Дивний «шлейф вогнів» в індійському небі, чи варто нам турбуватися?

Всім привіт! Хочете почути про всякі незрозумілі явища та таємничі події? Ну, звичайно ж, хочете! Тож поїхали! Уявіть, що ви постійно чуєте якийсь гомін! Якщо це дійсно так, значить, ви належите до чотирьох відсотків населення земної кулі. Цей "гул" описується як низькочастотний шум, який відчувається майже як вібрація. Надворі він стає менш виразним, а приміщенні посилюється, особливо вночі. Уявіть, що ви зручно влаштувалися у ліжку, але продовжуєте чути гомін. Як тільки ви почуєте його, ви вже не зможете його «розчути». Жах!

Коли та як це почалося? Ранні випадки були зареєстровані в Брістолі, Великобританія, в середині сімдесятих років. Повідомлялося про багато різних випадків з усієї країни, а також з решти світу. Вчені з цього приводу мають багато теорій. Гудіння може викликатись хвилями з дна океану. Вони стрясають Землю, зіштовхуючись із континентальними шельфами. Або це результат виверження вулканів та землетрусів. Інші вважають, що звук може бути пов'язаний із ударами блискавок, які обрушуються на Землю та створюють величезний електромагнітний заряд. А як щодо наднизькочастотних радіосигналів, які використовуються для зв'язку з підводними човнами чи 5G? Ніхто напевно не знає. А є ще теорії, в яких фігурують інопланетяни чи побічні ефекти від експериментів із контролю над людьми.

А що відбувається у сутінковій зоні океану? Океани - це джерело життя, і вони покривають понад сімдесят відсотків поверхні планети. Проте понад вісімдесят відсотків океанів не нанесено на карту і не досліджено, як і сутінкова зона. Що глибший океан, то менше туди проникає світла. Хоча цей район в основному не досліджений, вчені знають, що він має багату біологічну різноманітність — як окремий світ. Там живуть мікроскопічні бактерії та різна крихітна живність. А ще риби, кальмари та різні види драглистих істот. Вони звикли там жити, тому міжнародні закони свідчать, що люди не повинні витягувати їх на поверхню. Це може завдати шкоди їм і всій екосистемі. Коли вчені досліджують тварин, що мешкають у сутінковій зоні, вони бачать химерних істот дивних форм. І це зрозуміло: вони живуть у місцях,

Повернемося на поверхню і подивимося на кульову блискавку. Це сфера світла, що виникає під час грози, але передбачити її появу неможливо. Крім того, зазвичай це триває кілька секунд. У старих джерелах також згадувалася кульова блискавка, тож ця загадка була на порядку денному протягом століть. У тисяча шістсот тридцять восьмому році люди описували її як «велику вогненну кулю». Можливо, це тому, що куля може виглядати синьою, помаранчевою або жовтою. Вчені не знають причин, через які блискавка має таку форму. Все, що вони мають, — лише теорії. Один учений припустив, що це може бути через стоячі хвилі електромагнітного випромінювання, але його теорія піддалася критиці і великого схвалення не отримала.

Найвідоміша теорія пов'язана з природою блискавки загалом. Це електричний розряд, викликаний позитивним та негативним дисбалансом у хмарах або між грозовими хмарами та поверхнею. Вчені стверджують, що удар блискавки може нагріти повітря навколо себе до температури, яка в п'ять разів перевищує температуру поверхні Сонця. Повітря розширюється, вібрує та робить грім. Але це не пояснює кулясту форму блискавки.

Одного разу в небі над містом Лакхнау в Індії з'явився химерний ланцюжок вогнів. Багато хто їх сфотографував і навіть зняв ці вогні на відео, так що це був ніякий не розіграш. Дивна низка вогнів повільно рухалася небом. Як часто буває з такими явищами, багато хто вирішив, що це прилетіли інопланетяни з космосу. Дехто подумав, що це можуть бути душі людей. Наука поклала край усім цим дискусіям у соціальних мережах. Виявляється, крапки, що світяться, були поїздом із супутників Старлінк-п'ятдесят один.

Наступна загадка - желеподібні краплі, що падають з неба. Уявіть собі тихий ранок на свіжому повітрі. Тут починається дощ, але замість крапель дощу на землю падають краплі драглистого слизу. Саме це і сталося в Оквіллі, штат Вашингтон, у дев'яносто четвертому році. Протягом наступних трьох тижнів це повторювалося ще п'ять разів. Люди в цьому районі повідомляли про схожі на желе напівпрозорі згустки. А після цих дощів люди почали хворіти, і у них з'явилися симптоми, схожі на грип. Експерти досліджували зразки та виявили у цих згустках два типи бактерій. Примітно, що зразки цих крапель у департаменті охорони здоров'я не збереглися... Це більше не повторювалося, але чому це сталося — досі незрозуміло.

Наступне явище - кільця фей, або кільця ельфів. Воно отримало таку назву через гриби, які утворюють ідеальне коло. Але чому виникають ці кола? У різних країнах є легенди та казки про чарівні кільця. Наприклад, в англійському та кельтському фольклорі ці кільця створюють феї чи ельфи, що танцюють по колу. Тепер ми знаємо, що кожен гриб під поверхнею проростає великою кількістю маленьких ниток у формі кола. Минає рік та вуаля! Гриби виходять на поверхню та утворюють кільце. Спочатку ці кола бувають маленькими, але чим старший гриб, тим більше кільце.

Наступна загадка пов'язана із рибою. На перший погляд, вона виглядає зазвичай. Вона плаває в морі і використовує для дихання зябра - так само, і інші риби. Але в цієї є одна таємниця. На відміну від інших риб, груніон може дихати на суші! Вони виходять із води, щоб розмножуватися. Це відбувається після молодика і повного місяця, коли припливи вищі за норму з березня по серпень, і триває кілька ночей. Приплив виносить рибу на пляжі, де самки викопують нори у піску своїми хвостами. Потім навколо них обвиваються самці, щоб запліднити яйця. Це займає лише тридцять секунд, а потім вони повертаються у воду. Яйця залишаються у піску. І за десять-чотирнадцять днів з'являються крихітні рибки. У молодик або повний місяць починається приплив, і хвилі змивають яйця назад у воду. Хвилі не тільки забирають молодь риб, а й руйнують захисну оболонку ікринок.

Ви коли-небудь чули про «Древо життя»? Не фільм Терренса Маліка, а справжнє дерево у Бахрейні! Дерево назвали так, тому що воно росте в пустелі і оточене піском, але це не заважає йому досягати десяти метрів заввишки і жити чотириста років. Загадка у тому, де воно знаходить воду та інші поживні речовини. Навколо немає жодної іншої рослинності. Очевидно, ця порода дерев може добре адаптуватися до посушливих умов пустелі. Їм вдається вижити завдяки своїй глибокій кореневій системі. Коріння сягає глибоко під землю і досягає ґрунтових вод. Величезне зелене дерево зі здоровим зеленим листям на невеликому піщаному пагорбі варто побачити! Це місце стало визначною пам'яткою, яку щорічно відвідують близько п'ятдесяти тисяч туристів.