Білі дірки: втрачені близнюки чорних дір

Всі ми знаємо про чорні діри. Але як щодо їхніх таємничих близнюків — білих дірок? Ви колись чули про них? Чи існують вони взагалі? І найважливіше питання: чи вони є великим міжпросторовим порталом? Давайте дізнаємося . Чорна діра - це моторошний космічний об'єкт з неймовірно сильною привабливою силою. Її тяжіння настільки велике, що навіть світло не може вирватися з неї. Тому вона здається нам чорною. Чорна діра з'являється, коли зірка, принаймні втричі більша , ніж наше Сонце, повністю згоряє. Старіючи, така зірка починає скидати шари газу і зменшуватися в розмірах. Її ядро ​​стискається, поки не стає маленькою кулькою з величезним тиском усередині. І коли він більше не може витримувати цей тиск, він вибухає, перетворюючись на чорну дірку.

Так, нам ще багато доведеться дізнатися про чорні діри, але ми маємо про них приблизне уявлення. А як щодо білих дірок? Чому ми так рідко чуємо про них і чому ми нічого про них не знаємо? Білі дірки – це теоретичні космічні об'єкти, які, по суті, протилежні чорним діркам. Якщо чорні дірки пожирають все, що бачать, то білі дірки, навпаки, нічого не пропускають усередину себе. До речі, «білі дірки» — це лише назва. Для нас вони не виглядають білими. Уявіть, що ви подорожуєте космічним кораблем. Раптом ви бачите щось таке, що виглядає як типова чорна діра. Вона оточена яскравим масивним кільцем, що обертається, космічного пилу і газу. Але якщо ви продовжите спостерігати, побачите щось незвичайне. Ця дірка випльовує речовину зі свого центру. Чорна діра на таке не здатна. Тільки в цей момент ви зрозумієте,

Обидва ці космічні явища мають так званий горизонт подій, який є чимось на зразок кордону. Для чорної діри цей кордон стає точкою неповернення — якщо ви перетнете її, то шляху назад вже не буде. Але для білої дірки це більше схоже на невидиму стіну, якою неможливо пройти. Це як ексклюзивний клуб... ні для кого. І ось що дивно. Якось біла дірка отримала величезну кількість матеріалу звідкись... якимось чином. Але потім вона перестала поглинати цей матеріал і почала його випльовувати. Це означає, що вона випльовує залишки минулого! Але з чого складається це минуле? Чи може біла дірка виплюнути щось, що колись існувало і давно зникло? Чи можуть ці речі якось вплинути на наш світ? Досить тривожні думки, але ви можете розслабитися. Справа в тому, що ми ще не відкрили жодної білої дірки.

Можливо, це пов'язано з тим, що ми маємо дуже мало фактичних знань про космос. У ХХ столітті Альберт Ейнштейн і його загальна теорія відносності обрушилися на фізику подібно до цунамі. Він відкрив щось неймовірне — що гравітація як невидима всемогутня сила здатна згинати простір та час. Це відкриття стало справжнім проривом! Саме тоді вчені вперше припустили існування чорних дірок. Але їм знадобилося понад сорок років, щоб зрозуміти ці космічні об'єкти або хоча б довести їхнє існування! Лише нещодавно ми отримали першу фотографію чорної дірки, розташованої в центрі галактики Ем вісімдесят сім. Можливо, ви пам'ятаєте її. Багато хто сміявся з того, що вона надто розмита, але насправді ми повинні віддати належне вченим. Це фото було отримано внаслідок міжнародного співробітництва космічних станцій та восьми наземних телескопів. Отже, нам знадобилася величезна кількість зусиль та ресурсів, щоб отримати скромний доказ існування чорних дірок. Не дивно, що ми досі не відкрили їхніх близнюків! З іншого боку, багато вчених тепер вважають, що білих дірок може й не існувати.

