Сім'я дала притулок манулу, якого покинула мама. Малятко чудово прижилася в будинку і навіть потоваришувала з домашньою кішкою

Іноді обставини складаються так, що диким тваринам доводиться жити та виховуватись у людських сім'ях. Так трапилось із цим маленьким манулом, якого назвали Дашею.

Мама малюка зробила її на світ у залізничному вагоні. Коли самку манула перевозили на нове місце, вона злякалася і втекла до лісу. А маленька Даша залишилася всередині одна.

Кошеня знайшли і вирішили забрати Ольга та Вадим Кирилюк. Вони старанно дбали про нього — у Даші було зневоднення, і її довелося відпоювати фізрозчином. Пізніше до раціону Даші поступово почали вводити молоко. Після молока у меню кошеня з'явилася спеціальна висококалорійна молочна суміш. А вже у півтора місяці малеча скуштувала м'ясо.

Даша росла швидко, тому картонна коробка — її первісний імпровізований будиночок — незабаром стала для неї маленькою. Коготки у манула були довгі і гострі, і малеча, сама того не знаючи, частенько залишала «позначки» на ногах і руках своїх прийомних батьків.

У 2 місяці вона навчилася ходити у лоток. Згодом маля подружилося з домашніми кішками. Спочатку вони не приймали кошеня манула, але потім одна з них, Муся, звикла та прийняла маленьку Дашу.

Але довго жити з людиною манулу не можна. Незабаром Даша перестала приходити в ліжко до своїх рятівників, все більше часу проводила біля вікна та цікавилася навколишнім світом. Тоді Ольга та Вадим почали думати, як бути далі. Віддавати свою вихованку до зоопарку вони не хотіли.

Незабаром рішення було знайдено. Коли Даша зміцніла, її  відвезли до Даурського заповідника. Тут знаходиться природне місце існування манулів, тому Даші буде комфортно в таких умовах.

Перші кілька днів Даша вивчала нову територію, а ввечері приходила вечеряти. А через півроку дика кішка вже навчилася правил виживання в дикій природі і стала зовсім незалежною.

А в Ольги та Вадима залишилися приємні спогади про те, як вони доглядали свого незвичайного вихованця.