Не лише продукти: вчені з’ясували, що впливає на розвиток алергії у дітей

Сьогодні о 08:31
Не лише продукти: вчені з’ясували, що впливає на розвиток алергії у дітей

Не лише продукти: вчені з’ясували, що впливає на розвиток алергії у дітей

Аналіз 190 досліджень виявив зв’язок харчової алергії з атопічним дерматитом, порушеннями шкірного бар’єру, спадковістю, застосуванням антибіотиків та термінами введення деяких продуктів.

Міжнародна група дослідників проаналізувала дані щодо 2,8 млн осіб із 40 країн, щоб визначити фактори, пов’язані з розвитком харчової алергії у дітей віком до шести років. Результати опубліковано в науковому журналі JAMA Pediatrics.

Про це йдеться в дослідженні, підготовленому фахівцями Макмастера в Канаді та інших наукових установ.

Автори провели систематичний огляд та метааналіз 190 досліджень. Серед них було 156 когортних досліджень, 22 дослідження типу «випадок — контроль» та 12 поперечних досліджень. Для оцінки поширеності нових випадків харчової алергії використовували роботи, в яких діагноз підтверджувався харчовою провокаційною пробою.

Згідно з результатами аналізу, сукупна частота розвитку харчової алергії у дітей становила приблизно 4,7%. Дослідники окремо вивчили 342 потенційні фактори ризику, представлені в 176 наукових роботах.

Одним із найвираженіших факторів виявився атопічний дерматит протягом першого року життя. У дітей із цим захворюванням ймовірність розвитку харчової алергії була приблизно в 3,9 раза вищою, ніж у дітей без нього.

Підвищена втрата води через шкіру, що свідчить про порушення її бар’єрної функції, також була пов’язана зі збільшенням ймовірності харчової алергії. Для цього показника відношення шансів становило 3,36.

Автори виявили зв’язок зі змінами гена філаггріну, який бере участь у підтримці захисного бар’єру шкіри. Відношення шансів розвитку харчової алергії при таких генетичних змінах становило 1,93.

Серед інших факторів дослідники виділили пізнє введення потенційно алергенних продуктів у раціон дитини. Наприклад, введення арахісу після 12 місяців було пов’язано зі збільшенням ймовірності алергії на нього: відношення шансів становило 2,55.

Окремо вивчалося застосування антибіотиків. Їх використання в перший місяць життя було пов’язане з підвищеними шансами розвитку харчової алергії. Аналогічні, хоча й менш виражені зв’язки виявили щодо застосування антибіотиків протягом першого року життя та під час вагітності.

Сімейний анамнез алергічних захворювань також мав значення. Якщо харчова алергія була у матері, відношення шансів для дитини становило 1,98, у батька — 1,69, у братів або сестер — 2,36.

Крім того, дослідники виявили статистичні зв’язки з чоловічою статтю дитини, народженням первістком у сім’ї, міграційним минулим батьків та пологами шляхом кесаревого розтину.

При цьому низька маса тіла при народженні, переношена вагітність, раціон матері та стрес під час вагітності не продемонстрували статистично значущої різниці в ризику в проведеному аналізі.

Автори підкреслюють, що виявлені статистичні зв’язки не у всіх випадках означають причинно-наслідковий зв’язок. Для оцінки достовірності результатів використовувалася система GRADE, а ризик систематичних помилок аналізувався окремо.

Дослідження охоплювало дітей віком до шести років і було присвячене переважно IgE-опосередкованій харчовій алергії. Його результати не поширюються автоматично на всі різновиди алергічних захворювань.

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів