Представники Національного музею історії України показали, як виглядали прикраси скіф’янок.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Зокрема, вони представили золоті ажурні стрічки (можливо, прикрасі жіночого вбрання), виготовлені боспорськими майстрами.
Фрагмент такої стрічки археологи знайшли в пограбованому скіфському похованні в кургані 2 поблизу с. Велика Білозерка Запорізької області у 1972 році (дослідження експедиції Інституту археології АН України під керівництвом Василя Бідзілі).
На артефакті зображені таємничі міфічні персонажі. Їх у своїй книзі “Міфологія. Вірування та легенди греків і римлян” описав Ян Парандовський.
“Зібрання богів бувають малі й великі. На малі запрошують тільки олімпійців, найвищу аристократію богів. Іноді скликається справжнє віче, і прудконогий посланець богів, Гермес, мусить оббігти всі суходоли й моря, щоб повідомити про Зевсів наказ увесь той гурт божків, усю ту безсмертну дрібноту, яка, роззявивши від подиву роти, дивиться на небесну розкіш і не сміє й слова зронти в присутності могутніх володарів, котрі зверхньо позирають на неї, ніби запитуючи: «На якого дідька батько Зевс скликає увесь цей набрід?» А насправді це дуже милі божки. Ось товпляться блакитноокі богині джерел та рік, білотілі німфи дерев і німфи, що живуть у горах та серед вологих лук. Одне слово, усі добрі духи, які значно ближчі людині, ніж пихаті господарі Олімпу. Вони щоденно оточують людину, промовляють до неї дзюркотінням вод, шелестінням листя і відповідають їй розкотистою луною серед скель”, – зазначається у книзі.