Довгий час вони були логічним завершенням теорії відносності. Якщо існують чорні дірки, то чому б у Всесвіті не з'явитися білим? Але нещодавно вчені почали сумніватися, чи взагалі можливі білі дірки. Ми знаємо, як народжуються чорні дірки. Але щоб з'явилася біла дірка, весь цей процес має бути звернений назад, що не має особливого сенсу. Ми можемо взяти яйце і перетворити його на омлет. Але як перетворити омлет назад на ціле яйце? Це стосується не лише їжі: спочатку все у Всесвіті має якусь чітку, певну форму. А потім, згодом, все стає хаотичнішим. Це один із статистичних законів Всесвіту. Більше того, схоже, що білі дірки не змогли б довго існувати. Вони викинули б у простір ббільшу частину своєї маси та матеріалу. Все це зібралося б навколо них, змусивши в результаті білу дірку здертися і утворити іншу чорну дірку. Який дивний цикл!

Такий вигляд має цей процес, якщо використовувати здоровий глузд. Але ми знаємо, що Всесвіт надто крутий для нашого скромного мозку. У ній багато речей, які не мають жодного сенсу, але існують! Деякі фізики намагаються повернути білі дірки з наукового забуття. Їхній головний аргумент починається з питання: що відбувається з речами, які потрапляють у чорну дірку? Вони не можуть зникнути у нікуди. Відповідно до фізики, ніяка матерія у Всесвіті не може просто перетворитися на ніщо. Вона ніколи не зникає; вона просто змінюється. Що ж відбувається усередині чорної дірки? Що відбувається з найчорнішою діркою, коли термін її життя спливає? І як народжується біла дірка? Як ви вже, напевно, здогадалися, всі ці питання мають одну відповідь. Ці дві дірки мають бути взаємопов'язані. І вони навіть можуть бути свого роду порталом. Щоб це було так, потрібно порушити закони загальної теорії відносності. А ми знаємо, що теорія Ейнштейна довгі роки вважалася непорушною.

Але ось кумедний факт: у дві тисячі двадцять другому році ми таки кинули виклик! Троє вчених отримали Нобелівську премію за доказ того, що Ейнштейн багато в чому не мав рації. І Всесвіт набагато складніший, ніж ми думали. Іншими словами, білі дірки справді можуть існувати. Вони можуть бути шаленими і незрозумілими для нас, але їхнє існування можливе. Якби вони існували, як би вони працювали? Є кілька ідей щодо цього. Наприклад, деякі припускають, що біла дірка може бути «дитиною» чорної дірки. Згодом чорна діра може постаріти і стати дуже маленькою. Тоді процеси, що відбуваються в ній, перестануть підкорятися здоровому глузду. У гру вступить чиста квантова випадковість. Частки створюють безумство і хаос, і бум - чорна діра перетворюється на білу. Така біла дірка була б розміром з крихітну частинку і важила б, як людське волосся. Вона не мала б неймовірної гравітаційної маси свого предка. Але в неї були б його «начинки». Іншими словами, ця біла дірка зберігала б усе те, що проковтнула чорна дірка у своєму попередньому житті. І рано чи пізно вона почала б випльовувати цю інформацію назовні.

Якщо ця теорія вірна, то одного чудового дня білі дірки можуть почати домінувати в нашому Всесвіті. Це може статися, коли всі зірки згорять, а всі чорні дірки «висохнуть» — у найвіддаленішому майбутньому, яке тільки можна собі уявити. Йдеться про трильйони років. Всесвіт може навіть не проіснувати так довго. Є й інший варіант: можливо, весь наш Всесвіт є породженням білої дірки. Деякі фізики кажуть, що Великий вибух підозріло нагадує потенційну поведінку білої дірки. Обидва варіанти дуже схожі математично. І хто знає? Можливо, вони мають рацію. У будь-якому випадку в нашому Всесвіті є маса речей, про які ми не маємо жодного уявлення. І, можливо, якось ми розкриємо таємницю цих загадкових близнюків. Сподіватимемося, що вони виявляться крутими міжпросторовими порталами.