Речі, за які мені перед гостями ну ні крапельки не соромно (фото)

Кілька років тому ми покликали в гості нових приятелів. Я закрутилася біля плити і до пристойного генерального прибирання руки так і не дійшли. Я з жахом дивилася на пил на підлозі і аж ніяк не прозорі шибки, уявляючи, що ж про мене подумають гості. В результаті, коли хлопці пішли, ми зрозуміли, що ніхто не звернув жодної уваги на безлад у нас вдома. Схоже, все це хвилювало здебільшого мене. І до багатьох речей я почала ставитися простіше.

Безлад у шафі

Зразковий порядок зазвичай зберігається в шафі приблизно пару днів, а потім туди повертається хаос. Хоча б раз на тиждень я намагаюся розгребти завали на полицях, але не  витрачаю на цей час перед приходом гостей.

По-перше, цей процес займає багато часу, і я намагаюся поєднати його з пранням та прасуванням. По-друге, якщо мої гості виявляться настільки цікавими, що почнуть досліджувати мої шафи в пошуках проходу до Нарнії, мені не хотілося б розчарувати їх.

Засоби особистої гігієни 

Ніяк не можу зрозуміти, що таке непристойне люди знаходять у засобах жіночої гігієни. Ось туалетний папір, наприклад, нікого не вражає. Так що я не прагну сховати подалі прокладки та тампони, а залишаю їх на зручному для себе місці. Не прибираю їх перед приходом гостей. По-перше, тут просто нема чого соромитися. По-друге, вони можуть знадобитися і моїм приятелькам.

Прийшла до мене в гості подружка із двома синами. Зазирнула у ванну і раптом вилітає звідти кулею. Щоки малинові, в очах жах. Шипить мене: «У тебе там ЦЕ лежить! Прям на увазі». А потім сором'язливо питає: «А чи можна мені одну штучку взяти? А то я забула захопити.

Пил на полицях

Зазвичай я протираю книжкові полиці раз на тиждень, бо щиро дбаю про свою бібліотеку, та й забивати свої легені всім цим мені зовсім не хочеться. Але бігати з ганчіркою наперевагу перед приходом друзів мені здається абсолютно марною справою. Люди рідко звертають увагу на таку нісенітницю, якщо тільки не привертати їхню увагу бурхливими вибаченнями. А любителі досліджувати всі поверхні під мікроскопом, дякувати Богу, до мене не заглядають.

Хаос у дитячій кімнаті

Я не підтримую ідеальної чистоти в кімнаті дитини. По-перше, ця справа марна - все одно через 5 хвилин хаос повертається. Син просто забирається у своїх хоромах раз на тиждень, та й ми з чоловіком йому трохи допомагаємо. Плюс він наводить порядок перед приходом своїх гостей. А так, його кімната – його фортеця.

Але не всі родичі зі мною згодні. Свекруха заскочила в гості і пішла з онуком побалакати. Через 5 хвилин влітає назад на кухню і трагічно шепоче: Ти взагалі до нього в кімнату заходиш? Там таке на підлозі лежить! Виявляється, дитина прийшла зі школи, переодяглася, а всі свої речі, включаючи білизну, залишила на підлозі.

Забитий холодильник

Перед візитом гостей мій холодильник найчастіше нагадує забитий склад. На полицях нагромаджуються миски та контейнери з салатами, нарізками та всілякими заготовками. Драїть техніку і наводити лад у цей момент — завдання невдячне. Та й гості, якщо їх тільки не попросиш, зазвичай у холодильник не заглядають. 

Брудний посуд у раковині

Ми з гостями зазвичай розташовуємося у вітальні, тому я не мучаюся із збиранням на кухні. Посуд перед приходом близьких я, як правило, мій, але лише для того, щоб звільнити раковину. Адже саме туди протягом вечора вирушатимуть брудні тарілки та склянки.

До того ж я ніколи не мій посуд, доки гості не пішли. Завжди є сумлінна особистість, яка бажає мені допомогти. Відмовлятися від такої милої пропозиції не хочеться, а приймати її соромно.

Перегоріла лампочка

Рідко хто з гостей помічає на люстрі одну єдину лампочку, що перегоріла. Та й взагалі стеля мало хто уважно вивчає. Ось ми були нещодавно в гостях, сидимо за столом, про щось щебечемо. І тут господар побачив, що на люстрі лампочка згасла. З бурхливими вибаченнями кинувся терміново міняти. І все б нічого, та тільки люстра виявилася не особливо чистою. Вона хитнулася, і пил посипався нам у тарілки.

Особисті речі у спальні

Спальню я вважаю тією кімнатою, куди гостей запрошувати зовсім не обов'язково, а тому під час візитів тримаю двері туди закритими. У моїй опочивальні зазвичай досить чисто, але при цьому там панує справжній творчий безлад. На тумбочках щось обов'язково валяється: нижня білизна, таблетки, косметика та інша нісенітниця. Ховати все це в тумбочку чи шафу не хочеться, демонструвати друзям — також немає бажання.

Відсутність якихось продуктів

Я зберігаю вдома запас кави, а от чаю ми не маємо. Ми просто його не п'ємо. Якийсь час ми купували пачки, але вони завжди десь губилися. Отже, зазвичай я відразу зізнаюся друзям і родичам, що цим напоєм пригостити їх не зможу.

Сиділа якось у гостях у приятельки. Їсти особливо не хотілося, і я попросила каву зварити. Подружка пурхнула на кухню. Проходить хвилин 15, я вже починаю хвилюватись. Пішла її шукати. І тут з'ясувалося, що в неї кава закінчилася, і вона пішла тихенько в магазин за новою пачкою. Мені було дуже незручно.

Зіпсована страва

Спагетті, що злиплися, понуро опале безе, безсмачний салат — у кожного з нас траплялися кулінарні невдачі. Але вибачатися за зіпсовані страви немає сенсу. Апетитніше їжа все одно не стане, зате гості вшанують своїм обов'язком цю гидоту спробувати і всіляко її похвалити (хоча всі розуміють, що це не так). Простіше непомітно викинути цей провал на смітник, і замовити пристойну страву з доставкою додому.

Безліч різних дрібничок

Я не з тих щасливчиків, які мають в будинку мінімалізм. Як би я не намагалася, на моїх полицях самі по собі виростають різні смішні дрібнички, а вазах з'являються засохлі квіти. Деякі психологи зауважують , що такий захаращений будинок може негативно позначитися на психічному стані людини.