Священник загинув під час спроби встановити світовий рекорд: що він намагався зробити (фото)

У липні 2008 року було знайдено тіло бразильського священника, який намагався побити світовий рекорд з найтривалішого польоту на гелієвих кульках, через три місяці після того, як він зник безвісти під час своєї спроби.

Цю історію пригадало видання LADbible.

Аделір Антоніо де Карлі зник у віці 41 року 20 квітня 2008-го після того, як намагався побити світовий рекорд – 19 годин польоту на кріслі, що прикріплене до повітряних кульок.

Раніше він завершив чотиригодинний політ на 600 повітряних кульках і піднявся на висоту 5300 метрів над землею.
Він планував завершити 20-годинний політ у кріслі, прикріпленому до 1000 повітряних куль, і не забув взяти з собою парашут, телефон, їжу і воду на випадок, якщо щось піде не так.

На жаль, для "священника на повітряних кульках" все пішло не так, і підготовка, яку він зробив, не врятувала йому життя.

За двадцять хвилин після зльоту він сказав, що йому потрібен хтось, хто навчить його користуватися GPS, інакше вони не зможуть відстежити, де він перебуває.

Останній контакт з ним відбувся майже через вісім годин після початку польоту, коли він перебував приблизно за 48 км від узбережжя, щоб повідомити своє місцеперебування бразильським ВМС і сказати, що він "втрачає висоту".

Це були останні слова, які від нього чули, після чого зв'язок з ним було втрачено, і хоча пошукові роботи були розпочаті, через декілька днів їх було припинено.

Пізніше шматки кульок були помічені в морі біля узбережжя Бразилії. У липні того ж року в океані були знайдені людські рештки, а одяг на тілі належав де Карлі.

Пізніше того місяця аналіз ДНК підтвердив, що рештки належали 41-річному Аделіру.

Де Карлі наважився на цей трюк, щоб спробувати встановити новий світовий рекорд і зібрати гроші на каплицю для далекобійників біля свого будинку.

"Тепер ми зможемо провести гідний похорон", — сказав його брат Моасір де Карлі після того, як тіло священника було знайдено.

Кластерні польоти є особливо небезпечними, оскільки пілот дуже залежить від примх погоди, і існує мало запобіжників на випадок, якщо щось піде не так. Інші спроби кластерних польотів наражали пілотів на небезпеку, не в останню чергу тому, що деякі з них мали із собою зброю і планували розстріляти власні кульки, щоб повернутися на землю. Вони також ризикують зачепити лінії електропередач або інші перешкоди під час спуску.