часі, щоб побачити, якими насправді тоді були ці статуї. І на самому початку ми вирушаємо до Нью-Йорка, у знаменитий Метрополітен-музей, який ми відвідаємо першим. Ми йдемо коридором і потрапляємо до зали, де зберігається одна з найбільших у світі колекцій давньогрецьких та римських статуй.

Дещо відразу впадає у вічі — всі статуї білого кольору. І це логічно, адже здебільшого їх роблять із білого мармуру. Довгий час історики, археологи та дослідники приймали цей факт як належне, адже статуї завжди були білими. І це навіть не обговорювалося. Але у вісімдесятих роках минулого століття було виявлено давньогрецьку статую, яку явно фарбували. Це відкриття змусило всіх замислитись: а раптом усі стародавні скульптури пофарбовані? Давайте уважно подивимося на цей витвір мистецтва. Дослідники з'ясували, що цю грецьку статую третього століття до нашої ери пофарбували майже повністю, зберігши її первісний вигляд. Не треба надто пильно вдивлятися, щоб помітити на статуї залишки рожевого, синього та червоного кольорів.

Але ця статуя не виняток, а норма! Виявилося, у давнину майстри яскраво розфарбовували скульптури, але ця інформація чомусь загубилася. Дослідники вважають, що фарбування статуй було способом наблизити їх зображення до реальності. Ми живемо в оточенні яскравих фарб, тому мистецтво може відбивати це, чи не так? Правильно! Отже, повернемося назад трохи і спробуємо зрозуміти, що сталося. Чому всі статуї у музеях білі? Думаю, ви чули про Мікеланджело. Це відомий італійський скульптор, який створив знаменитого Давида та розписав стелю Сикстинської капели. Мікеланджело був одним із знакових художників епохи Відродження.

За часів Ренесансу європейські художники, філософи та вчені знову виявили інтерес до творів Стародавньої Греції та Риму. Мікеланджело, як і багато інших, вивчав серію римських скульптур, наприклад, скульптуру «Лаокоон та його сини». Художники були в захваті від реалістичних фігур та чистого білого мармуру. Але вони не знали (і ніяк не могли знати), чи були скульптури спочатку кольоровими і просто вицвіли, адже їх знайшли після того, як багато років вони пробули в землі і на відкритому повітрі. Дослідники вважають, що змії та мантії у скульптури Лаокоона спочатку були кольоровими. Діячі мистецтва епохи Відродження вирішили віддати шану своїм попередникам і тому теж не фарбували скульптури. Вони вирізали їх прямо на мармурі і залишали білими, бо думали, що саме так було в давні часи. Після цього роботи Мікеланджело та його сучасників вплинули на ціле покоління скульпторів. І цей спосіб створення статуй, звичайно ж, перекочував у наш час. Проте свідчень наявності фарби у стародавніх скульптурах достатньо.

Деякі дослідження показують, що вже, як мінімум, століття відомо, що стародавні скульптури спочатку не були білими. Інші припускають, що про це могли дізнатись ще раніше! На початку вісімдесятих археолог Вінценц Брінкман зробив велике відкриття. Під час навчання в Університеті Людвіга-Максіміліана у Мюнхені він розробив технологію, яка дозволила виявити поліхромію у стародавніх зразках грецьких статуй. Поліхромія – це мистецтво розфарбовування матеріалу кількома кольорами. Брінкман був приголомшений і не розумів, чому про це не говорили інші археологи. Але вперше дослідники зрозуміли, що древні статуї були зовсім білими, давним-давно, задовго до народження Вінценца.

Це сталося під час розкопок Помпеї, ще тисяча семисотих. Як відомо, після виверження вулкана Везувій Помпеї на півдні Італії були повністю вкриті лавою. Місто було зруйноване, але через хмари попелу, що виникли з лави, згодом вдалося зберегти більшу частину міської структури. На радість мистецтвознавців та археологів, саме Помпеї допомогли дослідникам зрозуміти Стародавній Рим. Там знайшли кілька збережених фресок, що зображують сцени повсякденного життя римлян, а на одній із таких картин було зображено художника, який розмальовував скульптуру. Цей факт був зафіксований відомим мистецтвознавцем Йоганном Йоахімом Вінкельманом, який також вважається батьком історії мистецтва.

Давайте ближче познайомимося з іншою знаменитою статуєю. Щоб побачити її, доведеться летіти до самого Риму та заглянути до музеїв Ватикану. Статуя, яку ви дивитеся, — класичне зображення Цезаря Августа. Для довідки: він був засновником Римської імперії та першим імператором Риму. Важлива фігура. Скульптура, яку ви бачите, називається "Август з Пріма Порта". Швидше за все, ви вже бачили її, наприклад, у підручнику з історії. Скульптура завжди зображалася виконаною з чисто білого мармуру, але, згідно з археологічними розкопками 1860-х, оригінальна статуя була кольоровою. Археологи вважають, що у статуї Августа з Пріма Порта була малинова туніка, жовті обладунки та фіолетова мантія. Не забуваємо і про те, що кольори не були штучними – скульптори могли отримати барвники лише з природи. Було неймовірно складно створити фіолетовий колір: колись його отримували зі слизу рідкісного виду равликів. Отже, лише багаті люди могли дозволити собі використати фіолетовий для фарбування творів мистецтва та одягу. Думаю, це вагомий доказ того, що давні статуї не завжди були білими. Але, судячи з експонатів, представлених у сучасних музеях, у митців не було інтересу до подальшого вивчення поліхромії в стародавніх скульптурах.

Пам'ятаєте археолога, про якого ми говорили? Брінкмана? Так ось, із вісімдесятих він збирав дані про поліхромію, а потім навіть почав робити кольорові копії статуй. Технологія, що він використовує, дуже складна. Щоб відтворити стародавні витвори мистецтва, Брінкман робить їх тривимірні гіпсові копії, потім розфарбовує вручну — йому допомагає дружина. За допомогою ультрафіолетового світла археолог розуміє, які кольори використовували в оригінальних скульптурах. Деякі пігменти світяться в ультрафіолетовому світлі, їх можна виявити.

Візьмемо цього барвистого лучника. Тільки погляньте на кольори! Це реконструкція мармурового лучника у костюмі вершника. Щоб його точно зобразити, реставраторам довелося скрупульозно дослідити історію регіону, де було знайдено витвір мистецтва, бо кольори відбивають місцеву культуру. Разом із використанням УФ-технології це дозволило створити реконструкцію, яку ви зараз бачите. Швидше за все, наше уявлення про те, як вона виглядала спочатку, невірно, але все-таки ця статуя має бути схожою на оригінал! За словами Брінкмана, зовсім не дивно, що давні західні цивілізації використовували яскраві кольори для зображення свого життя. Римляни та греки надихалися витворами мистецтва єгипетської цивілізації, давньої Месопотамії та Азії.

Наприклад, якщо подивитися на знаменитого єгипетського Сфінкса, можна подумати, що він так завжди виглядав. Але це зовсім негаразд! Сучасні дослідження та віртуальні реконструкції скульптури показують, що вона була дуже барвистою. Вважається, що тулуб статуї був пофарбований у теракотовий колір, а величний головний убір був синьо-золотим. Всі ці кольори вважалися важливими в Єгипті, і їх можна було використовувати лише для зображення фараона.