Ровер Curiosity виявив сліди давніх озер на Марсі

Ровер знайшов невеликі хвилясті структури, схожі на ті, що можна побачити в піщаних озерних ложах на Землі.

Ці утворення могли виникнути під впливом води, що рухалася взад-вперед під дією вітру. Невідворотний висновок: вода була відкрита до атмосферних впливів, а не була покрита льодом. Це відкриття свідчить, що ці хвилі утворилися приблизно 3,7 мільярда років тому.

Марс – четверта планета Сонячної системи та друга за розміром серед основних планет.

Він відомий своїм яскраво-червоним кольором, що зумовлений оксидом заліза в поверхневих породах.

Класифікований як землеподібна планета, Марс у багатьох аспектах нагадує Землю: він має долини, вулкани й навіть свідчення висохлих русел річок. Проте на цьому подібності закінчуються: полярні шапки здебільшого складаються з льоду вуглекислого газу, атмосфера непридатна для дихання, а поверхня холодна й суха.

Марс завжди викликав особливий інтерес через численні здогади про існування позаземного життя, а в останні десятиліття – через ймовірність, що колись він міг бути придатним для життя.

Він прибув на Марс у серпні 2012 року та відтоді досліджує область навколо кратера Гейл.

Головна мета Curiosity – вивчити клімат і геологію Марса та оцінити, чи могли ці умови підтримувати примітивне життя в минулому.

Для досягнення цієї мети ровер оснащений низкою інструментів: від бурів для збору зразків ґрунту до камер і приладів для аналізу атмосферних зразків.

У нещодавній статті, опублікованій у журналі Science Advances, дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту поділилися своїми знахідками.

Вони виявили два набори хвиль на поверхні Марса, які, імовірно, є слідами висохлих водойм, що збереглися у вигляді каменю.

Хвилі – це невеликі хвилясті структури, які часто можна побачити на пляжах або озерних дніщах Землі, коли вода рухається по мілководдю під дією вітру.

Команда особливо зацікавлена тим, що це свідчить про наявність відкритої рідкої води, яка не була замерзлою.

Хвилі, знайдені ровером Curiosity у кратері Гейл, є найсильнішим доказом існування рідкої води в історії червоної планети.

Аналіз каменів і хвиль свідчить, що вони сформувалися 3,7 мільярда років тому.

Ймовірно, тодішня атмосфера Марса була значно теплішою та густішою, достатньо щільною для підтримки рідкої води на відкритому повітрі.

Ровер Curiosity продовжує шукати докази того, що умови у кратері Гейл могли підтримувати мікробне життя.

Команда змогла створити комп’ютерні моделі, базуючись на виявлених хвилях, щоб визначити розміри озера. Висота хвиль у 6 мм і відстань між ними в 4–5 см вказують на те, що озеро було мілким, можливо, глибиною менш ніж 2 метри.

Один із наборів хвиль, відомий як виступ Prow, був знайдений у регіоні, який колись був дюнами, утвореними вітром. Інший набір був знайдений неподалік у багатих на сульфати породах формації Amapari.

Ці два регіони походять із трохи різних періодів, що свідчить про те, що тепла густа атмосфера існувала кілька разів або принаймні тривалий час.

Це відкриття значно допомагає вивченню палеоклімату Марса, де вчені намагаються скласти карту змін умов на планеті.

Раніше ровер Opportunity від NASA вперше виявив хвилі на поверхні Марса, але природа цих водойм залишалася невизначеною.

Це нове відкриття надає захопливе уявлення про ранні умови на Марсі, які могли включати водойми на поверхні планети. Подальші дослідження допоможуть зрозуміти, наскільки поширеними були ці хвилі.