З давніх-давен ходять страшні легенди пов'язані з книгою мертвих "Некрономікон" ("Necronomicon").
Незрозуміло, яким чином єменському мандрівнику вдалося виявити дорогу до забороненого міста, але саме там він знайшов сховище дорогоцінних манускриптів, які містять знання великої раси, яка жила на Землі задовго до появи нашої цивілізації. У культурі Сходу ця раса зазвичай називається Стародавні.
Все, що Абдул Альхазред дізнався з манускриптів Ірама, він описав у своїй книзі. Щоправда, оприлюднення таємних знань не дало йому ні слави, ні визнання.
Відомо, що після створення моторошної книги, Абдул Альхазред раптово зник з Дамаска, де жив останніми роками, і більше його ніхто ніколи не бачив. Однак народна поголоска стверджує, що поета було роздерто прямо на вулиці якимось страшним невидимим чудовиськом.
Хоч би як склалася доля автора, праця його збереглася. Приблизно в X столітті рукопис "Аль Азіф" був перекладений грецькою мовою і отримав звичну світові назву "Некрономікон" ("некро" в перекладі з грецької означає "мертвий", а "номос" - "досвід", "звичаї", "правила", "постулат").
У 1230 році книгу переклали і на латину, в цьому перекладі вона зберегла грецьку назву, а вже пізніше, у XVI столітті, рукопис потрапив до рук доктора Джона Ді, одного з найбільших учених XVI століття, який переклав її англійською мовою.
У зловісного писання не одна назва: "Ключ від воріт пекла", "Книга Зла", "Книга Мертвих". В оригіналі "Некрономікон" написаний арабською мовою і в момент свого створення називався "Аль Азіф". Така незвичайна назва виникла як наслідування зловісних нічних звуків, які приймалися арабами за демонічне виття.
Той, хто пізнав таємниці "Некрономікона", відкривалася не тільки мудрість віків, а й влада над потойбічними силами. Однак розплатою за цікавість та невігластво можуть стати психічне здоров'я чи навіть смерть.
У книзі вказані деякі божества, яким поклонялися Стародавні. Особливо важливими вважалися Йог-Сототх та Азатотх. Йог-Сототх - це минуле, сьогодення та майбутнє. Це довжина нескінченності. Це всюдисуща і всеосяжна істота.
У центрі його мешкає брат-близнючок - Азатотх. Цей маленький карлик є опорою всесвіту і владикою світів. Азатотх випромінює в нескінченність хвилі ймовірностей, з яких створюються набори можливостей для кожного космосу та кожної істоти у всесвіті.
Вчені стверджують, що ідея Азатотха тісно пов'язана з останніми моделями квантової фізики. Важко уявити, що на початку століть мешканці аравійських пустель зналися на математиці хаосу, в законах паралельних просторів тощо, про які наша сучасна наука лише починає здогадуватися.
Ще у книзі відзначаються Інші боги. Саме вони залучають до "Некрономікону" людей, які прагнуть непомірної влади. Усіх їх об'єднувала єдина мета - знайти Місто Стародавніх і заручитися підтримкою моторошних, але могутніх сил.
За переказами, у світі існує 96 копій книги, і хоч би як намагалися послідовники традиційних релігійних організацій знищити "Некрономікон", число книг завжди залишається незмінним.
Однак лише сім із них мають реальну цінність, тобто можуть бути воротами в інші виміри — три арабською мовою, одна грецькою, дві латиною і одна англійською (та, що вийшла з-під пера Джона Ді).
Правителі і диктатори, такі як Наполеон, Бісмарк і Гітлер, прагнули мати справжній екземпляр "Некрономікона". Є свідчення, що після закінчення Другої світової війни у США та СРСР було створено спеціальні групи, які займалися пошуками цієї незвіданої реліквії. Очевидно, їхні праці не увінчалися успіхом.
